Верховний Суд : Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини

Суд першої інстанції задовільнив позов, визнавши поважною причиною пропуску строку необізнаність позивачки про заповіт. Однак апеляційний суд скасував таке рішення, аргументувавши відмову тим, що тривале невикористання права спадкування не є достатньою підставою для визначення додаткового строку. 

Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке. Згідно з нормами Цивільного кодексу України, спадкоємець, який не проживав зі спадкодавцем, повинен подати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк. Однак у разі пропуску строку з поважних причин суд може його поновити (частина третя статті 1272 ЦК України). Необізнаність спадкоємця про заповіт може бути визнана поважною причиною, особливо якщо вона унеможливлює своєчасне звернення до нотаріуса. 

Суди не врахували, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття  спадщини.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. А також наголосив, що при вирішенні таких справ необхідно враховувати не лише обставини пропуску строку, але й права інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а також дотримуватись засад свободи заповіту. 

Постанова Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 330/761/21– https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410468