TAX ALERT 22.04.2025 | Дайджест головних податкових новин

Введено в дію закон щодо запровадження гарантованого зобов’язання з акцизного податку

01.04.2025 було введено в дію Закон України № 4014-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу».

Нагадаємо, що Законом, зокрема, передбачено, що тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, але не довше ніж до 1 січня 2030 року, виробники спирту етилового, біоетанолу при обчисленні за податковий (звітний) період акцизного податку з виробленого на митній території України спирту етилового, біоетанолу враховують значення гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку за такий період.

Зазначене гарантоване податкове зобов’язання обчислюється за встановленою Законом формулою та виходячи з максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу.

Зауважимо також, що визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу здійснюється згідно з відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2025 № 350.

Першим податковим (звітним) періодом, за який розраховуватиметься гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку, є травень 2025 року.

Запропоновано альтернативу до законопроєкту щодо зміни строків подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб

01.04.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 13108-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо спрощення механізму подання звітності для окремих платників єдиного внеску».

Зазначений законопроєкт є альтернативним до проєкту закону № 13108, загальний огляд якого ми наводили тут.

Зауважимо, що, на відміну від основного законопроєкту, його альтернатива передбачає наступні зміни:

• Щомісячне подання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску буде обов’язковим для платників податків, у яких чисельність найманих працівників:
  становить 10 і більше осіб;
• менша 10 осіб та наявна інформація (в тому числі отримана від працівника) про те, що працівник: отримує соціальні виплати, при призначенні яких враховується дохід за місцем роботи; набуває право на призначення пенсій, виплати допомоги по безробіттю; має право на страхові виплати згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
• менша 10 осіб, але платник податків самостійно обрав місячний податковий (звітний) період.
  У випадку, якщо платник податків не підпадає під жодну з вищезазначених категорій осіб, такий платник за самостійним рішенням матиме право обрати квартальний податковий (звітний) період.
  
  В той час як основним законопроєктом запропоновано перехід від щомісячного до квартального подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, з розбивкою по місяцях звітного кварталу, для всіх платників податків.
  
• У разі щомісячної сплати суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску (наразі 1 760 грн), наступні категорії платників єдиного внеску не подаватимуть звітність до податкового органу:
• фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів);
• члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
• особи, які уклали договір про добровільну сплату єдиного внеску.
  Передбачається, що відомості про сплату страхових внесків щодо вищезазначених категорій осіб вноситимуться до системи обліку автоматично за фактом зарахування коштів.
  

Набрали чинності зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств

04.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Такі зміни пов’язані з реалізацією положень законів України № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Детальніше про зміни, внесені згаданими Законами ми писали тут.

Як зазначено ДПС України у листі від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07, платникам податку на прибуток необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2025 року. Водночас, платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Податкового кодексу України, що набрали чинності у 2024 році, рекомендується за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу декларацію за оновленою формою, із відображенням окремих показників.

Опубліковано огляд практики Верховного Суду в адміністративних справах за березень 2025 року

15.04.2025 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду опублікував огляд актуальної судової практики за березень 2025 року.
У зазначеному огляді Верховним Судом було висвітлено позиції, зокрема, щодо:

• правових наслідків зміни ставки орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності без внесення змін до договору оренди. Так, Верховним Судом було зазначено, що Податковий кодекс України встановлює мінімальний розмір орендної плати (3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Зміна ставки орендної плати понад цей мінімум може бути здійснена тільки за згодою орендодавця та орендаря, шляхом внесення змін до укладеного договору оренди. Без перегляду умов чинного договору застосування нової ставки орендної плати є неправомірним, навіть у разі ухвалення органом місцевого самоврядування відповідного рішення про її збільшення (постанова Верховного Суду від 06.03.2025 у справі № 160/5643/23);

• анулювання реєстрації платника єдиного податку та вимог до процедури перевірки й оформлення актів. Так, Верховним Судом було зазначено, що якщо перевірка платника єдиного податку проведена з порушеннями або акт перевірки не містить достатніх доказів, результати такої перевірки не можуть бути підставою для ухвалення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку (постанова Верховного Суду від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24);

• застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидента. У цій справі судом досліджувалося питання підтвердження бенефіціарного статусу отримувача доходів у вигляді процентів від української компанії з метою застосування зниженої ставки податку. Так, Верховним Судом було підтримано висновок суду першої інстанції про відсутність бенефіціарного статусу у отримувача доходу – кіпрської компанії, яка з метою надання позики українській компанії отримувала позику від пов’язаної юридичної особи з Британських Віргінських Островів (постанова Верховного Суду від 18.03.2025 у справі № 500/1744/24);

•  визнання постійного представництва іноземної компанії в Україні. У цій справі Верховним Судом було проаналізовано, зокрема, положення Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Республікою Кіпр щодо застосування пільгової ставки податку до дивідендів, а також стосовно визначення постійного представництва. Суд, визнавши наявність постійного представництва кіпрської компанії в Україні, виснував, що пільгові ставки Конвенції при виплаті дивідендів такому нерезиденту не можуть бути застосовні (постанова Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 280/4264/21).