Березневий дайджест новин 2025

Практика корпоративного права

Кабінет Міністрів скасував застарілі норми щодо ліцензій на майнові інвестиції за кордоном

28 березня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про скасування застарілих нормативних актів, що регулювали видачу ліцензій для майнових інвестицій резидентів України за кордоном. Уряд скасував три постанови та п’ять окремих норм у нормативних актах, що стосувалися цього процесу.

Як зазначив заступник Міністра економіки Тарас Качка, скасування цих норм є частиною реформи дерегуляції, що має на меті очищення правового поля від неактуальних актів. Раніше був скасований указ, який передбачав необхідність отримання ліцензій для майнових інвестицій, але деякі його положення залишалися чинними.

Видача таких ліцензій була передбачена указом Президента від 1995 року, коли українські компанії, що здійснювали майнові інвестиції за кордоном, повинні були отримувати ліцензії. За весь період дії указу було подано близько 170 заявок на отримання таких ліцензій.

Зазначимо, що в Україні продовжується реформа дерегуляції, метою якої є спрощення умов для ведення бізнесу. У січні 2023 року Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції, яка вже проаналізувала 1323 регуляторних акти. З них 456 акта були рекомендовані для скасування, а 584 – для спрощення. Станом на сьогодні скасовано 138 регуляторних інструментів.

Верховна Рада ухвалила зміни для спрощення процедури відведення земель під цифрову інфраструктуру

25 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 9549, який спрощує процедуру відведення земель для розвитку цифрової інфраструктури.

Зокрема, закон передбачає скорочення часу на оформлення прав користування земельними ділянками для розміщення інфраструктури електронних комунікацій, що покращить якість мобільного зв’язку у селах. Також вводиться механізм примусового відчуження земель у Закарпатті для стратегічних підприємств під час воєнного стану.

Зміни також регулюють реєстрацію земельних ділянок на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях без проведення землевпорядних робіт, а також переносять термін для зміни цільового призначення земель з 2025 на 2028 рік.

Комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт щодо вдосконалення правового регулювання діяльності товариств з одним учасником

5 березня 2025 року Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув законопроєкт № 12337 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності товариств з одним учасником», поданий народним депутатом І. Калауром.

Законопроєкт пропонує низку змін до Цивільного кодексу, зокрема: визнається право товариства мати єдиного учасника при заснуванні або переході часток до однієї особи, створення товариства на основі власного або модельного статуту, а також можливість прийняття рішень учасником у письмовій формі. Також вводяться обмеження щодо створення товариства єдиним учасником, якщо він уже є учасником іншого товариства.

Ухвалення цього законопроєкту сприятиме гармонізації норм Цивільного кодексу з директивами ЄС і підтримці євроінтеграційних процесів в Україні. Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт за основу.

Мінекономіки презентувало чат-бот для пошуку індустріальних парків

Міністерство економіки України презентувало новий чат-бот, який допоможе підприємцям швидко знайти підходящий індустріальний парк для розміщення виробництва. Чат-бот також надає покрокову інструкцію щодо створення індустріальних парків і надає корисні підказки для виробників.

Чат-бот має кілька корисних функцій: він містить актуальну інформацію про індустріальні парки, підбирає парки з Реєстру за заданими критеріями, надає контакти керуючих компаній, консультує щодо законодавства і процесу створення парку, а також надає контакти відповідальних фахівців Мінекономіки.
Запустити бота можна через посилання або зберігши номер +380688026440 та надіславши повідомлення, або скануючи QR-код.

Згідно з інформацією Мінекономіки, у 2024 році було зареєстровано 31 новий індустріальний парк, що майже втричі більше, ніж у попередні роки. На сьогодні в реєстрі міститься 98 парків. У 2025 році для стимулювання створення індустріальних парків у державному бюджеті передбачено 500 млн гривень, а також можливе додаткове фінансування цієї програми після першого півріччя.

Практика податкового права | TAX ALERT

Підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: закон набрав чинності

25.03.2025 набрав чинності Закон України № 4115-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (окрім деяких його положень, що будуть введені в дію пізніше).

Законом, зокрема, передбачено до 01.01.2028 поетапне підвищення:

• ставок акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також інші продукти, що містять тютюн, замінники тютюну, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;
• мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів. 

Розміри таких ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання встановлені в євро.

