TAX ALERT 19.01.2021

Набув чинності закон № 1117-IX щодо відтермінування окремих змін до Податкового кодексу

Що додатково зміниться для платників податків з 1 січня 2021 року?

1 січня 2021 року набула чинності більшість положень Закону № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – «Закон № 1117»), раніше відомого як законопроект № 4065. Закон № 1117 переважно відтермінував дію чи набуття чинності змін до Податкового кодексу України, внесених у травні 2020 року Законом № 466-ІХ, в тому числі:

• перенесено дату набрання чинності правил оподаткування КІК на 2022 рік;
• обмежено застосування «ділової мети» лише в рамках ТЦО та в межах придбання та реалізація товарів, послуг, робіт у нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій та нарахування роялті на користь нерезидентів (правила будуть застосовуватися з 01.01.2022);
• встановлено, що до платника податків та його посадових осіб за результатами двох перших років звітування щодо КІК не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані з регулюванням діяльності КІК, а також, що інформація, яка отримана у перші два роки звітування, не може бути витребувана правоохоронними органами та бути використана як доказ по кримінальних справах;
• визначено, що нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через відокремлені підрозділи, в тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку у податкових органах, повинні стати на такий облік протягом 3-х місяців (раніше строк обчислювався від 01.07.2020 року), а податкові перевірки щодо таких нерезидентів зможуть проводитися з 01.07.2021 (раніше з 01.01.2021);
• термін для перевірки податкових агентів щодо ПДФО, військового збору залишено на рівні 1095 календарних днів;
• перенесено дату набрання чинності норми щодо оподаткування операцій з опосередкованого продажу нерухомості нерезидентами з 01.07.2020 на 01.01.2021 (з огляду на це операції, що відбулися з 01.07.2020 і до 01.01.2021, не повинні оподатковуватись податком на репатріацію);
• до кінця 2021 року продовжено процедуру, яка дозволяє фізичним особам -власникам КІК – звільнити операції по ліквідації КІК від оподаткуванням ПДФО та військовим збором.  Також передбачено право на застосування такої процедури в разі отримання ліквідаційної маси від номінального власника.

Варто зауважити, що деякі положення Закону № 1117 слід розглядати в ретроспективі, адже певні зміни, які набули чинності ще в травні-липні 2020 року (зокрема, що стосуються оподаткування постійних представництв) та діяли майже пів року, відтепер мають застосовуватися лише з 1 січня 2021. А отже з певних питань застосування окремих норм варто чекати роз’яснень податкових органів.

Затверджена нова Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції

Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання доступу до онлайн-сервісу за допомогою мережі Інтернет?

Міністерство фінансів України наказом від 31.12.2020 № 842 затвердило нову Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції.

Зокрема, в консультації роз’яснено, що:

1. операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, складовою яких є програмна продукція без виділення окремої її вартості (тобто постачання програмної продукції, не як окремого елементу поставки), є операціями з постачання товарів/послуг, при здійсненні яких платник податку зобов’язаний здійснити нарахування та сплату ПДВ у загальновстановленому порядку;
2. якщо при постачанні результатів комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів постачальник передає/надає замовнику майнові права інтелектуальної власності (у тому числі право користування, право відчуження, тощо) на такі об’єкти, або якщо постачальник надає користувачеві доступ до онлайн-сервісу за допомогою мережі Інтернет (наприклад, поштового сервісу чи онлайн редактора тексту) і стягує за це плату, то такі операції є постачанням програмної продукції та звільняються від оподаткування ПДВ;
3. якщо фактично постачальник надає доступ до певного контенту, який існує в електронній формі (наприклад, до телевізійної продукції, фільмів, музичних, літературних творів), така операція не є постачанням програмної продукції, а відповідні операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Попередня Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 07.10.2013 № 536, продовжує діяти в частині, що не суперечить зміненим положенням Податкового кодексу України та новій податковій консультації.

Слід зазначити, що з 1 січня 2021 року у разі якщо платник податків діяв у відповідності до узагальнюючої податкової консультації, такий платник податків звільняється від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Внесено зміни до форми та порядку подання звітності щодо ПДФО та ЄСВ

Як змінився порядок звітування з ПДФО та ЄСВ з 1 січня 2021 року?

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773, який фактично об’єднав звітність з ПДФО та ЄСВ, викладено у новій редакції форму № 1-ДФ. Оновлена форма звіту має назву «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску». Звітність складатиметься із Розрахунку та шести додатків до нього.

