Представники бізнесу та державних органів обговорили питання податкового врегулювання в Україні: підсумки бізнес-дискусії

29 листопада відбулася бізнес-дискусія «Управління ставками: мінімізація ризиків», на якій представники державних органів та бізнесу обговорити основні питання, що виникають у платників податків у відносинах із податковими органами. Організатором заходу виступила юридична фірма GOLAW. Головний медійний партнер – газета «Юридическая практика».

За словами Вадима Демченка, заступника начальника Головного управління ДФС у Києві, на сьогоднішній день добровільна сплата податків в Україні складає 98% відсотків, що, безумовно, свідчить про загальну позитивну тенденцію. Проте, випадки ухилення все ще фіксуються і головним порушенням є спроби мінімізації сплати податків.

Вадим зазначив, що наразі є дуже актуальною тема сплати податків через банки, які були ліквідовані. У такому випадку платник має фактичну фактичну доказову базу, згідно якої було оформлено платіжне доручення про сплату податку, але підтвердження, що ця сума була списана, відсутнє. Деякі судді, в свою чергу, приймають рішення про зарахування цих коштів і зобов’язують ДФС внести в інтегровану картку платника податку відомості, що така сума була сплачена. «Це питання досягло вже критичної точки і ми будемо говорити про залучення до відповідальності суддів, які це допускають», прокоментував Вадим.
За словами Ірини Антоненко, директору департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України, однією з головних умов для того, щоб скарги на податкові повідомлення-рішення були задоволені – є дотримання вимог щодо оформлення самих скарг..
Ірина зазначила, що на стадії проведення перевірки мають бути складені акти про те, які саме документи не були надані платником. Якщо ці документи надаються після перевірки – вони можуть бути розглянуті тільки у тому разі, коли вони не впливають на перерахунок суми. В іншому випадку, у ДФС є юридичні підстави для проведення нової позапланової перевірки з урахуванням цих документів.

Cпікер також зауважила, що ДФС уважно прислухається до скарг на податкових інспекторів, що проводили перевірки, у разі порушеннями ними положень законодавства під час такої перевірки. На сьогоднішній день ДФС вже отримала 97 скарг на інспекторів, і за результатом розгляду цих скарг всі 97 людей були притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Поради щодо того, як підготуватися до податкової перевірки і що робити у разі отримання податкових повідомлень-рішень надала Ірина Кальницька, партнер GOLAW, керівник практики податкового права. «Податкова перевірка починається ще задовго до того, як до Вас прийшла перевірка», заначила юрист.
За словами Ірини, першим кроком для запобігання будь-яких негативних наслідків перевірки є проведення власного податкового аудиту. Вже на цьому етапі можливо виявити всі ризики, які в майбутньому можуть створити ряд проблем при проведенні державної перевірки.
Спікер також зазначила, що дуже часто платники податків ігнорують акти перевірок, проте, це даремно: заперечення перевірок доводить позицію платника та допомагає забезпечити конструктивний діалог із податковою. Крім того, за словами Ірина податкові повідомлення – рішення можна і навіть потрібно оскаржувати в адміністративному порядку, а не одразу подавати позов до суду. «Ми вважаємо, що платник податків має використовувати всі інструменти для захисту свої прав», підсумувала Ірина.

Чималу роль в оскарженні результатів податкових перевірок відіграє Рада бізнес-омбудсмена. Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка зазначила, що Рада бізнес-омбудсмена виступає медіатором, завданням якого є «допомогти державним органам підвищити дисципліну у виконанні та дотриманні законодавства при взаємодії с бізнесом». За словами спікера, Рада омбудсмена дотримається «нейтральної позиції» і далеко не всі скарги, що надходять до омбудсмена є аргументованими, а тому не можуть бути задоволеними.
Тетяна підтримала твердження попередніх спікерів про те, що запорукою позитивного результату податкової перевірки є завчасна грамотна підготовка до неї як зі сторони інспекторів, так і зі сторонибізнесу.

У дискусії також прийняли участь представники бізнесу: Дмитро Федечко, керівник юридичного департаменту Louis Dreyfus Ukrain та
Андрій Гаврилюк, керівник відділу податкового права юридичного департаменту Fozzy Group. За словами спікерів, однією із проблемою проведення податкових перевірок є непередбачуваність таких перевірок. Так, зміна плану-графіку перевірок створює багато проблем для компаній, які готуються до перевірок завчасно. Крім того, особливої уваги заслуговують неправомірні дії деяких інспекторів, які мають бути притягнені до відповідальності. Проте, загальна динаміка змін за останні 7-10 років є позитивною і бізнес в Україні вже відчуває це на практиці.

За словами Наталія Блажівської, віце-президенту Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, багато в чому якість роботи ДФС та винесених судових рішень залежить саме від якості розроблених законів, фахової підготовки працівників органів та бажання самих платників завчасно готуватися до перевірок.
Крім того, спікер зробила наголос на тому, що платники податків мають проявляти належну обачність при виборі контрагентів, що надасть можливість посилатися на принцип індивідуальної відповідальності у майбутньому у разі виявлення податковою порушень податкового законодавства такими контрагентами.

Завершував дискусію Євген Козлов, радник заступника Міністра фінансів України. Спікер зазначив, що прийняття плану BEPS для України є дуже важливим кроком. «План BEPS – це механізм боротьби з податковою оптимізацією та той комплекс заходів, який направлено на усунення конкурентних переваг тих компаній, які користуються схемами податкової оптимізації у порівнянні з тими, які ведуть свій бізнес чесно та прозоро».

Спікер також зазначив, що у 2019 року очікується прийняття законопроекту, який суттєво вплине на адміністрування податків в Україні. Зокрема, документ передбачає зміну максимального ліміту судового збору у податкових спорах від 350 прожиткових мінімумів до 10. Крім того, якщо сьогодні пеня за прострочення сплати податку на 90 днів нараховується з 1 дня, то новий законопроект передбачає нарахування пені тільки з 91 дня. Зміни також відбуватимуться і у сфері оскарження податкових перевірок: строк подання заперечень на акт за результатами податкових перевірок збільшиться з 5 до 10 роб днів, а подання скарги на ППР в адміністративному оскарженні збільшиться з 10 календарних днів на 10 робочих.

За словами модератора дискусії Валентина Гвоздія, керуючого партнера GOLAW та Заступника Голови НАААУ/РАУ, ця бізнес-дискусія стала чудовою можливістю для представників бізнесу та державних органів обговорити реальні проблеми податкового законодавства та знайти шляхи їхнього вирішення.

Ми дякуємо всім учасникам дискусії за участь та медійному партнеру «Юридическая практика» за організацію заходу.

До зустрічі!