Набрав чинності новий Закон щодо підтримки бізнесу на період карантину

Нагадаємо, що Законом № 591-ІХ передбачається продовження термінів, визначених Законами № 533 та № 540, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, щодо:

• строків справляння акцизного податку за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів;
• строків звільнення платників податків від застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та законодавства зі збору та обліку ЄСВ (звільнення діє з 01.03.2020);
• строків ненарахування пені за порушення податкового законодавства та законодавства зі збору та обліку ЄСВ (пеня не нараховується з 01.03.2020);
• строків мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок (крім документальних позапланових перевірок щодо законності декларування бюджетного відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з ПДВ більше 100 тис. грн, фактичних перевірок в частині дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу спирту етилового, пального, алкогольних напоїв та тютюнових виробів), а також перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (мораторій діє з 18.03.2020);
• термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 ПК України (терміни зупинені з 18.03.2020);
• термінів зупинення перебігу строків, встановлених статтею 56 Податкового кодексу України (надалі – «ПК України») (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день дії карантину (терміни зупинено з 18.03.2020).

Також, Законом № 591 продовжено період звільнення фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств від сплати ЄСВ за себе з 01.05.2020 по 31.05.2020.

Крім того, Законом № 591-ІХ усунуто неузгодженості попередніх змін до ПК України, а саме встановлено, що по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняються строки, встановлені:

• статтями 52 і 53 ПК України щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;
• статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

З вищезазначеного вбачається, що Закон № 591-ІХ в основному продовжує терміни, вже задекларовані раніше, а також встановлює деякі нові пільги для платників податків.

У розрізі даного закону, Офіс великих платників податків пояснив як рахувати строки надання індивідуальних податкових консультацій (надалі – «ІПК»). Зокрема, податковим органом роз’яснено, що, якщо контролюючий орган отримає запит платника податків на отримання ІПК, термін розгляду якого припаде в період з 29.05.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то не буде вважатись порушенням, якщо контролюючий орган надасть ІПК не у встановлений, із продовженням, 40-денний строк для розгляду запиту і підготовки відповіді, а наприклад, на 45-й день.

З нового року почнуть діяти нові правила «тонкої капіталізації»

23.05.2020 набрала чинності переважна більшість норм Закону України 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі – «Закон № 466-IX»). Разом із цим, окремі його положення набудуть чинності з 01.01.2021, зокрема й ті, що стосуються застосування нових правил «тонкої капіталізації».

З 01.01.2021 п. 140.2 ст. 140 ПК України, що регулює порядок обліку процентних витрат буде викладено у новій редакції. Так, коригування необхідно проводити якщо сума боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу більше, ніж у 3,5 рази. Але тепер:

• до розрахунку боргових зобов’язань будуть потрапляти борги за операціями з будь-якими нерезидентами, а не тільки пов’язаними;
• до розрахунку боргових зобов’язань не враховуються проценти, що підлягають капіталізації, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію;
• дозволений ліміт витрат знижений з 50% до 30%, при цьому він розраховуватиметься з урахуванням об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності;
• платник податків зобов’язаний буде вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• оновлена різниця тепер не стосуватиметься фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

Окрім того, згідно Закону № 466-IX підрозділ 4 розділу XX ПК України доповнено пунктом 53, відповідно до якого правила обліку процентів, передбачені абзацом першим пункту 140.2 статті 140 ПК України, застосовуються з 01.01.2021 до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що обліковуються на балансі платника податків станом на 01.01.2021.

Разом цим, на нашу думку, такі нові Перехідні положення ПК України доволі суперечливі. Адже, якщо прямо тлумачити дану норму, то вбачається, що у платників податків, у яких виконується перевищення, під різницю підпадають проценти за усіма кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, у тому числі в операціях з резидентами. З іншого боку, в пункті 140.2 статті 140 ПК України мова йде лише про операції з нерезидентами. А отже, сподіваємось, що дана норма буде уточнена, або з’являться відповідні роз’яснення контролюючих органів.

ДПС повідомила про можливість перегляду нової інформації в Електронному кабінеті

Державна податкова служба України повідомила, що в приватній частині Електронного кабінету платника податків (меню «Моніторинг ПН/РК») забезпечено можливість доступу до інформації щодо відповідності такого платника податків критеріям ризиковості, передбачених Порядком.

Тепер платник податку зможе переглянути в Електронному кабінеті інформацію щодо:

• навантаження за останні 12 календарних місяців;
• суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді з урахуванням поданої на реєстрацію;
• позитивної податкової історії платника податку;
• відповідності/не відповідності платника податку критеріям ризиковості.

Окрім того, податковий орган звернув увагу, що платник податків в режимі реального часу матиме доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (меню «ЄРПН»).

ДПС оприлюднила Інформаційний лист щодо нововведень в оподаткуванні податком на прибуток

Державна податкова служба України опублікувала Інформаційний лист № 12, який стосується нововведень в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, запроваджених Законом № 466-IX.

