TAX ALERT 23.12.2021 | Дайджест головних податкових новин

Законопроект № 5600 підписано Президентом

18.12.2021 Президент України підписавЗаконопроект № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (наразі Закон України  № 1914-ІХ).

Коротко нагадаємо про основні зміни, які передбачаються Законом:

• податковому органу надається можливість надсилати письмові запити платнику про подання інформації, якщо із аналізу податкової інформації було встановлено факти, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства;
• податковому органу надається право на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, постійного представництва нерезидента,  які мають податковий борг (у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень);
• Закон запроваджує 18 % податку на доходи фізичних осіб із продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів житлової нерухомості протягом одного року, а також деяких земельних ділянок. Дохід від продажу об’єктів нерухомості, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта нерухомості, розташованого на території України;
• Закон запроваджує мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) для власників, орендарів  та користувачів земельних ділянок, що пов’язане з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками. Розрахунок МПЗ проводиться задля визначення фінального розміру податкового зобов’язання;
• встановлюється обмеження для великих платників податків на перенесення збитків (від’ємного значення об’єкту оподаткування) минулих податкових (звітних) років в сумі 50% таких збитків (від’ємного значення);
• скорочується строк для можливості включити суми ПДВ до податкового кредиту з 1095 до 365 календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкових накладних такий строк перериватиметься на відповідний період зупинення;
• встановлено, що базою оподаткування у разі постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість. Також, оподатковуватись ПДВ буде лише перше постачання таких товарів на митній території України, а операції із другого та наступного постачання вказаних товарів – звільнені від оподаткування ПДВ;
• до Податкового кодексу України додано нові положення, що визначають порядок оподаткування виплат, отриманих фізичними особами від трастів, фондів, партнерств тощо, які будуть оподатковуватись за ставкою 9%;
• акцизний податок має сплачувати виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який здійснює їхню реалізацію для роздрібного продажу суб’єктами господарювання, за ставкою 5%;
• Законом запроваджено диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість руди за індексом.

Закон набирає чинності з 01.01.2022, окрім певних його положень, які вступлять в силу з дня, наступного за днем опублікування Закону.

Дія Сіті в дії: закон прийнято

14.12.2021 Верховною Радою України було прийнято Проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Наразі його вже підписано Президентом та він набере чинності з 01.01.2022.

Нагадаємо, що Законопроект є податковою частиною правового режиму для ІТ-індустрії Дія Сіті.

Згідно тексту Законопроекту до другого читання передбачається, зокрема:

• можливість сплати резидентами Дія Сіті податку на прибуток за ставкою 18 % на загальних умовах або за ставкою 9 % на особливих умовах («податок на виведений капітал»);
• оподаткування заробітної плати як гіг-спеціалістів, так і усіх інших спеціалістів Дія Сіті ПДФО за ставкою 5%. Під спеціалістами Дия Сіті маються на увазі всі працівники компанії в незалежності від посади. Також, спеціалісти резидентів Дія Сіті сплачуватимуть військовий збір за ставкою 1,5%. 240 тисяч євро – річна сума заробітної плати, яка оподатковуватиметься за вказаною ставкою, сума перевищення – оподатковується за загальною ставкою 18%;
• встановлення деяких пільг для фізичних осіб, які є інвесторами резидентів Дія Сіті;
• поступове обмеження роботи резидентів Дія Сіті з платниками єдиного податку, зокрема, ФОП, в тому числі і для резидентів Дія Сіті, які обрали загальну систему оподаткування.

З більш детальним оглядом Законопроекту можна ознайомитися тут.

Враховуючи податкові пільги, які пропонуються Законом, певні ІТ-компанії матимуть можливість оптимізувати свою роботу з побудовою більш прозорої структури.

Спроба створити більш сприятливі умови для роботи ФОП-спрощенців: новий законопроект

16.12.2021 у Верховній Раді України було зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо захисту права на самозайнятість».

Законопроектом передбачається, зокрема:

• зміна граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для 2 та 3 груп платників єдиного податку в залежності від того, чи перебувають з ним особи у трудових відносинах і, якщо так, то скільки осіб;
• встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників 3 групи єдиного податку (наразі така кількість необмежена);
• доповнюються правила ведення фізичними особами – підприємцями- платниками єдиного податку 1 та 2 груп та платники єдиного податку 3 групи, які не є платниками ПДВ, обліку доходів у довільній формі. Вводиться можливість ведення обліку через електронний кабінет. У разі здійснення розрахункових операцій у готівковій формі – облік доходів здійснюється за типовою формою шляхом помісячного відображення отриманих доходів. У разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати – облік доходів здійснюється за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг) протягом відповідного робочого дня;
• доповнюються правила ведення фізичними особами – підприємцями – платники єдиного податку 3 групи, які є платниками податку на додану вартість, обліку доходів і витрат шляхом помісячного відображення отриманих доходів і понесених витрат. Зокрема, вводиться можливість ведення обліку через електронний кабінет;
• звільнення від застосування РРО / ПРРО платників податку 2-4 груп, незалежно від обраного виду діяльності, у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1 мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 грн.). У випадку перевищення цього розміру звільнення від застосування РРО / ПРРО можливе  за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом 3 банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків;
• скасування з 31.12.2022 стягнення військового збору;
• надання права контролюючому органу, на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання, отримувати від банківських та фінансових установ інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу;
• надання права контролюючому органу, на підставі рішення адміністративного суду, отримувати від банківських та фінансових установ інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів;
• оподаткування ПДВ за нульовою ставкою операцій з постачання (продажу) пенсіонерам, особам з інвалідністю, безробітним, багатодітним сім’ям, малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також внутрішньо переміщеним особам продуктів харчування, напоїв (окрім алкогольних напоїв), лікарських засобів, виробів медичного призначення, житлово-комунальних послуг.

Законопроект визначає набрання чинності змінами з 01.01.2022.  Проте враховуючи, що 17.12.2021 був останній день пленарних засідань Верховної Ради, запровадження подібних змін у найближчій перспективі не передбачається.

Змінено форму декларації з рентної плати

14.12.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.11.2021 № 583 «Про затвердження змін до форми податкової декларації з рентної плати».

Нагадаємо, що Наказ вносить зміни до деяких рядків декларації з рентної плати, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719. Також, Наказ доповнює податкову декларацію з рентної плати новим додатком 2² «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції».

Доповнення декларації новим додатком було здійснено з метою виконання норм Податкового кодексу України щодо декларування податкових зобов’язань з рентної плати інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, податковим (звітним) періодом для якої визначено календарний квартал.

Звертаємо увагу, що відповідно до Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Тобто, оновлену форму декларації необхідно застосовувати при звітуванні за податкові періоди з 1 січня 2022 року.

Розрахунок розміру сукупних вимог кредитора з метою віднесення заборгованості до безнадійної

10.12.2021 Наказом Міністерства фінансів України № 661 було затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної.

УПК, зокрема, надає роз’яснення щодо наявних протиріч між положеннями Податкового кодексу України та норм Кодексу України з процедур банкрутства щодо визначення розміру сукупних вимог кредитора до боржника має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної.

Так, в УПК зазначено, що для визначення безнадійної заборгованості для юридичних осіб не застосовується норма п.п. «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ. Так, відповідно до такої норми, безнадійна заборгованість – це прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Натомість, для визначення заборгованості юридичних осіб безнадійною необхідно досліджувати інші підстави, з огляду на які заборгованість визнається безнадійною (визначені в п.п. 14.1.11 ПКУ).

Що ж стосується фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то норма п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ застосовується, якщо заборгованість прострочена на 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів заробітної плати, а також за умови, що безспірність вимог кредитора підтверджено документально (наприклад, договором та претензією / актом звірки / листом боржника).

Оприлюднено проект Порядку встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки»

13.12.2021 Міністерство фінансів України опублікувало оновлений проект Наказу «Про затвердження Порядків встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

Проектом наказу пропонується затвердити наступні порядки:

• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» (загальний);
• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції з експорту зернових, олійних культур та продуктів їх переробки принципу «витягнутої руки»;
• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції з експорту залізорудної сировини принципу «витягнутої руки»;
• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції з імпорту енергетичного та коксівного вугілля принципу «витягнутої руки»;
• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції з імпорту нафтопродуктів та зріджених вуглеводневих газів принципу «витягнутої руки»;
• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції з експорту чавуну, брухту чорних металів та металопродукції з чорних металів принципу «витягнутої руки»;
• Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції з експорту та імпорту феросплавів принципу «витягнутої руки».

Проектом передбачається, що наказ набуде чинності з 01.01.2023, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Наразі Міністерство фінансів України погоджує Проект наказу із уповноваженими органами та приймає зауваження та пропозиції до Проекту (протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення Проекту).

Інформаційний лист від податкової щодо «податку на «Google»

10.12.2021 на офіційному сайті Державної податкової служби України опубліковано Інформаційний лист № 26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

Інформаційний лист присвячено роз’ясненню щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (відомий як закон «про податок на «Google»).

Нагадаємо, що такий закон передбачає обов’язок зареєструватися платниками ПДВ в Україні для нерезидентів, що не мають в Україні постійного представництва та здійснюють постачання електронних послуг фізичним особам в Україні.

Зміни відповідно до зазначеного Закону набирають чинності з 01.01.2022.

У Інформаційному листі, серед іншого, звертається увага на наступне:

• податкова служба вважає за можливе визначати статус отримувача електронних послуг (платник чи неплатник ПДВ) шляхом зазначення інформації про податковий номер отримувача послуг в публічному договорі (оферті) чи анкеті замовника;
• порядок взаємодії нерезидентів з податковим органом, в тому числі і подання реєстраційної заяви, відбуватиметься через спеціальне портальне рішення для нерезидентів, функціонування якого передбачається з 01.01.2022;
• нерезидент-платник ПДВ може нести відповідальність за неправильне визначення отримувача електронних послуг тільки у випадку, якщо податковим органом буде доведено вину такого нерезидента;
• Податковим кодексом України не передбачено можливість для нерезидента, що постачає електронні послуги, сплатити ПДВ за період, у якому нерезидент вже мав обов’язок зареєструвався платником ПДВ, але не виконав його. За здійснення постачання електронних послуг нерезидентом без реєстрації платником ПДВ передбачено штраф;
• до операцій з постачання нерезидентами на митній території України електронних послуг у вигляді постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 26-1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України. Тобто, починаючи з 01.01.2022 та на період дії пільги такі операції підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ.

Верховний Суд про перевагу змісту над формою у рішенні податкової про накладення штрафу

21.10.2021 Верховний Суд прийняв постанову, якою дійшов висновку, що «складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій не за формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення, якщо суб’єкт господарювання вчинив порушення вимог податкового законодавства. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою».

Спір стосувався встановленого контролюючим органом порушення щодо виробництва алкогольних напоїв без ліцензії та застосування фінансових санкцій до платника податків.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ухвалення контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій не у формі податкового повідомлення-рішення є протиправним та є підставою для його скасування.

Проте, Верховний Суд зазначив, що визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення платника податків до відповідальності, є встановлення фактів виробництва алкогольних напоїв без ліцензії, який доведений, оскільки це підтверджується актом перевірки, власноручними поясненнями директора товариства, а також не заперечується представниками платника податків під час судового засідання суду першої інстанції.

У зв’язку із зазначеним, Суд, встановивши факт виробництва алкогольних напоїв без ліцензії, дійшов висновку про законність притягнення платника податків до відповідальності за порушення вимог законодавства. А рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.