Набрав чинності закон щодо податкових заходів для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях

25.03.2025 набрав чинності Закон України № 4112-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».
Зазначеним Законом, серед іншого:

• встановлено заборону зменшувати об’єкт оподаткування (дохід (прибуток), його частину) на суму витрат в операціях, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовим особам, у т.ч. службовій особі іноземної держави;
• передбачено право платників податків самостійно відкоригувати свої податкові зобов’язання, якщо мали місце факти надання неправомірної вигоди, а також визначено розмір штрафу в разі подання уточнюючих розрахунків у такому випадку;
• доповнено функції контролюючого органу щодо повідомлення Національного антикорупційного бюро України про, зокрема, обставини (факти), які можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, виявлені під час документальних перевірок платників податків, про випадки отримання від компетентних органів іноземної держави інформації, що свідчить про здійснення таких операцій;
• передбачено проведення документальної позапланової перевірки (без дотримання строку давності) платника податків, щодо якого або будь-яких інших осіб, які діяли в інтересах цього платника податків, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінальних правопорушень щодо надання неправомірної вигоди (ст. 369, 3692 Кримінального кодексу України), і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання. Також, нарахування грошового зобов’язання такому платнику податків можливе без дотримання строку давності;
• встановлено, що використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, включеної до Реєстру неприбуткових установ і організацій, з метою надання неправомірної вигоди (незалежно від розміру) під час вчинення відповідного кримінального правопорушення щодо надання неправомірної вигоди є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені;
• оновлені штрафні санкції за деякі порушення у сфері трансфертного ціноутворення (детальніше про це ми розповідали тут).
  

Зареєстровано законопроєкт щодо зміни строків подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб

17.03.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 13108 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо строків подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб».

Законопроєктом, серед іншого, запропоновано передбачити наступні зміни:

• замість щомісячного звітування, здійснювати подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, щоквартально, з розбивкою по місяцях звітного кварталу;
• здійснювати подання контролюючим органам інформації про прийняття на роботу або звільнення працівників з роботи протягом 40 календарних днів після завершення звітного (податкового) кварталу, замість 20 календарних днів після завершення звітного (податкового) місяця;
• замість щомісячного подання, здійснювати щоквартальне подання нотаріусами контролюючим органам інформації про посвідчені ними протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) об’єктів нерухомого та рухомого майна між фізичними особами, інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також інформації про посвідчення договорів дарування.

Запропоновано альтернативи до законопроєктів щодо нульового розмитнення транспортних засобів для окремих категорій осіб

17.03.2025 у Верховній Раді України були зареєстровані проєкти законів:
№ 13058-1 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій»;

№ 13059-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій».

Зазначені законопроєкти є альтернативними до проєктів законів № 13058 та № 13059, загальний огляд яких ми наводили тут.

Зауважимо, що, на відміну від основних законопроєктів, їх альтернативи передбачають, що, на період дії воєнного стану і до 31 грудня року, наступного після року, в якому він буде припинений, звільнення від оподаткування ПДВ, акцизним податком та ввізним митом операцій з імпорту окремих видів транспорту поширюватиметься лише на операції, що здійснюються учасниками бойових дій або ж їх офіційно уповноваженими особами.

В той час як основними законопроєктами пропонується застосовувати таке звільнення до осіб:

• які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни; є учасниками бойових дій, що зазнали поранення (або ж їх офіційно уповноваженими особами);
• які офіційно передали власний транспортний засіб військовому підрозділу, що бере участь у заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України.

Оновлено план-графік податкових перевірок на 2025 рік

28.03.2025 Державна податкова служба України оприлюднила оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік.

Згідно з поточною версією, змін зазнали розділи І – IV плану-графіка.

Нагадаємо, що з 01.01.2025 внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок здійснюється з урахуванням загальних вимог Податкового кодексу України, а саме не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі року, крім випадків, коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправленням технічних помилок (замість щомісячного внесення змін до плану-графіка, що було можливим з 01.08.2023 по 31.12.2024).

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Опубліковано огляд практики Верховного Суду в адміністративних справах за лютий 2025 року

26.03.2025 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду опублікував огляд актуальної судової практики за лютий 2025 року.

У зазначеному огляді Верховним Судом було висвітлено позиції, зокрема, про:

• мораторій на штрафи за податкові правопорушення під час воєнного стану;
• вплив форс-мажорних обставин на нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютними операціями в умовах воєнного стану (детальніше про цю позицію ми розповідали тут);
• проведення фактичної перевірки та застосування штрафних санкцій за порушення вимог до фіскальних чеків;
• відповідальність платника за порушення строків реєстрації податкових накладних в умовах воєнного стану;
• поновлення реєстрації платника ПДВ після скасування анулювання;
• належне обґрунтування рішень контролюючих органів про стягнення податкового боргу.

Судова практика 

Критично важливий статус компанії: ключові аспекти

Компанія може отримати/підтвердити статус критично важливого підприємства в разі відповідності критеріям, визначеним постановою КМУ № 76.

Урядом визначено вісім критеріїв, при цьому для отримання/підтвердження статусу критично важливого підприємства потрібно відповідати щонайменше трьом із цих критеріїв, з яких два є обов’язковими.

Наступним кроком у даній процедурі є подача заяви до профільного органу або держадміністрації (військової адміністрації) з відповідним обґрунтуванням та пакетом документів на підтвердження того, що компанія відповідає щонайменше трьом критеріям.

Після отримання звернення уповноважений орган перевіряє документи та оцінює, чи відповідає підприємство встановленим критеріям. Формально строк розгляду документів становить до 10 робочих днів від дати надходження заяви​.

У разі позитивного рішення підприємство включається до Єдиного переліку органів влади, підприємств та організацій, яким дозволено бронювати військовозобов’язаних​. З цього моменту компанія має можливість бронювати працівників через портал «Дія».

Зауважимо, що компанія, яка отримала критично важливий статус, повинна підтверджувати такий статус не рідше, ніж один раз на рік. Для підтвердження компанія подає органу, який прийняв рішення про визначення такої компанії критично важливою, відповідну заяву з документами, перелік яких зазначено вище.

Крім того, орган, який прийняв рішення про визначення компанії критично важливою, періодично здійснює моніторинг діяльності таких підприємств та може провести перевірку відповідності критеріям.

Якщо буде виявлено невідповідність критеріям, то орган скасовує раніше наданий критично важливий статус. Звертаємо увагу, що повторне отримання такого статусу після скасування можливе не раніше, ніж через 6 місяців​.

Правда про суди: розвінчання популярних міфів

Партнерки судової практики GOLAW Катерина Манойленко та Катерина Цвєткова розвінчали міфи про судочинство в Україні, які часто мають місце серед громадян та бізнесу. У відео партнерки поділилися своїм досвідом, і розповіли як на практиці працюють судові процеси.

Верховний Суд визнав допустимим зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише загальної вартості виконаної роботи без детального розподілу на погодинну або фіксовану вартість – КАС ВС

Адміністративний суд задовольнив позов підприємства до Держпраці щодо скасування штрафу, але відмовив у вимозі стягнути витрати на правову допомогу. У поданих документах не була вказана вартість однієї години роботи адвоката чи вартість конкретних видів робіт. Суд зазначив, що це унеможливлювало визначення механізму обчислення гонорару адвоката.

Апеляційний суд скасував таку ухвалу і вирішив стягнути на користь підприємства витрати на професійну правову допомогу, визнавши заявлену суму витрат документально підтвердженою, а також співмірною складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт.

Держорган подав касаційну скаргу до Верховного Суду, де наполягав на необхідності визначення суми відшкодування через критерії реальності адвокатських витрат (їх відповідність дійсності та необхідності), а також розумності їх розміру, враховуючи обставини справи та фінансовий стан сторін. Водночас у наданих підприємством документах не було порядку розрахунку витрат на правову допомогу, розміру та способу обчислення гонорару адвоката, що не дозволяло суду та іншій стороні перевірити фактичну домовленість щодо розміру гонорару.

Колегія суддів зазначила, що Верховним Судом сформовано усталену практику з питань стягнення витрат на правничу допомогу. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Водночас, колегія не погодилася з доводами відповідача про необхідність обов’язкового зазначення в акті виконаних адвокатом робіт розрахунку вартості такої роботи в погодинній прив’язці або зазначення такої вартості у фіксованому розмірі. Достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, навіть з урахуванням визнання процедури призову протиправною – КАС ВС

Позивач звернувся до суду першої інстанції, оскільки порушення його прав він пов’язував з недотриманням порядку проведення призову на військову службу, зокрема непроходженням медичного огляду під час призову.

Суд першої та апеляційної інстанцій визнали дії районного територіального центру комплектування протиправними та зобов’язали військову частину звільнити позивача з військової служби, вважаючи це належним відновленням його прав.

Однак Верховний Суд зазначив, що відновлення порушеного права має відбуватися в межах спірних правовідносин. Зобов’язання військової частини звільнити позивача виходить за межі цих правовідносин і не вирішує правомірності акта, прийнятого за результатами процедури призову. Такий спосіб захисту не ефективний і створює ситуацію невиконуваності судового рішення.

Верховний Суд підкреслив, що процедура призову є незворотною, і визнання її протиправною не відновлює попереднє становище призваної особи. Тому обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права, і висновки судів про задоволення позовних вимог є помилковими.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права, тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.

Також факт непроходження медичного огляду не є підставою для звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін є порушенням їхніх прав на участь у судовому розгляді та підставою для скасування судового рішення – КЦС ВС

Верховний Суд зазначив, що суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи, якщо на початок судового засідання триває повітряна тривога, та виходити з того, що відсутність учасника справи обумовлена об’єктивними і поважними причинами, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таке рішення було ухвалене Касаційним цивільним судом у справі, де 26 листопада 2024 року під час розгляду справи оголосили повітряну тривогу. Апеляційний суд, незважаючи на це, розглянув справу, склавши при цьому довідку про те, що сторони в судове засідання не з’явилися.

