Дайджест новин податкового законодавства: TAX ALERT 22.08.2018

Недодержання приписів Податкового кодексу України щодо подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі, само по собі, не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації

03.08.2018 було оприлюднено постанову Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 810/1570/16, де суд висловив позицію, відповідно до якої недодержання платником податків приписів пункту 49.4. статті 49 Податкового кодексу України (далі – «ПК України») щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі, само по собі, не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, при умові наявності у поданих документах обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.

Згідно з підпунктом 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється.

Таким чином, контролюючий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації виключно у випадку порушення платником податку при її заповненні вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.

Законодавством не передбачено подання копій документів окремо від пояснень для розблокування податкових накладних

На загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС надала роз’яснення щодо того, яким чином платник податку має право подати документи, у разі їх неподання до пояснень, що подаються для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування (далі – «ПН/РК»), реєстрація яких зупинена.

А саме податківці зазначили, що п. 16 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – «Реєстр»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – «Порядок»), визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є, зокрема ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 Порядку.

Отже законодавством не передбачено подання копій документів окремо від пояснень, що подається для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрація яких зупинена.
Водночас рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. При цьому платник ПДВ може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

На нашу думку, зазначена позиція узгоджується також і з процесуальним законодавством, і з судовою практикою, згідно якої при розгляді справ щодо оскарження рішень податкових органів суди мають брати до уваги та надавати оцінку усім доказам наданим позивачем-платником податку.

Платники єдиного податку IV групи мають подати декларацію з уточненою інформацією при набутті прав на нові площі сільгоспугідь

Головне управління ДФС в Одеській області нагадало, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

При цьому, у разі набуття протягом поточного року права власності або користування на площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у новій адміністративно-територіальній одиниці, платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним податковим кварталом, в якому виникли такі зміни, подати до контролюючого органу:

• за своїм місцезнаходженням уточнюючу загальну податкову декларацію разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок», а також підтверджуючі документи щодо земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки;
• за місцем розташування земельної ділянки – податкову декларацію з аналогічними документами: з типом «Звітна» у випадку, якщо податкова декларація до такого контролюючого органу не подавалася або з типом «Уточнююча звітна», якщо до такого контролюючого органу подавалася «Звітна» податкова декларація.

Помилка у бюджетному рахунку у платіжному дорученні не є підставою для застосування штрафів

У постанові по справі № 815/2405/16 Верховний Суд підтвердив раніше сформовану позицію, відповідно до якої сплата платником податку узгодженого податкового зобов’язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні, не вважається пропуском строку сплати податку.

Суд зазначив, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України.

На нашу думку зазначена позиція Верховного Суду цілком відповідає нормам законодавства та може стати в нагоді платникам податків враховуючи доволі регулярні зміни в реквізитах бюджетних рахунків.

Прийнято нові узагальнюючі податкові консультації щодо оподаткування ПДВ

03.08.2018 Міністерством фінансів України прийнято Наказ № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість», яким затверджено чотири узагальнюючі податкові консультації (надалі – «УПК»):

• Щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість від’ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт

Консультацією визначено, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка податку на додану вартість застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією.

• Щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів

В консультації наведено перелік документів необхідних для підтвердження ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні. Надання зазначених документів до контролюючого органу дозволить не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з ліквідацією основних засобів.

• Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента.

У консультації зроблено висновок, що фінансування витрат постійного представництва нерезидента в Україні не є операціями з постачання товарів/надання послуг, а тому при отриманні таких коштів постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Крім того, у консультації зазначається, при отриманні коштів від материнської компанії представництво не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов’язкової реєстрації такого постійного представництва платником податку на додану вартість.

• Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно

Консультація визначає, що у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи:

• застосовують режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абз. 2 п. 197.12 ст. 197 ПК України до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики);
• нараховують податкові зобов’язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту;
• нараховують податкові зобов’язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ст.189 ПК України.

В цілому затверджені узагальнюючі податкові консультації матимуть позитивний ефект для бізнесу в Україні, оскільки сприятимуть однозначному розумінню норм податкового законодавства, що в свою чергу зменшить кількість спорів з податковими органами.

Заокруглення сум в чеках: що робити з мінімальними цінами на алкоголь та максимальними цінами на тютюн?

В індивідуальній податковій консультації щодо зазначеного питання від 02.08.2018 № 3395/6/99-99-14-05-01-15/ІПК Державна фіскальна служба рекомендує:

• суб’єктам господарювання – продавцям алкогольних напоїв, керуючись положеннями Постанови Правління НБУ від 15.03.2018 № 25 в частині механізму заокруглення загальних сум, враховувати вимоги щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої не нижче затверджених Кабінетом Міністрів у постанові від 30 жовтня 2008 року N 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»;
• суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі при продажу тютюнових виробів, керуючись положеннями Постанови Правління НБУ від 15.03.2018 № 25 в частині механізму заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари, враховувати вимоги пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 та п. 221.3 ст. 221 ПК України, а саме: продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

ДФС також зазначила, що у разі порушення вимог щодо застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби контролюючими органами будуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Нічого кардинального нового ДФС у своїй консультації не повідомила, водночас тепер позиція податкової зрозуміла: незважаючи на правила заокруглення, ціни на підакцизні товари не можуть бути нижче мінімальних та вище максимальних роздрібних цін в будь – якому разі.