Чи можна бізнесу не сплачувати податки в період карантину

Великі економічні втрати несе і Україна, економіка якої була не готова до різкого спаду.

В період із 12 березня по 24 квітня 2020 року в країні встановлено карантин, що був визнаний відповідно до Закону обставиною непереборної сили  – форс-мажорною обставиною.

В цих умовах український бізнес цікавиться тим, чи є карантин, як форс-мажорна обставина, підставою для звільнення від сплати податків за період його дії. 

Пропонуємо розглянути це питання більш детально.

Чи можна бізнесу не сплачувати податки в період карантину?

Перш за все слід зазначити, що податкове законодавство досить специфічно підходить до його вирішення. Ним передбачається можливість «звільнення» платників податків від податкових зобов’язань з огляду на форс-мажорні обставини, але у своєрідний спосіб – за допомогою механізму списання безнадійної податкової заборгованості. Іншими словами, спочатку у вашої компаній виникне податковий борг, а потім, якщо податкова «не буде заперечувати», такий борг може бути списаний за відповідною процедурою. 

Для початку розберемося у визначеннях.

Податковим кодексом передбачається, що списанню підлягає саме безнадійний податковий борг, а також пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. 

Поняття «безнадійний податковий борг» Кодекс визначає зокрема як податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили – тобто форс-мажорних обставин.

Що ж стосується більш загального визначення, то податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, а також непогашеної пені, нарахованої у визначеному кодексом порядку. 

Поняття «форс-мажорні обставини» податковим законодавством не розкривається, відтак доцільно орієнтуватися на загальне його визначення згідно Закону: надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. 

Таким чином, робимо наступний висновок: аби не платити податок під час карантину, спочатку треба довести, що цей податок вже  – податковий борг, який неможливо сплатити саме через дію форс-мажорних обставин. Вже тільки після цього платник податків повинен буде вдатися до процедури його списання. 

Слід відмітити, що деталізує порядок списання безнадійного податкового боргу Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» (далі – Порядок).

Відповідно до цього Порядку (до п. 4.1 розд. IV), з метою списання безнадійного податкового боргу, платник податків звертається до податкового органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. До заяви обов’язково додаються документи, що підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Порядком (п. 2.1 розд. ІІ) також передбачається, що форс-мажорні обставини можуть посвідчуватись Торгово-промисловою палатою України або іншими уповноваженими органами в залежності від форс-мажорної обставини.

В результатаі розгляду заяви, податковий орган, за наявності підстав, приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. 

При цьому судова практика виходить з того, що платнику податків необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажором та податковим боргом.

Верховний Суд в одній зі своїх Постанов звертає увагу, що визначальним є не факт засвідчення форс-мажорних обставин, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання, що має бути оцінено податковим органом у кожному конкретному випадку. Іншими  словами, форс мажор має бути причиною, а наслідком для платника податків стає неможливість сплатити такий податок. Такий зв’язок треба доводити обов’язково. 

На жаль, практика показує, що податкові органи часто застосовують фіскальний підхід та відмовляють платнику податку в списанні безнадійного податкового боргу.

Звичайно, у випадку відмови податкового органу в списанні податкового боргу, таке рішення може бути оскаржено платником податку в адміністративному та/або судовому порядку.

Разом із тим, вдаючись до процедури списання безнадійної податкової заборгованості, платникам податків потрібно пам’ятати про наступне: враховуючи приписи Податкового кодексу, в разі виникнення податкового боргу, щодо майна платника виникає право податкової застави. Що це означає:  платник податків може отримати вимогу з приводу погашення відповідної суми заборгованості за рахунок майна і це буде цілком законно.

Позиція судів щодо обов’язковості сертифікату ТПП про форс-мажор

Судова практика виходить з того, що не завжди суди визнають наявність сертифікату Торгово-промислової палати (ТПП) як достатній доказ для звільнення від відповідальності у зв’язку з форс-мажором. 

В деяких випадках Верховний Суд не визнав обставини, підтверджені сертифікатом ТПП як форс-мажорні, достатніми для звільнення від сплати податків.

Така позиція в аспекті звільнення від сплати податку була викладена одній Постанові Верховного Суду.

У цій справі Приват банк просив суд звільнити його від штрафних санкцій, що накладені через порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань та несвоєчасне виконання платіжних доручень, що виникли внаслідок пожежі в серверній банку. Таку подію Приват банк вважав форс-мажором, на підтвердження чого було отримано сертифікат ТПП. 

При розгляді справи суд дійшов висновку, що пожежа в серверній банку, через яку було пропущено граничні строки сплати податкових зобов’язань, є суб’єктивною обставиною, у той час як обставини непереборної сили (форс-мажор) полягають у об’єктивних явищах, які можуть бути окремою підставою для звільнення від відповідальності. Не зважаючи на наявність сертифікату ТПП, платника податків – тобто Приватбанк – звільнено від відповідальності не було.

В той же час, як показує судова практика, не завжди для звільнення від відповідальності за несплату податків у зв’язку з форс-мажором необхідно отримувати сертифікат ТПП.

З цього приводу Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй Постанові зазначив, що кібератака за допомогою віруса-шифрувальника «Petya.A», внаслідок якої товариство зазнало несанкціонованого втручання до електронно-обчислювальних систем, набула великого резонансу в Україні та є загальновідомим фактом. Відтак, немає необхідності засвідчення форс-мажорних обставин сертифікатом ТПП, а неподання звітності в строк через настання форс-мажору ніяким чином не відобразилось на податковій дисципліні платника податків.

Такий висновок суду є досить цікавим, і, можливо, деякі резонансі обставини насправді не потребують підтвердження сертифікатом ТПП. Водночас, з юридичної точки зору, ми все ж таки радимо отримувати такий сертифікат для цілей списання податкового боргу.

Висновок

З вищезазначеного вбачається, що податкове законодавство передбачає певні умови для звільнення від сплати податку на період карантину, який фактично є форс-мажорною обставиною. Головне – доведення причинно-наслідкового зв’язку між невиконанням податкового зобов’язання та форс-мажором, а також отримання сертифікату ТПП.

Тим не менш, такий сертифікат  не завжди враховується судом як достатня підстава для звільнення від відповідальності за невиконання податкових зобов’язань. Тому, з метою звільнення від сплати податків, радимо вам доводити в судовому порядку надзвичайність та невідворотність форс-мажорної обставини, а також її об’єктивність. Пам’ятайте, що грамотне дотримання законодавчих вимог у період карантину допоможе вам уникнути проблем після його завершення.