Колегія суддів КЦС ВС погодилася з доводами касаційної скарги представника відповідача про те, що, розглядаючи справу під час повітряної тривоги, яка розпочалася до початку судового засідання, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Завершення апеляційного перегляду справи за відсутності представників сторін, які мали об’єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «Повітряна тривога», свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов’язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, КЦС ВС виснував, що, вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, в якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Родинний зв’язок між представником продавця та покупцем за договором купівлі-продажу не свідчить про наявність зловмисної домовленості між такими особами під час укладення оспорюваного правочину – КЦС ВС

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, аргументуючи це тим, що її повірена на підставі довіреності здійснила відчуження земельної ділянки на користь своєї матері. Позивачка зазначала, що не отримувала грошових коштів і мала намір відчужити також незавершене будівництво на спірній ділянці. Вона вважала, що при укладенні цього договору була зловмисна домовленість, спрямована на позбавлення її та дітей прав на землю і будівлю.

Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов, виходячи з того, що земельну ділянку було відчужено за ціною, нижчою за ринкову, коли стосунки позивачки з цивільним чоловіком погіршилися.

Однак ОП КЦС ВС скасувала ці рішення, зазначивши, що презумпція правомірності правочину означає, що він вважається правомірним, поки не буде спростовано. Презумпція правомірності може бути спростована, якщо правочин є нікчемним або визнаним судом недійсним.

Верховний Суд також роз’яснив, що для визнання правочину результатом зловмисної домовленості повинні бути доведені такі ознаки:

• Умисна змова між представником потерпілої сторони і другою стороною для отримання вигоди.
• Негативні наслідки для довірителя та його незгода з ними.
• Дії представника в межах наданих повноважень.
  Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, ВС зазначив, що позивачкою не було доведено наявність зловмисної домовленості, а також, що відсутність грошових коштів за договором не є підставою для визнання його недійсним. Суд підкреслив, що недійсність договору має бути визначена на момент його укладення, а не через неналежне виконання зобов’язань за договором.

Практика кримінального права 

Відсутність домовленостей не виключає зловживання службовим становищем: рішення Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Об’єднана палата ККС ВС у справі № 757/11969/18-к розглянула справу, яка стосується надання службовими особами «Укрзалізниці» окремим підприємствам пільгових тарифів на перевезення без належних підстав. У результаті компанія недоотримала понад 69 мільйонів гривень.

Захист стверджував, що обвинувачені не були зацікавлені в отриманні вигоди компаніями-перевізниками та не мали з ними жодних домовленостей, тому склад злочину, передбачений ст. 364 КК України, у їхніх діях відсутній.

Проте Об’єднана палата ККС ВС пояснила, що факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв’язків службової особи з особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України.

Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК настає і у тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій.

Відсутність письмового повідомлення НАЗК про факт неподання декларації не виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності

ККС ВС у справі № 629/5254/21 скасував ухвалу апеляційного суду, якою було закрито кримінальне провадження щодо особи, яка не подала щорічну декларацію за 2020 рік, та призначив новий розгляд справи.

Так, суд апеляційної інстанції вирішив, що для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України потрібно обов’язково довести факт отримання обвинуваченим письмового повідомлення від НАЗК про неподання декларації.

Водночас, колегія суддів ККС ВС, не погоджуючись з такою позицією, наголосила, що НАЗК здійснює письмове повідомлення суб’єкта декларування, коли подія неподання декларації вже відбулася, що не звільняє відповідного суб’єкта від обов’язку подання такої декларації. При цьому абзац 2 ч. 2 ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» містить імператив одночасного повідомлення, серед інших, спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування, для відповідного реагування.
Тобто якщо прокурор або слідчий встановлює, що особа, яка була зобов’язана подати декларацію, умисно це не зробила — цього достатньо для початку досудового розслідування. Повідомлення НАЗК у такому випадку не є юридично необхідною передумовою кримінальної відповідальності, а лише одним зі способів інформування компетентних органів про порушення.

Як змінилися правила притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності після набуття чинності нового Закону?

Адвокати практики кримінального права GOLAW, Крістіна Кольчинська та Анастасія Шаповал, у серії коротких відео розкривають основні зміни, які відбулися в правилах притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності після набуття чинності нового закону.
Дивіться, щоб дізнатись, в яких випадках юридичну особу може бути притягнуто до відповідальності, а також які покарання передбачені Кримінальним кодексом України.