fbpx

Чи можна бізнесу не сплачувати податки в період карантину

Зміст

  1. Чи можна бізнесу не сплачувати податки в період карантину?
  2. Позиція судів щодо обов’язковості сертифікату ТПП про форс-мажор
  3. Висновок

Міжнародний валютний фонд заявив про початок світової економічної кризи у зв’язку із коронавірусом (COVID-2019). Наразі відбувається обвал ринків акцій, валюти і нафти, згортання ритейлерських мереж, зупинка на невизначений термін або взагалі припинення роботи закладів харчування, колапс у готельному бізнесі, криза авіаперевізників через закриття кордонів.

Великі економічні втрати несе і Україна, економіка якої була не готова до різкого спаду.

В період із 12 березня по 24 квітня 2020 року в країні встановлено карантин, що був визнаний відповідно до Закону обставиною непереборної сили  – форс-мажорною обставиною.

В цих умовах український бізнес цікавиться тим, чи є карантин, як форс-мажорна обставина, підставою для звільнення від сплати податків за період його дії. 

Пропонуємо розглянути це питання більш детально.

Чи можна бізнесу не сплачувати податки в період карантину?

Перш за все слід зазначити, що податкове законодавство досить специфічно підходить до його вирішення. Ним передбачається можливість «звільнення» платників податків від податкових зобов’язань з огляду на форс-мажорні обставини, але у своєрідний спосіб – за допомогою механізму списання безнадійної податкової заборгованості. Іншими словами, спочатку у вашої компаній виникне податковий борг, а потім, якщо податкова «не буде заперечувати», такий борг може бути списаний за відповідною процедурою

Для початку розберемося у визначеннях.

Податковим кодексом передбачається, що списанню підлягає саме безнадійний податковий борг, а також пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. 

Поняття «безнадійний податковий борг» Кодекс визначає зокрема як податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили – тобто форс-мажорних обставин.

Що ж стосується більш загального визначення, то податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, а також непогашеної пені, нарахованої у визначеному кодексом порядку. 

Поняття «форс-мажорні обставини» податковим законодавством не розкривається, відтак доцільно орієнтуватися на загальне його визначення згідно Закону: надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. 

Таким чином, робимо наступний висновок: аби не платити податок під час карантину, спочатку треба довести, що цей податок вже  – податковий борг, який неможливо сплатити саме через дію форс-мажорних обставин. Вже тільки після цього платник податків повинен буде вдатися до процедури його списання. 

Слід відмітити, що деталізує порядок списання безнадійного податкового боргу Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» (далі – Порядок).

Відповідно до цього Порядку (до п. 4.1 розд. IV), з метою списання безнадійного податкового боргу, платник податків звертається до податкового органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. До заяви обов’язково додаються документи, що підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Порядком (п. 2.1 розд. ІІ) також передбачається, що форс-мажорні обставини можуть посвідчуватись Торгово-промисловою палатою України або іншими уповноваженими органами в залежності від форс-мажорної обставини.

В результатаі розгляду заяви, податковий орган, за наявності підстав, приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. 

При цьому судова практика виходить з того, що платнику податків необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажором та податковим боргом.

Верховний Суд в одній зі своїх Постанов звертає увагу, що визначальним є не факт засвідчення форс-мажорних обставин, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання, що має бути оцінено податковим органом у кожному конкретному випадку. Іншими  словами, форс мажор має бути причиною, а наслідком для платника податків стає неможливість сплатити такий податок. Такий зв’язок треба доводити обов’язково. 

На жаль, практика показує, що податкові органи часто застосовують фіскальний підхід та відмовляють платнику податку в списанні безнадійного податкового боргу.

Звичайно, у випадку відмови податкового органу в списанні податкового боргу, таке рішення може бути оскаржено платником податку в адміністративному та/або судовому порядку.

Разом із тим, вдаючись до процедури списання безнадійної податкової заборгованості, платникам податків потрібно пам’ятати про наступне: враховуючи приписи Податкового кодексу, в разі виникнення податкового боргу, щодо майна платника виникає право податкової застави. Що це означає:  платник податків може отримати вимогу з приводу погашення відповідної суми заборгованості за рахунок майна і це буде цілком законно.

Позиція судів щодо обов’язковості сертифікату ТПП про форс-мажор

Судова практика виходить з того, що не завжди суди визнають наявність сертифікату Торгово-промислової палати (ТПП) як достатній доказ для звільнення від відповідальності у зв’язку з форс-мажором. 

В деяких випадках Верховний Суд не визнав обставини, підтверджені сертифікатом ТПП як форс-мажорні, достатніми для звільнення від сплати податків.

Така позиція в аспекті звільнення від сплати податку була викладена одній Постанові Верховного Суду.

У цій справі Приват банк просив суд звільнити його від штрафних санкцій, що накладені через порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань та несвоєчасне виконання платіжних доручень, що виникли внаслідок пожежі в серверній банку. Таку подію Приват банк вважав форс-мажором, на підтвердження чого було отримано сертифікат ТПП. 

При розгляді справи суд дійшов висновку, що пожежа в серверній банку, через яку було пропущено граничні строки сплати податкових зобов’язань, є суб’єктивною обставиною, у той час як обставини непереборної сили (форс-мажор) полягають у об’єктивних явищах, які можуть бути окремою підставою для звільнення від відповідальності. Не зважаючи на наявність сертифікату ТПП, платника податків – тобто Приватбанк – звільнено від відповідальності не було.

В той же час, як показує судова практика, не завжди для звільнення від відповідальності за несплату податків у зв’язку з форс-мажором необхідно отримувати сертифікат ТПП.

З цього приводу Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй Постанові зазначив, що кібератака за допомогою віруса-шифрувальника «Petya.A», внаслідок якої товариство зазнало несанкціонованого втручання до електронно-обчислювальних систем, набула великого резонансу в Україні та є загальновідомим фактом. Відтак, немає необхідності засвідчення форс-мажорних обставин сертифікатом ТПП, а неподання звітності в строк через настання форс-мажору ніяким чином не відобразилось на податковій дисципліні платника податків.

Такий висновок суду є досить цікавим, і, можливо, деякі резонансі обставини насправді не потребують підтвердження сертифікатом ТПП. Водночас, з юридичної точки зору, ми все ж таки радимо отримувати такий сертифікат для цілей списання податкового боргу.

Висновок

З вищезазначеного вбачається, що податкове законодавство передбачає певні умови для звільнення від сплати податку на період карантину, який фактично є форс-мажорною обставиною. Головне – доведення причинно-наслідкового зв’язку між невиконанням податкового зобов’язання та форс-мажором, а також отримання сертифікату ТПП.

Тим не менш, такий сертифікат  не завжди враховується судом як достатня підстава для звільнення від відповідальності за невиконання податкових зобов’язань. Тому, з метою звільнення від сплати податків, радимо вам доводити в судовому порядку надзвичайність та невідворотність форс-мажорної обставини, а також її об’єктивність. Пам’ятайте, що грамотне дотримання законодавчих вимог у період карантину допоможе вам уникнути проблем після його завершення.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2021
  • Best Lawyers, Ukraine 2022
  • