TAX ALERT 22.04.2020

Набрав чинності новий закон щодо єдиного рахунку для сплати податків та зборів

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон від 13 квітня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 559-IX (далі – «Закон № 559-IX»). 

Нагадаємо, що Закон № 559-IX був прийнятий Верховною Радою ще 4 жовтня 2019 року. Проте вже 19 лютого 2020 року Президент ветував його. Причиною цього були положення Закону № 559-IX, які мали на меті врегулювати націнки для оптових і роздрібних структур, що здійснюють продаж тютюнових виробів – Президентом запропоновано виключити їх із тексту. 

Таку пропозицію було враховано Верховною Радою та в подальшому Закон № 559-IX прийнято в цілому. Відтак, до остаточної редакції Закону № 559-IX не було включено норму щодо встановлення фіксованої торговельної націнки на тютюнові вироби, чим обмежувалися права суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво, імпорт та оптову торгівлю тютюновими виробами.

Ухвалені Законом № 559-IX зміни покликані забезпечити функціонування єдиного рахунку для сплати ЄСВ, а також податків і зборів, передбачених Податковим кодексом (крім ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, митних платежів). Така сплата здійснюватиметься через Електронний кабінет платника податків. 

Юридичним особам доведеться оновлювати інформацію про кінцевих бенефіціарів

28 квітня 2020 року набуває чинності Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення» № 361-ІХ (надалі – «Закон № 361-ІХ»). 

Цим законом удосконалено механізм контролю над підозрілими фінансовими операціями.

Згідно Закону № 361-ІХ, починаючи з наступного року після своєї державної реєстрації, юридичні особи повинні щорічно підтверджувати відомості прo свого кінцевого бенефіціарного власника. 

Такий обов’язок не розповсюджується на юридичних осіб, в яких всі засновники є бенефіціарними власниками. Відомості про бенефіціарів також не подають: 

• громадські формування; 
• адвокатські об’єднання; 
• ТПП; 
• об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; 
• релігійні організації; державні і комунальні підприємства; 
• державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.

Крім того, Законом № 361-ІХ передбачено вимоги щодо здійснення ідентифікації та верифікації платника під час операцій з переказу коштів та супроводження переказу коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Звертаємо увагу, що вищезазначені вимоги Закону № 361-ІХ не поширюються на:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

COVID-19: кому податки пропонують зменшити, а кому збільшити?

07 квітня 2020 року у Верховній Раді за № 3311 зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки осіб, що постраждали внаслідок епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19)» (надалі – «Законопроект № 3311»), яким пропонується:

• підвищити з 18 % до 27 % ставку ПДФО для доходів осіб, розмір яких перевищує 10 мінімальних заробітних плат;
• знизити з 18% до 9 % ставку ПДФО для доходів осіб, розмір яких не перевищує 5 мінімальних заробітних плат;
• до кінця року – звільнити від оподаткування доходи тих осіб, у яких розмір доходів не перевищує 5 мінімальних заробітних плат та на утриманні яких є малолітні діти, діти-сироти або діти з інвалідністю.

При цьому розмір мінімальної заробітної плати для цілей визначення вищенаведених обсягів доходу братиметься станом на 1 січня звітного податкового року. Таким чином, у 2020 році 10 мінімальних заробітних плат становить 47 230, 00 грн, а 5 мінімальних заробітних плат – 23 615, 00 грн.

Крім того, Законопроект № 3311 пропонує звільнення платників єдиного податку першої та другої груп від обов’язку сплати єдиного податку за час заборони їхньої роботи, встановленої Кабінетом Міністрів для протидії поширенню COVID-19.

Також, Законопроектом № 3311 передбачається зміна ставок податку на прибуток на період до кінця 2020 року для деяких категорій підприємств:

• для мікро-підприємств та малих підприємств зменшення з 18 % до 9 %;
• для великих підприємств збільшення з 18 % до 27%.

