Березневий дайджест новин

Зміст

  1. Практика корпоративного права
  2. Практика податкового права | Tax Alert
  3. Судова практика

Практика корпоративного права

НКЦПФР затвердила Положення про форму та зміст структури власності

НКЦПФР рішенням від 23.02.2024 № 224 затвердила Положення про форму та зміст структури власності юридичних осіб (крім банків та деяких інших винятків). Положення визначає порядок заповнення структури власності для акціонерних товариств, інших юридичних форм, професійних учасників ринку, емітентів, інформаційних посередників, торгових репозиторіїв, рейтингових агентств та недержавних пенсійних фондів. Структура власності має включати інформацію про всіх ключових учасників та осіб, які мають значний вплив на управління чи діяльність піднаглядної особи. Положення набуває чинності через 90 днів після завершення воєнного стану.

Вдосконалено корпоративне управління юридичних осіб, акціонером яких є держава

05 березня 2024 року Президент України підписав Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава».

Закон передбачає, що Уряд розробить Політику державної власності. Цей стратегічний документ повинен буде встановити цілі та принципи володіння державою корпоративними правами підприємств та визначити перелік стратегічних компаній, які залишатимуться у державній власності, та тих, що підлягатимуть приватизації. Для стратегічних підприємств будуть встановлені конкретні фінансові вимоги, включаючи показники рентабельності, ліквідності та платоспроможності, які регулюватимуться через листи-очікування. Виконання цих показників буде покладено на наглядові ради, які також отримають повноваження призначати та звільняти керівників підприємств.

Уряд також розробить та затвердить порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород для їх членів. Крім того, закон встановлює чіткі підстави та процедуру для звільнення членів наглядових рад.

Нові правила доступу до банківської таємниці: що змінилося з 20 березня

20 березня 2024 року НБУ Постановою Правління від 18.03.2024 № 33 «Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці» оновлено правила щодо зберігання банківської таємниці. Згідно з новими положеннями, правоохоронні органи отримали повноваження здійснювати запити інформації про номери платіжних карток клієнтів банків. Доступ до інформації про платіжні картки буде надаватися виключно за запитами уповноважених правоохоронних та антикорупційних органів України, з метою розслідування фінансових злочинів, обґрунтовуючи це тим, що платіжні операції можуть здійснюватися і без використання номера рахунку, лише за номером платіжної картки.  

Президент України підписав Закон про доброчесне лобіювання

12 березня 2024 Президента України підписав Проект Закону про доброчесне лобіювання.

Законопроєкт встановлює правові рамки для лобіювання, визначаючи його як діяльність, спрямовану на вплив на законодавчий процес у комерційних інтересах за винагороду. Закон визначає термінологію, обсяг дії, принципи лобіювання, передбачає створення Реєстру прозорості для збору та обробки інформації про лобістів та їх діяльність, встановлює методи лобіювання, обмеження, вимоги до договорів, права та обов’язки учасників. Закон також передбачає звітність лобістів та моніторинг виконання законодавства Національним агентством з питань запобігання корупції. Цей закон сприяє регулюванню лобіювання, зменшенню корупції, забезпеченню рівних прав у впливі на державні органи та підвищенню прозорості та ефективності їх роботи. 

Затверджено Порядок компенсації витрат за розмінування земель сільгосппризначення

Кабмін постановою від 12.03.2024 № 284 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. 

Відтак, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які володіють або орендують сільськогосподарські землі, можуть отримати компенсацію в розмірі 80% вартості послуг з гуманітарного розмінування, наданих сертифікованими операторами. Решту 20% вартості покривають самі сільськогосподарські товаровиробники. Компенсація надається за землі, розташовані поза зоною бойових дій або окупації, і не поширюється на товаровиробників, які знаходяться у стані банкрутства, мають податковий борг, підпадають під санкції, або мають зв’язок з державою-агресором чи терористичними організаціями. Компенсація виплачується одноразово за кожну земельну ділянку.

Затверджено вимоги обов’язкової сертифікації механізованих засобів розмінування

08 березня 2024 року Уряд схвалив експериментальний проєкт Мінекономіки, який передбачає обов’язкову сертифікацію механізованих засобів розмінування та відповідного обладнання. Цей проєкт, спрямований на створення в Україні виробничого кластера для техніки розмінування, що відповідає як національним, так і міжнародним стандартам.

Сертифікація буде проводитися Державним науково-дослідним інститутом випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки Міноборони. Вона охоплюватиме як вітчизняні, так і імпортовані засоби, включаючи техніку, надану міжнародними партнерами як технічна або гуманітарна допомога. Іноземні сертифікати, що відповідають українським стандартам, будуть визнані, але в разі розбіжностей, потрібно буде пройти сертифікацію в Україні.

