Новий Верховний Суд / Нові процесуальні кодекси.

30 листопада 2017 року Пленумом нового Верховного суду визначено дату початку роботи суду – 15 грудня 2017 року. Так, у складі Верховного Суду діють: Велика Палата Верховного Суду; Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд.

Планується, що цього ж дня набудуть чинності нові редакції Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також зміни до інших законодавчих актів, пов’язаних із судовою реформою в Україні.

Звертаємо Вашу увагу на основні ідентичні нововведення процесуальних кодексів:

1. Введення електронного суду з метою зменшення строків розгляду справ та ліквідації «паперової тяганини». При цьому при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Запровадження електронного суду передбачає наступне:

• процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи;

• суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси;

• якщо з технічних причин суд не зможе розглянути справу в електронній формі у строки, встановлені процесуальними кодексами, вона розглядатиметься за матеріалами в паперовій формі (для цього матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму);

• процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

2. Врегулювання спору за участю судді з метою розвантаження судів за рахунок збільшення кількості справ, що закінчуються примиренням сторін. Особливості проведення процедури наступні:

• проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті;

• строк становить не більше 30 днів та продовженню не підлягає;

• проводиться у формі спільних (за участі всіх сторін, їх представників та судді) та закритих (за ініціативою судді з кожною із сторін окремо)нарад;

• суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі;

• процедура є конфіденційною, протокол наради не ведеться, фіксування технічними засобами не здійснюється;

• забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото-і кінозйомку, відео-, звукозапис;

• припиняється у разі: подання стороною заяви про її припинення; закінчення строку; затягування врегулювання спору будь-якою із сторін; укладення сторонами мирової угоди;

• процесуальними кодексами передбачені окремі категорії справ, до яких дана процедура не застосовується, зокрема, у випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

3. Учасники судового процесу зобов’язані подати всі наявні у них докази разом із подачею відповідних процесуальних документів:

• позивач – із позовною заявою;

• відповідач – з відзивом на позовну заяву;

• третя особа з письмовими поясненнями.

4. Зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього відповідні заходи. Так, суд може постановити ухвалу про стягнення з відповідної особи штрафу:

4.1. У сумі від 0,3 до 3 (у цивільному та адміністративному процесі), від 1 до 10 (у господарському процесі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

• невиконання процесуальних обов’язків;

• зловживання процесуальними правами;

• неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом;

• використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

4.2. У сумі від 1 до 10 (у цивільному та адміністративному процесі), від 5 до 50 (у господарському процесі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного, систематичного чи неодноразового вчинення вищевказаних порушень.

5. Новими процесуальними кодексами передбачено, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.