TAX ALERT 19.08.2021

Інформаційний лист від ДПС щодо застосування податкової амністії

Державна податкова служба України (далі – «ДПС») опублікувала Інформаційний лист №  22 (далі – «Інформаційний лист») щодо застосування положень Закону України від 15.06.2021 № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – «Закон № 1539»). Процедура декларування, яка запроваджується Законом № 1539, відома як податкова амністія.

Інформаційний лист у форматі запитань та відповідей коротко викладає положення Закону № 1539, зокрема, щодо:

• активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню та активів, які не можуть бути об’єктом такого декларування;
• осіб, які можуть скористатися процедурою одноразового (спеціального) добровільного декларування, та осіб, які не можуть бути декларантами;
• юридичних наслідків неподання одноразової (спеціальної) декларації;
• активів, щодо яких не нараховується та не сплачується збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
• порядку та форми подання одноразової (спеціальної) декларації, особливостей її заповнення;
• розрахунку бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначення суми збору, строків його сплати, та санкцій у разі його несплати або сплати в неповному обсязі;
• випадків, у яких необхідно підтверджувати вартість об’єктів декларування тощо.

У Інформаційному листі ДПС також нагадала, що для застосування до суми валютних цінностей, що перебувають в Україні, ставки збору 5 відсотків, кошти декларанта мають бути розміщені на поточних рахунках із спеціальним режимом використання у банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків був затверджений постановою Національного Банку України від 05.08.2021 № 83.

Також ДПС щоденно публікуватиме питання дня щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Детально нововведення Закону № 1539 були проаналізовані юристами GOLAW у TAX ALERT за посиланням.

Щодо змін до форми та змісту розрахункових документів: роз’яснення від ДПС

ДПС роз’яснила особливості застосування нових вимог до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – «РРО/ПРРО») у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зокрема, зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 стосуються обов’язкової наявності в них QR-коду.

ДПС наголошує, що QR-код є обов’язковим для РРО/ПРРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.

У той же час, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, вони можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення їх строку служби, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Державного реєстру як таких, що не дозволені до первинної реєстрації. Зазначений виняток не стосується Програмних РРО.

Також РРО, версії програмного забезпечення яких не дозволяють виконувати оновлені вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, не допускаються до включення до Державного реєстру.

ДПС про оформлення запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань застосування РРО

Державна податкова служба надала рекомендації щодо оформлення запитів на індивідуальні податкові консультації з питань використання РРО при продажу товарів, робіт чи послуг через мережу Інтернет.

Зокрема, ДПС радить:

• формувати звернення відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України;
• зазначати практичні приклади використання платником податків конкретних електронних платіжних сервісів, для отримання оплати за товари (послуги), з метою формування однозначної відповіді, що відповідає вимогам законодавства;
• надавати копії договору (договорів) про надання послуг з доставки таких товарів споживачам;
• інформувати про спосіб (способи) здійснення оплати за товари (роботи, послуги), запропоновані споживачам;
• надавати інформацію про конкретні інформаційно-телекомунікаційні ресурси (Інтернет-сайти, посилання на конкретні Інтернет-майданчики тощо), де споживач може здійснити або ініціювати оплату.

ДПС роз’яснила окремі особливості оподаткування ПДВ у зв’язку з відновленням ставки ПДВ 20 % на окремі види сільськогосподарської продукції

Державна податкова служба опублікувала роз’яснення щодо деяких особливостей застосування Закону України №  1600-ІХ від 01.07.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – «Закон № 1600»).

Серед іншого, ДПС наголосила, що якщо, починаючи з 01.08.2021 відбувається поставка сільськогосподарської продукції товарних позицій за переліком, відповідно до Закону №  1600 (далі – «Продукція»), попередня оплата за яку (перша подія) відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, то на дату такої поставки перерахунок ставки ПДВ і суми податку, застосованої/нарахованої на дату першої події, не здійснюється.

Так само не здійснюється перерахунок ставки ПДВ і суми податку у разі, якщо, починаючи з 01.08.2021, здійснюється оплата Продукції, що була поставлена (перша подія) у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно.

Якщо, починаючи з 01.08.2021, відбувається:

• повернення Продукції, або авансового платежу за Продукцію, поставленої/сплаченої у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, або
• зміна кількості або вартості Продукції, перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, у сторону зменшення або в межах попередньої суми, то у розрахунку коригування зазначається ставка ПДВ, вказана у податковій накладній, що коригується, тобто 14 %.