Практика податкового права | Tax Alert

Набрав чинності Закон про внесення змін до податкового законодавства

16.03.2024 набрав чинності Закон України № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», про прийняття якого ми розповідали тут.

Законом передбачено поступове набрання чинності окремих його положень.

Так, з 16.03.2024 підлягають застосуванню, серед іншого, наступні зміни:

■ обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, є помилкова сплата платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення строку сплати податку/узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). 

При цьому, умовою підтвердження такої обставини є вчинення платником передбачених законодавством дій щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань. Також, така помилкова сплата не буде підставою для нарахування пені;

■ рішення компетентних органів про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування чи військовою адміністрацією в межах відповідних територій рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб;

■ не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, дані про знищення яких та про земельні ділянки, на яких вони були розташовані, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в межах визначених законодавством площ (земельних ділянок). 

При цьому, встановлюються певні обмеження щодо площі земельних ділянок, на які поширюється дія такого звільнення.

З 16.06.2024 набирає чинності, зокрема, норма, згідно якої платник податків наділяється правом взаємодіяти з контролюючими органами у режимі відеоконференції, в тому числі при розгляді матеріалів скарг на їх рішення, заперечень на акти перевірок.

З 01.07.2024 набувають чинності, зокрема, норми, згідно яких:

■ камеральна перевірка у разі подання платником податків заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ буде проводитись протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації/уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, 

■ документальна позапланова перевірка у разі подання платником податків вищезазначеної заяви проводитиметься протягом 40 календарних днів відповідно.

Також, з 01.04.2024 набирають чинності норми, якими визначені особливості оподаткування певних операцій ПДВ та податком на доходи фізичних осіб. 

Прийнято Закон про відновлення документальних митних перевірок

20.03.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів» (законопроєкт № 9456).

Згідно тексту Закону, підписаного Головою Верховної Ради України, ним передбачається, серед іншого, наступне:

1. ​1)з 01.05.2024 частково скасовується мораторій на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, та з цієї дати поновлюються на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та не завершені до 24.02.2022 (крім перевірок, на які встановлюється мораторій); 

2. ​2)зазначені документальні перевірки проводяться митними органами з урахуванням наступних особливостей:

■ акти (довідки) про результати перевірок, зустрічних звірок, заперечення до них, податкові повідомлення-рішення, процедуру вручення яких не завершено до 24.02.2022, надсилаються до 01.07.2024;

■ перевірки проводяться за наявності відповідних безпечних умов для цього;

■ до квартальних планів-графіків документальних планових виїзних перевірок митного органу у 2024 році можуть бути включені лише певні категорії підприємств (наприклад, які здійснюють ввезення підакцизних товарів, товарів, на які встановлено вивізне мито та деякі інші);

■ квартальні плани-графіки таких перевірок оприлюднюються на сайті Державної митної служби України до 15 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такі перевірки;

1. ​3)тимчасово, з 01.05.2024 діє мораторій на проведення документальних перевірок з питань митної справи щодо платників податків: 

■ з питань ввезення ними на митну територію України товарів, визнаних гуманітарною допомогою у період дії воєнного стану; 

■ місцезнаходженням яких станом на дату початку тимчасової окупації / бойових дій / можливих бойових дій є тимчасово окуповані території / території бойових дій / можливих бойових дій відповідно, — до останнього числа місяця, в якому була завершена їх тимчасова окупація / бойові дії / припинена можливість бойових дій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження; 

Наразі Закон знаходиться на підписі у Президента України.

Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби: зареєстровано законопроєкт

18.03.2024 на сайті Верховної Ради України опублікованоПроєкт Закону № 11090 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби».

Законопроєктом пропонується встановити нові розміри ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати цього податку на тютюнові вироби, які почнуть застосовуватися з 01.01.2028. Поряд з цим, передбачається поступове, починаючи з 01.07.2024 і до 31.12.2027, щорічне підвищення ставок акцизного податку, мінімального акцизного податкового зобов’язання на такі вироби для приведення їх до нового рівня. 

Ставка такого податку встановлюватиметься у валюті євро. При цьому, з огляду на необхідність визначення податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку із зазначених виробів у національній валюті, пропонується запровадити окремі правила застосовування офіційного курсу валюти України до іноземної валюти.

Також, тимчасово, на період дії воєнного стану, пропонується встановити, що протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби:

■ середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику, імпортеру тютюнових виробів продавцем цих марок не може перевищувати 120 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні 9 календарних місяців;

■ з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 120 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником, імпортером за попередні 9 місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку, цей податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

1. Роз’яснення щодо особливостей подання копій фінансової звітності до звіту про контрольовані іноземні компанії

На сайті загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України («ДПС України») розміщено роз’яснення щодо подання копій фінансової звітності до звіту про контрольовані іноземні компанії («КІК»).

Як зазначає ДПС України, особа, яка є підписантом фінансової звітності, проставляє відмітку про засвідчення копії такої звітності. Відповідно до національного стандарту України відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, її структурного підрозділу або печатки «Для копій».

Також, враховуючи те, що звіт про КІК подається в електронному вигляді, то копії фінансової звітності, які є додатком до нього, подаються в електронному вигляді у довільній формі у форматі pdf. 

Отже, завірені копії фінансової звітності подаються разом зі звітом про КІК засобами електронного зв’язку в електронній формі та такі документи матимуть юридичну силу, вважатимуться належним чином завіреними, оскільки особа, яка накладає електронний підпис, таким чином засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.

ДПС України окремо наголошено, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена іноземною мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.

ДПС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2024 рік

25.03.2024 на сайті ДПС України опубліковано оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Згідно поточної версії зазнали змін Розділи І та ІІ плану-графіку.

Нагадаємо, з 01.12.2023 по 31.12.2024 внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

Оновлений план-графік оприлюднюється не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

При цьому, з 01.12.2023 по 31.12.2024 включно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно певні платники податків (які здійснюють діяльність у сфері виробництва/реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надають фінансові, платіжні послуги; нерезиденти, які здійснюють діяльність через відокремлені підрозділи/постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидента, які відповідають певним критеріям; інші платники податків, які на основі показників за підсумками 2021 року, відповідають певним критеріям).

Опублікований огляд судової практики Верховного Суду за лютий 2024 року

26.03.2024 Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за лютий 2024 року.

В огляді, серед іншого, зазначається про:

■ постанову, у якій Верховним Судом надавалась правова оцінка виявленому контролюючим органом факту порушення, що стало підставою для анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Так, за результатами фактичної перевірки розпорядженням контролюючого органу була анульована ліцензія на виробництво алкогольних напоїв на підставі того, що у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, виявлено недостовірні дані.

Верховний Суд вказав, що зазначене розпорядження не містить жодних відомостей щодо того, в яких із поданих разом із заявою на отримання ліцензії документах містилися недостовірні дані, які саме документи не видавалися/не погоджувалися уповноваженими органами.

Тому, контролюючим органом не доведено факту зазначення суб’єктом господарювання недостовірних даних у відповідних документах, а тому підстави для анулювання ліцензії відсутні;

■ постанову, у якій Верховний Суд виснував, що нарахування пені за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності з 01.01.2021 належить до грошового зобов’язання платника податків в розумінні податкового законодавства. 

Це пов’язано з відповідними змінами податкового законодавства, що набрали чинності з 01.01.2021.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що нарахування такої пені з 01.01.2021 суперечить положенням Податкового кодексу України, згідно з якими платникам не нараховують пеню, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), у якому завершено дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судова практика

Верховний Суд вказав на помилку роботодавця, якої слід уникати під час скорочення штату.

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі – ОП КЦС ВС) у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 638/14165/21 висловила позицію щодо процедури звільнення, у зв’язку з скороченням штату працівників.

Відповідно до обставин справи, яку розглядала ОП КЦС ВС, роботодавець направив працівнику повідомлення про його наступне вивільнення у зв’язку з скороченням штату та запропонував розглянути список вакантних посад, розміщений на веб-сайті установи. 

Аналізуючи законність процедури звільнення працівника з роботи, ОП КЦС ВС дійшла наступних висновків у цій справі.

ОП КЦС ВС зауважила, що оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на роботодавця з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

В той же час, посилання роботодавця на інтернет-ресурс і зазначення, що працівник може ознайомитися з актуальним списком вакантних посад та обрати посаду відповідно до спеціальності, кваліфікації і досвіду за відповідним посиланням, не є належним доказом виконання відповідачем своїх обов’язків, передбачених ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. 

Вказаний висновок зумовлений тим, що неможливо достеменно встановити, які саме вакансії на той період перебували на вказаному відповідачем інтернет-ресурсі, чи були там усі наявні в той час вакантні посади, чи ознайомлювався позивач із зазначеним переліком вакансій і чи мав позивач узагалі доступ до вказаного інтернет-ресурсу. 

Тому, посилання роботодавця на інтернет-ресурс не дає змоги встановити, що вакантні посади (інша робота) були доведені до відома працівника.

У зв’язку з цим, ОП КЦС залишила без змін судові рішення попередніх інстанцій про поновлення працівника на роботі.

Постанова Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 638/14165/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117206186

З 1 квітня змінюється розмір мінімальної зарплати: на які показники це вплине

Відповідно до ст. 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 квітня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень. 

У зв’язку з цим, з 01 квітня 2024 року роботодавець зобов’язаний встановити розмір заробітної плати, яку нараховує найманим працівникам, не нижче 8000 грн та сплатити до бюджетів податок на доходи фізичних осіб у сумі не менше 1440 грн (8000 х 18 %) і військовий збір – не менше 120 грн (8000 х 1,5 %).

Крім того, мінімальна сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 01 квітня 2024 року складає 1760 грн (8000 х 22 %).

Максимальна сума єдиного внеску з 01 квітня 2024 року – 26 400 грн (8000 х 15 х 22 %).

Крім того, збільшаться розміри штрафів за порушення законодавства про працю відповідно до КЗпП України, оскільки розмір санкцій залежить саме від розміру мінімальної заробітної плати.

Наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплату заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, роботодавцю необхідно буде сплатити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, що з 01 квітня 2024 року складатиме 80 000 грн. До юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. 

За повторне протягом двох років вчинення вищевказаних порушень передбачено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що з 01 квітня 2024 року складатиме 240 000 грн.

Мін’юст затвердив форм заяв у справах про банкрутство (неплатоспроможність)

Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) затвердилоформи заяв про:

● участь у справі про банкрутство (неплатоспроможність);

● дострокове припинення повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Відповідний наказ міністерства № 340/5 набрав чинності 08 березня 2024 року. 

При цьому, дія цього наказу не поширюється на заяви, подані до набрання ним чинності.

Черговий успіх команди GOLAW: адвокати практики вирішення судових спорів захистили інтереси клієнта у Віденському міжнародному арбітражному центрі

Адвокати практики вирішення судових спорів Golaw успішно представили інтереси українського підприємства у спорі з іноземним постачальником товарів у Віденському міжнародному арбітражному центрі.

Про справу: 

Українська компанія, яка займається вирощуванням енергетичних культур,  була змушена звернутися до арбітражу з метою визнання договору купівлі-продажу розірваним та повернення здійснених авансових платежів. Передумовою звернення із позовом стала повномасштабна війна в Україні, як форс-мажорна обставина, що спричинила неможливість виконання українським підприємством своїх зобов’язань за договором.

В результаті роботи команди GOLAW, незважаючи на спротив іноземного постачальника, арбітражний центр погодився із позицією українського позивача, визнавши договір розірваним та присудивши позивачу більше 100 тисяч євро компенсації.

Високий рівень професіоналізму та якісна юридична аргументація адвокатів GOLAW вкотре довели, що дії країни-агресора засуджуються та визнаються міжнародною спільнотою як форс-мажорні обставини, які, зокрема, впливають на договірні правовідносини українського бізнесу. 

Ця перемога стала важливим кроком у захисті інтересів українських компаній та демонстрації впливу повномасштабного вторгнення на бізнесові операції.

Над проєктом працювали адвокати практики вирішення судових спорів GOLAW: партнер, керівник практики вирішення судових спорів Катерина Манойленко і старші юристи Анастасія Клян та Роман Антонів.

У вас виникли питання?
Ви можете замовити консультацію заповнивши форму нижче 👇

Завантажити PDF
Олександр Мельник

Олександр Мельник

Партнер, керівник практики корпоративного права та M&A, адвокат

Катерина Цвєткова

Катерина Цвєткова

Партнерка судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Партнерка, керівниця практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокатка

Анастасія Клян

Анастасія Клян

Старша юристка, адвокатка

Альона Шапка

Альона Шапка

Юристка, адвокатка

Катерина Манойленко

Катерина Манойленко

Партнерка, керівниця судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Роман Антонів

Роман Антонів

Старший юрист, адвокат

404

Отримати консультацію

Щоб отримати консультацію, будь ласка, заповніть форму нижче:

Статті на тему

Анну Сокур підвищено на посаду юристки податкової практики

19 Квітня 2024 Новини

Анну Сокур підвищено на посаду юристки податкової практики

Читати
GOLAW знову здобула визнання у міжнародному рейтингу The Legal 500 EMEA 2024

02 Квітня 2024 Новини

GOLAW знову здобула визнання у міжнародному рейтингу The Legal 500 EMEA 2024

Читати
Постійний розвиток та просування карʼєрними сходами робить кожного члена команди GOLAW ще кращим, успішнішим, професійнішим.

22 Березня 2024 Новини

Постійний розвиток та просування карʼєрними сходами робить кожного члена команди...

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну