Автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS): вплив на платників податків

Зміст

  1. Що таке CRS та як він працюватиме?
  2. CRS та резидентство
  3. CRS та контрольовані іноземні компанії

Вже цього року Україна має почати здійснення автоматичного обміну фінансовою інформацією за наслідком впровадженого в законодавство Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки («CRS»).

Ще у серпні минулого року Державна податкова служба України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки («Багатостороння угода»).

28.04.2023 набрав чинності Закон України від 20.03.2023 № 2970-IX, який забезпечив внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації CRS.

Пропонуємо розібратися, які податкові наслідки матиме обмін фінансовою інформацією для українських платників податків.

Що таке CRS та як він працюватиме?

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією для податкових цілей між державами – учасницями Багатосторонньої угоди. 

У ході такого обміну, підзвітні фінансові установи (наприклад банки, страхові компанії, кредитні спілки тощо) мають збирати та повідомляти інформацію до компетентних органів своїх юрисдикцій по рахунках фізичних осіб, організацій, які є резидентами юрисдикцій – учасниць Багатосторонньої угоди («підзвітна особа»). 

До інформації, яку будуть передавати фінансові установи, належать, зокрема, дані щодо імені (найменування), адреси, юрисдикції резидентства підзвітної особи, а також щодо номеру рахунку, залишку чи вартості рахунку станом на кінець календарного року чи іншого звітного періоду (також інша інформація – залежно від типу рахунку).

Надалі така інформація буде передана компетентним органом юрисдикції розташування фінансової установи до компетентного органу юрисдикції резидентства підзвітної особи. Як правило, до таких компетентних органів відносяться податкові органи відповідної юрисдикції. 

Тобто, автоматичний обмін інформацією за CRS направлений на виявлення закордонних статків осіб з метою забезпечення належного виконання ними податкових зобов’язань.

Варто одразу зазначити, що якщо особа є резидентом юрисдикції, в якій знаходиться фінансова установа, і в якій така особа має рахунок, CRS не впливатиме на цю особу. Іншими словами, якщо громадянин України, який є резидентом України для податкових цілей, веде свою діяльність виключно в Україні, використовуючи при цьому український банківський рахунок, його дані по рахунку нікуди передаватися не будуть (в рамках CRS).

CRS матиме вплив на осіб, які, до прикладу, є резидентами України, проте мають відкриті рахунки в банках за межами України (або в окремих випадках їхні іноземні компанії мають такі рахунки). У такому разі, закордонні фінансові установи, за певних умов, будуть передавати інформацію по цих рахунках у їхніх країнах до свого компетентного органу, а той, у свою чергу, до податкових органів України.

Законодавством передбачено, що першим звітним періодом, за який Україна передасть фінансову інформацію в рамках CRS, буде період, що розпочнеться 01.07.2023 та завершиться 31.12.2023

Разом з тим, планується, що Україна отримає фінансову інформацію від інших країн, у рамках CRS, за 2023 рік до вересня 2024 року.

CRS та резидентство

Фінансові установи, з метою виконання положень CRS, окрім іншого, збирають інформацію щодо податкового резидентства підзвітних осіб.

За CRS передбачено надання особою фінансовим установам так званої анкети самоідентифікації, в якій особа має сама визначити країну свого резидентства. Також, фінансові установи звертатимуть увагу на таку інформацію як, зокрема, адреса проживання, телефонний номер підзвітної особи чи вказівки щодо переведення коштів до певної країни. Фінансова установа зможе направити дані по підзвітній особі до різних країн, по яким виявить ознаки резидентства.

Тому, якщо банк матиме інформацію про українське податкове резидентство особи, але, водночас, й інші дані, що вказуватимуть на її потенційне податкове резидентство в інших країнах, не виключено, що інформація по рахунку такої особи може бути направлена як до України, так і до інших країн.

Враховуючи зазначене, підзвітним особам доцільно забезпечити обґрунтування свого податкового резидентства на випадок, якщо декілька країн розглядатимуть їх своїми резидентами за наслідком отриманої інформації в рамках CRS. Адже країна, чиїм податковим резидентом є особа, має право претендувати на оподаткування загальносвітового доходу відповідної особи.

Кожна країна має перелік критеріїв, за якими вона визначає резидентство особи. Це може бути, наприклад, місце проживання, наявність постійного житла, центр життєвих інтересів (місцезнаходження сім’ї та роботи особи і т.д.), перебування в країні більше 183 днів тощо.

Якщо ж особа відповідає критеріям податкового резидента в декількох державах одночасно, варто звернутися до положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (якщо такі укладені між визначеними країнами) для цілей з’ясування резидентства.

Звертаємо увагу, що фінансові установи не мають компетенції надавати консультації щодо податкового резидентства. Тому, у разі наявності певних питань щодо нього у підзвітних осіб, доцільно звернутися до податкових консультантів.

CRS та контрольовані іноземні компанії

Імплементація CRS призводить до розкриття інформації по закордонних підзвітних рахунках не тільки фізичних осіб, а і, за певних обставин,організацій. 

Інформація по рахунках організацій буде передаватися до юрисдикцій резидентства тих осіб, яких фінансові установи, в яких відкрито рахунок, кваліфікуватимуть контролюючими особами таких організацій.

Тобто, особа – резидент України, яку буде розцінено контролюючою особою іноземної компанії, буде підпадати під визначення підзвітної особи. Відтак, інформація по рахунках такої іноземної компанії, за певних умов, буде передана в Україну в рамках обміну за CRS.

В Україні податкові органи, отримавши подібну інформацію та здійснивши її аналіз, бачитимуть, що особа – резидент України володіє часткою в певній іноземній компанії. Така інформація може стати приводом для додаткової уваги зі сторони податкових органів до відповідної особи та її іноземної компанії на предмет відповідності правилам щодо контрольованих іноземних компаній («КІК») та їх дотримання.

Нагадаємо, що Податковий кодекс України вимагає від контролюючих осіб КІК подання звітів щодо КІК (мають подаватися вже за 2022 рік як перший звітний період), подання повідомлень про набуття та відчуження частки в іноземній юридичній особі чи утворенні без статусу юридичної особи, а також виконання інших обов’язків. 

Отже, вплив CRS на розкриття інформації щодо наявних КІК платника податків є очевидним. 

Враховуючи зазначене, в рамках CRS, посадові особи податкових органів зможуть отримувати інформацію про фінанси резидентів України за кордоном в автоматичному режимі, тобто без будь-яких додаткових запитів.

Саме тому, якщо Ви є резидентом України, здійснюєте певну діяльність в інших країнах, рекомендуємо забезпечити вчасне декларування в Україні доходів, отриманих за кордоном, та сплату відповідних податків. 

Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Партнерка, керівниця практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокатка

Тетяна Федоренко

Тетяна Федоренко

Старша юристка, адвокатка

Практики | Сектори

6019

Статті на тему

НБУ суттєво послаблює валютні обмеження

21 Травня 2024 Публікації

НБУ суттєво послаблює валютні обмеження

Читати
TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

17 Травня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

Читати
Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

13 Травня 2024 Публікації

Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну