Відшкодування витрат на правову допомогу в господарському процесі

Норми права більшості розвинених країн світу передбачають можливість відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок іншої сторони, яка зазнала поразки у спорі. Україна також не відстає від світових правових трендів. Так, за останні роки, особливо з часу набрання сили новим процесуальним законодавством, така можливість стала більш реальною.

На сьогодні Господарський процесуальний кодекс України (ГПК України) містить лише загальні положення щодо компенсації судових витрат. Так, ГПК України встановлює, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх подальшого розподілу судом учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на той факт, що законодавство доволі обмежено тлумачить принцип відшкодування таких витрат та не містить вимог до переліку документів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу, вкрай важливо звертати увагу на актуальну судову практику при підготовці обґрунтування відшкодування витрат на правничу допомогу.

Далі розберемося, які існують передумови для успішної компенсації понесених витрат у господарському процесі та як уникнути ризиків зменшення суми такої компенсації.

Передумови

Для початку, необхідно пам’ятати, що кожна сторона подає до господарського суду попередній, так званий орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв’язку з розглядом справи. Такий орієнтовний розрахунок зазначається стороною у тексті своєї першої заяви по суті спору. В подальшому сторона може уточнити та актуалізувати розрахунок суми судових витрат, включаючи і розмір витрат на правничу допомогу.

Українське законодавство не містить обмежень щодо вартості послуг адвоката при наданні правничої допомоги. Адвокат та клієнт самостійно визначають вартість правничої допомоги у договорі. Однак така домовленість сторін не завжди гарантується судом, оскільки останній вправі змінити суму компенсації. Для того, щоб мінімізувати ризики зменшення суми компенсації витрат на правничу допомогу, адвокату слід завчасно подбати про підготовку необхідних доказів.

Докази витрат на професійну правничу допомогу

За змістом положень ГПК України, розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Виходячи із системного аналізу численних висновків Верховного Суду, зокрема і Великої Палати, надання адвокатом правової допомоги та факт оплати таких послуг може підтверджуватися різними доказами, зокрема, наступними:

• відповідний договір про надання правової допомоги;
• розрахунок наданих послуг;
• детальний опис виконаних доручень клієнта;
• акт прийому-передачі виконаних робіт;
• платіжні доручення, квитанції або касові чеки на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом;
• інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги.

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є запорукою подальшого відшкодування таких витрат.

Касаційний господарський суд також зауважує у своїй постанові від 20 липня 2021 року по справі № 922/2604/20, що у випадку відсутності документів на підтвердження надання правової допомоги у суду існують всі підстави відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Отже, вкрай важливо з самого початку ведення справи подбати про докази на підтвердження витрат на правову допомогу.

Цікаво також і те, що трапляються випадки, коли адвокат отримує оплату вже після розгляду справи, найчастіше це виражається у формі «гонорару успіху». Певний час суди розходилися у поглядах щодо можливості включення такої винагороди до судових витрат. Однак 12 травня 2020 року в рамках справи № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду підтвердила законність включення «гонорару успіху» адвоката до судових витрат. При цьому суд зазначив на необхідності визначення сторонами розумних меж такого гонорару.

Окремої уваги заслуговує і постанова Касаційного господарського суду від 23 лютого 2021 року по справі № 922/2503/20 в рамках якої суд вказав, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У багатьох країнах Європи та в США стягнення «гонорару успіху» адвоката за рахунок програвшої в суді сторони є буденною справою. Саме тому вищенаведені судові висновки безперечно є прогресивними та такими, що наближають діяльність вітчизняних адвокатів до міжнародних стандартів.

Зменшення суми компенсації судом

Господарським процесуальним законодавством також передбачено можливість суду зменшити суму компенсації витрат на правову допомогу.

Щодо такої можливості неодноразово висловлювався Верховний Cуд, вказуючи на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми таких судових витрат з власної ініціативи.

Також, хочеться відмітити і висновки Касаційного господарського суду від 19 липня 2021 року по справі №  910/16803/19. В рамках даної господарської справи суд повторно підтвердив позицію, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони.

В даній справі від сторони надійшло заперечення на заяву протилежної сторони щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Однак зміст такого заперечення зводився до того, що заявлена сума витрат на правову допомогу не підтверджується поданими документами. Такі заперечення не стосувалися обсягу заявлених судових витрат на предмет їх співмірності та обґрунтованості. Тому суд прийшов до висновків, що від сторони, яка програла, фактично не надходило клопотання про зменшення розміру витрат та заперечень стосовно неспівмірності таких витрат.

Суди сходяться на думці, що з метою включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що такі витрати сторони, яка виграла, були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.

При цьому, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Такої позиції притримується Касаційний господарський суд у постанові від 30 березня 2021 року по cправі № 906/432/19.

Висновки

Таким чином, адвокатам слід дуже уважно підходити до питання розподілу судових витрат та включення до їх складу витрат на професійну правничу допомогу. З одного боку, необхідно завчасно подбати про докази на підтвердження надання адвокатських послуг та їх оплати. Водночас, не потрібно не забувати про необхідність подання заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зауважень стосовно неспівмірності таких витрат.