Законопроектом № 3311 пропонуються зміни й у оподаткуванні ПДВ, а саме – зменшення ставки ПДВ для високотехнологічних товарів з 20 % до 7 %. до 27%.

Новий поріг обсягу доходу єдинників для застосування РРО

06 квітня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення умов ведення господарської діяльності, що здійснюється платниками єдиного податку» № 3309.  

Так, вищезазначений законопроект передбачає наступні зміни:

• розширення кола суб’єктів господарювання (фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку), що не застосовують РРО, а саме – включення до них платників єдиного податку другої групи; 
• встановлення вищого порогу обсягу доходу за календарний рік фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку третьої та четвертої груп, по досягненню якого застосування РРО є обов’язковим, а саме – 4 млн. грн., замість 1 млн. грн.

Зниження ставки ПДВ на соціально значущі продукти харчування

06 квітня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування» № 3305.Ним пропонується встановити знижену ставку ПДВ у розмірі 7 % для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України продуктів харчування, що входять до складу передбачених Законом України «Про прожитковий мінімум» наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення.

ДПС надано роз’яснення щодо строків зупинення адміністративного оскарження

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX передбачено зупинення строків адміністративного оскарження, встановлених ст. 56 Податкового кодексу на період боротьби із поширенням COVID-19.

Тривалий час із формулювання, визначеного в законодавстві, не було очевидним, чи таке зупинення строків здійснюється як щодо подання, так і розгляду адміністративних скарг, чи тільки щодо їхнього розгляду.

З огляду на це, Державна податкова служба України в Інформаційному листі № 9 визначила, що якщо строк подання скарги припадає на період з 2 квітня 2020 року до 31 травня 2020 року (включно), строки для подання таких скарг призупиняюся, а платник податків може подати відповідну скаргу після 31 травня 2020 року. 
В той же час, строк розгляду адміністративних скарг зупиняється щодо:

• тих, які подані до 31 травня 2020 року;
• тих, які станом на 18 березня 2020 року не розглянуті.

Як зазначено в вищезазначеному Інформаційному листі, контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року щодо адміністративної скарги з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

ДПС про пільги при оподаткуванні ПДВ

Державна податкова служба України в Інформаційному листі № 10 нагадала, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX звільнено окремі категорії товарів від оподаткування ПДВ. 

В той же час, податковий орган роз’яснив, що платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами Податкового кодексу.

Така позиція Державної податкової служби України в цілому узгоджується із п. 30.4 ст. 30 Податкового кодексу, відповідно до якого платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Верховний Суд: для відображення суми сплаченого податку в інтегрованій картці платника податку самого лише платіжного доручення недостатньо

Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2020 року в справі № 826/27881/15 зазначив, що сума податку може бути відображена органом Державної податкової служби в інтегрованій картці платника тільки у разі отримання податковим органом відомостей від органів Державної казначейської служби про зарахування вказаної суми до відповідного бюджету. Наявності лише платіжного доручення недостатньо для внесення змін до інтегрованої картки особового рахунку.

Крім того, Верховний Суд вказав, що коригування даних у картці особового рахунку платника податків, за своєю юридичною природою не є тими діями суб`єкта владних повноважень, які породжують для платника податків будь-які правові наслідки, а також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Іншими словами, дії щодо внесення змін до інтегрованої картки платника є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю обліку надходжень податків, зборів, митних платежів. Подання позовних заяв з вимогами про скасування внесених змін до інтегрованої картки платника податків є недоцільним, адже такі зміни не створюють для платника податків жодних правових наслідків. 

Верховний Суд висловився щодо предмету камеральної перевірки

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року в справі № 640/914/19 вказав, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності формування податкових декларацій, можуть бути й інші питання, зокрема, своєчасність сплати грошових зобов`язань. 

Цьому передувало звернення платника податків з позовною заявою до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, яким застосовано штраф за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість. Враховуючи вищезазначену правову позицію, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань.