Процес розбудови систем зберігання енергії в Україні запущено

Що таке energy storage та навіщо зберігати енергію?

Зберігання енергії – це діяльність з відбору електричної енергії у спеціальні накопичувачі, задля її використання пізніше, ніж у момент вироблення. Цей процес зменшує втрату електроенергії, що уже вироблена ВДЕ, але ще не спожита. Існує низка систем, які надають можливість зберігати електроенергію, зокрема, гідроакумулюючі станції, системи на базі літій-іонних батарей, стиснутого повітря, розплавленої солі тощо.

Завдяки можливості використовувати накопичену електроенергію пізніше, ця технологія забезпечує збалансовану роботу енергосистем, надійність і стабільність електропостачання, отримання доходу від купівлі електроенергії в моменти низького попиту за зниженими цінами та її подальшому продажу у години пікового споживання, та дозволяє зменшувати витрати на врегулювання небалансів для виробників ВДЕ.

Крім того, впровадження систем зберігання енергії є невід’ємною частиною декарбонізації енергетичного сектору та сприяє популяризації та зменшенню вартості електроенергії, виробленої ВДЕ.

Як розвивається energy storage в країнах Європейського Союзу?

Основним законодавчим актом ЄС щодо ВДЕ та систем накопичення енергії є Директива ЄС 2019/944 від 05.06.2019. Країни ЄС зобов’язані імплементувати вимоги цієї Директиви до свого національного законодавства.

Останні світові події підштовхують країни до пришвидшення переходу на ВДЕ та диверсифікації джерел виробництва енергії.

У зв’язку з цим, Єврокомісія розробила план “REPowerEU”, спрямований на усунення залежності ЄС від російських енергоносіїв, шляхом економії енергії, диверсифікації джерел виробництва електроенергії та прискорення масивної розбудови ВДЕ.

Серед іншого, до 2025 року Єврокомісія планує подвоїти кількість ВДЕ, а до 2030 року – побудувати 600 гВт нових генеруючих потужностей на базі сонячних панелей.

Європейська асоціація збереження енергії (European association for Storage of Energy (EASE) підтримала план Єврокомісії, зазначивши про обов’язкову необхідність розбудови ВДЕ паралельно із системами збереження енергії.

Як врегульовано зберігання електроенергії в Україні?

16 червня 2022 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії”, який визначив поняття діяльності зі зберігання енергії, запровадив вимоги щодо ліцензування такої діяльності, а також окреслив види послуг у ній.

Це перший закон з водневого євроінтеграційного пакету, що передбачений Угодою про Асоціацію з ЄС, а також ще один крок до синхронізації української енергосистеми з європейською ENTSO-E.

Законом передбачається поява нового учасника ринку електричної енергії – оператора установки зберігання енергії, та регулюється його правовий статус. Оператором установки зберігання може бути фізична або юридична особа (крім гідроакумулюючих електростанцій), яка використовує установку енергозберігання задля подальшого продажу електроенергії, надання допоміжних послуг чи послуг з балансування.

Також законом визначено право виробників ВДЕ встановлювати та експлуатувати storage-системи без отримання додаткової ліцензії, якщо:

• акумулятор використовується для збереження енергії, виробленої на власних електроустановках, що використовують альтернативні джерела енергії;
• сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії з мереж виробника в енергосистему, не перевищує ліцензовану встановлену потужність електроустановок такого виробника;
• storage-установка обладнана окремою системою комерційного обліку електроенергії.

Крім того, уже в липні цього року Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), запровадила ліцензійні умови для зберігання енергії, які також прийняті у відповідності до вимог Директиви ЄС 2019/944 від 05.06.2019.

Ліцензійні умови визначають порядок отримання ліцензії на провадження діяльності зі зберігання енергії, особливості її провадження, а також загальні вимоги до операторів установок зберігання електроенергії.

Варто зауважити, що ліцензуванню підлягає діяльність зі зберігання енергії з використанням енергоустановок, потужність яких перевищує 150 кВт. До цього правила є виключення, наприклад, якщо систему зберігання енергії використовує споживач, який не здійснює відпуск накопиченої енергії в енергосистему України.

Висновки

На нашу думку, запроваджені зміни до законодавства України матимуть позитивний вплив на розвиток ринку електроенергії як у середньо- так і у довгостроковій перспективі.

Прийняття закону та затвердження ліцензійних умов створило необхідні умови для реалізації проектів будівництва систем energy storage. Незважаючи на відсутність у законодавстві додаткових стимулів для операторів установок зберігання, з огляду на строки окупності таких проектів (5-6 років), ми очікуємо нові інвестиції у галузь.

Бізнес отримав чітке розуміння діяльності ринку, а також вибір між ліцензованою діяльністю зі збереження електроенергії, її випуску та отримання прибутку, та зведенням таких систем для задоволення власних потреб без отримання додаткових дозволів.

Відповідність регулювання вимогам Європейського Союзу покращує інвестиційний клімат України та сприяє залученню іноземних інвесторів.