З урахуванням цього, Головне управління ДПС в Київській області звернуло увагу, що вперше податковий розрахунок за новою формою подається за І квартал 2021 року.

Також наказом Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 внесено зміни до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Нормами наказу визначено вичерпний перелік випадків, коли страхувальник, у разі його припинення або зняття з обліку в податкових органах, зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період. Разом зі Звітом за останній звітний період страхувальники зобов’язані подати звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

В свою чергу Офіс великих платників податків ДПС звернув увагу на порядок подання Звіту та зазначив, що наказ набере чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

ДПС оновила Реєстр великих платників податків на 2021 рік

Чи перевірили Ви свій статус великого платника податків?

На офіційній сторінці Державної податкової служби України 23 грудня 2020 року оприлюднено новий Реєстр великих платників податків на 2021 рік, у зв’язку зі змінами внесеними ДПС України наприкінці 2020 року.

З оновленим Реєстром можна ознайомитися за посиланням.

Змінено форму податкового повідомлення-рішення

Як зміниться податкове повідомлення-рішення з 1 січня 2021 року?

Державна податкова служба України нагадала, що 1 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України внесені Законом № 466-ІХ щодо удосконалення форми податкового повідомлення-рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.

Так, податкове повідомлення-рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган буде не тільки обґрунтовувати свою позицію, а також спростовувати аргументацію платника податків.

Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків, що має зменшити зловживання з боку контролюючих органів під час проведення перевірки та спростить процедуру судового оскарження для платників податків.

Нові роз’яснення податкової щодо використання РРО

Чи обов’язкове РРО якщо оплата за товари чи послуги здійснюється за допомогою платіжної системи чи «Інтернет-банкінгу» (LiqPay, Portmone, Приват24, тощо)?

На офіційному сайті Офісу великих платників податків ДПС оприлюднено нове роз’яснення щодо застосування РРО при розрахунках із використанням платіжних систем.

Так, податкова зазначила, що з 01.01.2021 у зв’язку з набранням чинності Закону № 1017-IX реєстратори розрахункових операцій (далі – «РРО») не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.

Разом з цим, щодо здійснення розрахунків за товари, у підкатегорії 109.02 ЗІР (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС) податкові органи зазначили, що при безпосередньому отриманні споживачем товарів від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через Інтернет-банкінг та із застосуванням Інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

При цьому у разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «Інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Роздрукування розрахункового документа, в свою чергу, здійснюється на підставі виписки з фінансової установи. У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також роздруковується технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «Інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «Інтернет-банкінг» – аналогічно, як і в разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном. Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електронній формі.

Податкова надала роз’яснення щодо використання РРО у сфері охорони здоров’я

Чи обов’язкове застосування РРО при наданні платних послуг у сфері охорони здоров’я?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадало, що 1 січня 2021 року набули чинності зміни передбачені Законом № 1017-IX, яким передбачено, що з 01.01.2021 до 01.01.2022 РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку 2 – 4 груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім окремих категорій платників податків, у тому числі, тих, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Платні послуги у сфері охорони здоров’я, які можуть надавати ФОП – платники єдиного податку 2 – 4 групи, визначено розділом за кодом 86 «Охорона здоров’я» Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009:2010, який поділяється на чотири групи: 86.1 «Діяльність лікарняних закладів»; 86.2 «Медична та стоматологічна практика»; 86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я».

До цього розділу, зокрема, відносяться:

• діяльність в лікарнях широкого профілю та спеціалізованих лікарнях короткочасного або тривалого перебування пацієнтів, санаторіях, профілакторіях, будинках для людей похилого віку з медичним обслуговуванням, психіатричних лікарнях, установах для осіб з розумовими вадами, реабілітаційних центрах та інших установах охорони здоров’я, що мають необхідну матеріальну базу та проводять діагностичне та медичне лікування пацієнтів, які страждають різними захворюваннями.
• медичні консультації та лікування в області загальної та спеціалізованої медицини як лікарями загального напряму, так і медичними спеціалістами та хірургами;
• стоматологічні послуги загального та спеціалізованого характеру;
• послуги ортодонтів.

Отже, вищезазначена діяльність з 1 січня 2021 року здійснюється із застосуванням РРО та/або програмних РРО.