У разі, якщо, починаючи з 01.08.2021, відбувається перерахування коштів у зв’язку із збільшенням вартості Продукції, перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, при коригуванні податкових зобов’язань застосовується ставка ПДВ 20 %.

Вищезазначений порядок складання розрахунку коригування застосовується також у разі зміни, починаючи з 01.08.2021, номенклатури Продукції, перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно.

Нагадаємо, що Законом № 1600 передбачається відновлення ставки ПДВ 20% при оподаткуванні операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за деякими кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Детальніше про Закон № 1600 – у TAX ALERT від GOLAW за посиланням.

Апеляційний суд підтримав правомірність постанови Уряду про скорочення дії мораторію на деякі податкові перевірки

У постанові по справі № 520/1993/21 Другий апеляційний адміністративний суд визнав законними дії податкового органу щодо поновлення і проведення документальної планової перевірки платника податків на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – «Постанова»). Зазначена перевірка була зупинена на період дії карантину через мораторій, встановлений п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – «Кодекс»).

В мотивувальній частині рішення суд послався на п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зазначеною нормою Кабінету Міністрів України було надано право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відтак, на думку суду, Уряд прийняв Постанову в межах своїх повноважень, Постанова не скасована та підлягає виконанню.

Водночас, з таким рішенням апеляційного суду складно погодитись, адже згідно зі ст. 2 Кодексу зміна положень Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до нього. Однак, до Кодексу в частині дії мораторію (п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX), жодних змін не вносилось.

Крім того, фактично Постанова суперечить Кодексу. Так, відповідно до ст. 5 Кодексу   у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Також слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №  855 продовжено до 01.10.2021 карантин, встановлений на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Це означає, що мораторій, встановлений п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, діятиме ще щонайменше до кінця жовтня 2021 року.

Дайджест судової практики Касаційного адміністративного суду за перше півріччя 2021 року

Верховний Суд оприлюднив дайджест судової практики Касаційного адміністративного суду за перше півріччя 2021 року.

У дайджесті, з-поміж інших, наведено правові позиції з питань оподаткування, зокрема, щодо:

• того, чи є діяльність представництва щодо збирання та/або надання інформації, проведення наукового дослідження зразків хімічної продукції без мети їх подальшої поставки від імені нерезидента господарською діяльністю, та чи має таке представництво ознаки постійного представництва;
• обов’язку платника податків подати Звіт про контрольовані операції, якщо контрагент був виключений з переліку низькоподаткових юрисдикцій під час звітного періоду;
• сплати пов’язаною особою податку на додану вартість за експортними операціями за іншою ставкою, ніж базова (основна) як ознаки контрольованої операції;
• оподаткування доходів при відступленні права вимоги боргових зобов’язань нерезиденту;
• умов врахування витрат на закупівлю маркетингових послуг;
• оподаткування основної суми боргу, а також суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором;
• строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску після використання процедури адміністративного оскарження;
• оподаткування ПДВ мотиваційних (бонусних) виплат, отриманих за дистриб’юторським договором;
• встановлення факту реальності господарських операцій за наявності відкритих кримінальних проваджень щодо контрагентів платника;
• включення до податкової застави майна, яке перебуває в іпотеці;
• підстав та наслідків скасування податкової консультації, яка порушує право на належне роз’яснення застосування податкового законодавства;

вимог до судового розгляду справ про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків та інші.

З повним текстом дайджесту можна ознайомитися за посиланням.

Верховний Суд про прийняття контролюючим органом обґрунтованого рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних

Верховний Суд у постанові по справі № 2040/7098/18 висловив позицію, відповідно до якої при прийнятті контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. При цьому загальне посилання на нормативний акт, яким встановлено вичерпний перелік відповідних документів, не є достатнім.

У наведеній справі контролюючий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв’язку з невідповідністю співвідношення між обсягами постачання та придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД. При цьому позиція платника податків полягала у тому, що усі пояснення та необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, були надані. Тому відмова в реєстрації податкових накладних є протиправною.

Верховний Суд прийняв рішення на користь платника податків та наголосив, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів. Як наслідок, створюються передумови для прояву негативної дискреції – прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача.