TAX ALERT 26.11.2019

Президент України підписав Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави»

Президент України підписав Указ “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави”. Про це повідомляється на офіційному веб-сайті Президента Володимира Зеленського.

Серед іншого, указ передбачає вжиття заходів з розробки, внесення на розгляд Верховної Ради України та супроводження законопроектів щодо:

1) до 31 грудня 2019 року:

• створення сприятливих умов для діяльності підприємців, зокрема запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
• пом'якшення відповідальності фізичних осіб – підприємців за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;
• забезпечення розроблення програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування і подальшого використання на безкоштовній основі платниками податків для застосування таких реєстраторів під час здійснення господарської діяльності;
• надання в установленому порядку роз'яснення для платників податків щодо порядку застосування реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

2) до 31 березня 2020 року:

• забезпечення створення в установленому порядку та початку діяльності нового органу із запобігання та протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки та фінансів, що консолідує відповідні функції податкової міліції, інших правоохоронних органів;

3) до 30 квітня 2020 року:

• створення інформаційної бази щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на основі знеособленої інформації щодо експортно-імпортних операцій з метою мінімізації ризиків, пов'язаних з ухиленням від оподаткування;

4) до 30 вересня 2020 року:

• забезпечення функціонування Державної податкової служби України і Державної митної служби України (у форматі єдиних юридичних осіб);

5) до 31 грудня 2020 року:

• забезпечення запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою спрощення сплати платниками обов'язкових платежів;
• забезпечення подання платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платниками податків, у тому числі податковими агентами, контролюючим органам єдиної звітності з такого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Перерахування коштів за товар чи послугу через банківські рахунки не потребує РРО

Прес-служба Державної податкової служби України (далі – ДПС України) повідомляє, що перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребуватиме застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО).

Роз’яснюючи вересневі зміни до Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, податківці зазначають, що у разі проведення розрахунків за придбаний товар (послугу) у безготівковій формі без застосування платіжних карток, але з перерахуванням коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребуватиме застосування РРО. Теж саме буде стосуватися випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбуватимуться із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадатиме під визначення “розрахункової операції” для цілей згадуваного закону.

З 13 січня 2020 року запроваджується нова форма платіжного доручення

За повідомленням Національного банку України (далі – НБУ), з 13 січня 2020 року заповнювати документи на переказ коштів стане простіше завдяки оновленню вимог НБУ заповнення реквізитів розрахункових документів. У розрахункових документах на переказ коштів буде виключено реквізит “Код банку”, оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.

Окрім того, згідно з постановою Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127, організаційні питання щодо здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки будуть регулювати внутрішніми правилами самостійно.

Збитковість операції не завжди свідчить про її фіктивність

5 листопада 2019 року Верховний Суд (далі – Суд) у справі № 818/6203/13-а розглянув питання щодо збитковості господарської операції або неотримання доходу, як ознаки фіктивності підприємництва.

Досліджуючи питання співвідношення мети отримання доходу, як кваліфікуючої ознаки господарської діяльності, та наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення відповідної діяльності, Суд прийшов до висновку, що господарська діяльність платника податку складається із певної сукупності господарських операцій, кожній із яких має відповідати розумна економічна причина. За умови дотримання такого співвідношення платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків господарських операцій.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Даний висновок Суду узгоджується, зокрема, з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а-1670/7883/12, від 07.03.2019 року у справі № 818/3838/15, від 26.04.2019 року у справі № 803/173/18.

Окрім цього, Суд зазначив, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Аналогічний висновок було зроблено у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 року у справі № 802/462/14-а, від 23.07.2019 року у справі № 802/2386/14-а.

Оподаткування платежів, що сплачуються на користь нерезидента за послуги хостингу і впровадження програмного забезпечення

В індивідуальній податковій консультації № 1330/ІПК/28-10-30-02-11 від 15 жовтня 2019 року Офіс великих платників податків ДПС надав роз’яснення щодо оподаткування платежів, що сплачуються на користь нерезидента за послуги хостингу і впровадження програмного забезпечення.

На думку податківців, платіж за програмний продукт, який функціонально призначений для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на нього), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання “кінцевим споживачем”), для цілей оподаткування не вважається роялті.

Зі змісту запиту вбачається, що платник (резидент) отримує послуги хостингу, зокрема у вигляді серверу, що надаються нерезидентом, тим самим забезпечуючи резидента користуванням машин та устаткуванням (сервером). Тобто, платежі за таку операцію матимуть характер орендних, що в свою чергу підтверджується пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого орендна операція передбачає надання в користування основних засобів.

Відповідно до абзацу “ґ” пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Таким чином, резидент при виплаті платежів за оренду сервера нерезиденту утримує податок за ставкою 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору. При цьому ставки та правила оподаткування при виплаті роялті на користь нерезидента не застосовуються.

Нюанси обліку ПДВ у випадку продажу товарів за бонуси на карті лояльності

Державна податкова служба України (далі – ДПС України) в індивідуальній податковій консультації № 1354/6/99-00-07-03-02-15/ІПК від 15 листопада 2019 року надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з придбання товарів у рахунок бонусів за програмами лояльності.

Податківці зазначають, що нарахування балів покупцям-учасникам бонусної програми на картку лояльності під час придбання ними товарів у мережі торгівельного підприємства (у т. ч. в інтернет-торговельній мережі) не є об'єктом оподаткування ПДВ. А тому у платника податку відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань із ПДВ за такою операцією. Але під час зарахування бонусів у рахунок оплати вартості (частини вартості) товарів важливим є те, як це впливає на вартість самих товарів:

1. якщо вартість товарів фактично не зменшується (у бухгалтерському обліку постачання таких товарів відображають за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем, та сумі бонусів, зарахованих в оплату вартості (частини вартості) таких товарів), то база обкладення ПДВ поставлених товарів у такому випадку визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включаються:
   – сума коштів, сплачених безпосередньо покупцем;
   – сума бонусів (перерахованих у грошове вираження), зарахованих в оплату вартості (частина вартості) таких товарів;
2. якщо договірна вартість товарів зменшується на суму бонусів, нарахованих такому покупцю (у бухгалтерському обліку постачання таких товарів відображають за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем), то для цілей оподаткування ПДВ база поставлених товарів визначається виходячи з їх договірної вартості. Причому до складу такої договірної вартості включається лише сума коштів, сплачених покупцем у рахунок оплати вартості таких товарів.

До того ж зазначені бонуси в окремих рядках податкової накладної не вказуються, а лише можуть змінювати ціну постачання та базу оподаткування, які зазначені у відповідних графах податкової накладної.

Крім того, у разі проведення розрахунків за попередньою (авансовою) оплатою з використанням раніше нарахованих бонусів за товар (послугу), такі розрахунки проводять через реєстратор розрахункових операцій із зазначенням у касовому чеку, наприклад, “бонус”. Також суму використаного бонусу вказують у касовому чеку під час повернення товару (послуги).

Визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо визнання неконституційними окремих положень Закону України “Про збір та облік ЄСВ”, про що повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Так, на думку Омбудсмена неконституційним є обов’язок фізичних осіб-підприємців, а також осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, нараховувати та сплачувати ЄСВ за періоди, коли вони не отримували доходу (ЄСВ для «сплячих» ФОП).

Зареєстровано законопроект щодо звільнення від сплати податків з депозитів

Зареєстровано законопроект щодо звільнення від сплати податків з депозитів. Про це містяться відомості на офіційному веб-сайті Верховної Ради.

Так, щодо депозитних вкладів населення наразі встановлено ставку податку на доходи від них у розмірі 18 %, а також військовий збір у розмірі 1,5 %.

Законопроектом пропонується встановити нульову ставку ПДФО для процентів:

• на поточний або депозитний банківський рахунок;
• на вклад у кредитних спілках;
• процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом.

Запропоновано надати можливість держателям електронних платіжних засобів отримувати готівку з кас торговельних підприємств

Національний банк України на своєму офіційному веб-сайті інформує, що ним запропоновано надати можливість держателям електронних платіжних засобів (наприклад, платіжних карток) у разі потреби отримувати готівку з кас підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, що застосовують реєстратори розрахункових операцій (з відповідною реєстрацією).

Про це йдеться у проекті постанови Правління Національного банку України.

Передбачається, що таке рішення сприятиме зменшенню тінізації економіки, подальшому розвитку безготівкового сегменту та зростанню фінансової інклюзії громадян загалом.