Так, зокрема, податкова звернула увагу на новели, які стосуються:

• уточнення визначення платників податку на прибуток;
• критерію визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату;
• запровадження нових об’єктів оподаткування податком на прибуток;
• порядку подання платниками податку на прибуток фінансової звітності до податкових органів;
• порядку нарахування амортизації;
• коригування фінансового результату до оподаткування, в тому числі змін у складі податкових різниць;
• об’єктів оподаткування податком на доходи нерезидентів.

ДПС України звернула увагу на особливості заповнення декларації з податку на прибуток

Державна податкова служба України в листі від 04.06.2020 роз’яснила особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – «Декларація») за звітні періоди 2020 року в розрізі змін, внесених Законом № 466-IX.

Зокрема, податковим органом було зроблено наступні висновки:

• у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку;
• норма ПК України щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року;
• платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПК України, у декларації за 2020 рік та застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств;
• виробники сільськогосподарської продукції подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01.07.2020 і закінчується 30.06.2021;
• вартісний критерій визначення основних засобів, який змінено з 6000 до 20000 грн, буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22.05.2020. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23.05.2020 продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 грн;
• рекомендовано постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року – Декларацію, та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

З вищезазначеного вбачається, що ДПС України описано випадки подання Декларації в розрізі змін, внесених Законом № 466-IX з метою спрощення подання звітності платниками податків на прибуток підприємств, які варто взяти до уваги.

ДПС про нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи на період карантину

Державною податковою службою України в порядку надання індивідуальної податкової консультації в листі від 01.06.2020 № 2259/6/99-00-07-02-02-06/ІПК було розглянуто звернення щодо нарахування амортизації у податковому обліку на основні засоби та нематеріальні активи у разі тимчасового призупинення господарської діяльності платника податку на період карантину. 

Податковий орган зазначив, що амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією.

Враховуючи вищезазначене, ДПС України зробила висновок, що у разі якщо у господарській діяльності платника податку тимчасово не здійснюється експлуатація (корисне використання) основних засобів та/або нематеріальних активів, то амортизація таких основних засобів та/або нематеріальних активів у податковому обліку протягом такого періоду не нараховується.

ДПС щодо нових правил надання індивідуальних податкових консультацій

Державна податкова служба України нагадала, що Законом № 466-IX було вдосконалено порядок надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК»).

Так, зокрема, в Законі № 466-IX:

• визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020), та таке звернення має бути підписано з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
• надано право податковим органам надавати ІПК в електронній формі;
• збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК, тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПК України, складатиме не більше 40 днів.

Одночасно, податковий орган звернув увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466-IX переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти.

ДПС висловилась з якого звітного періоду платники ЄП, які є платниками ПДВ, застосовують звітний період в один календарний місяць

Державна податкова служба України надала роз’яснення в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.23) щодо змін, внесених Законом № 466-ІХ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю, а квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується. Так, податковий орган зазначив, що останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому, від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Платники податку, які до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені ПК України терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

Велика Палата ВС визнала неправомірним подвійне притягнення до відповідальності за неоприбуткування готівки

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 20.05.2020 в справі № 1340/3510/18 відступила від правової позиції Верховного Суду України та визнала неправомірним подвійне притягнення до відповідальності за неоприбуткування готівки.

Цьому передувала документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця, проведена ГУ ДФС у Львівській області, в результаті якої встановлено порушення нею касової дисципліни під час здійснення підприємницької діяльності та винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення:

– п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 (неоприбуткування готівкової виручки), згідно із абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (надалі – «Указ № 436/95»);

– п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – «Закон № 265/95-ВР»). 

Вважаючи ці повідомлення-рішення протиправними, ФОП оскаржив їх до суду. Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі ВС передала справу на розгляд Великої Палати ВС, вказавши на необхідність відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 02.04.2013 у справі № 2-77а13. 

Так, згідно із позицією ВСУ, Законом № 265/95-ВР визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції, і серед них відсутнє таке порушення, як неоприбуткування у касах готівки, а отже, й не встановлена відповідальність за це. Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі № 436/95. Таким чином, предмети правового регулювання Указу № 436/95 і Закону № 265/95-ВР різні. 

Окрім цього, відповідно до позиції ВСУ, на час виникнення спірних відносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких охоплювала б такі відносини, тому застосування штрафних санкцій на підставі зазначеного Указу № 436/95 є обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від такого правового висновку з огляду на таке. Об’єктивна сторона обох порушень, як того, що визначене абз. 3  ст. 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене п. 1 ч. 1 ст. 17  Закону № 265/95-ВР, фактично полягає в одних і тих самих діях.  

Метою прийняття Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином врегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону. Оскільки шляхом прийняття Закону № 265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію, і його положення вже не могло застосовуватися. 

З огляду на викладене, Велика Палата ВС зазначила про неможливість застосування положення абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом № 265/95-ВР.

Звертаємо увагу, що повний текст даної постанови ще не опубліковано. Після опублікування з нею можна буде ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень.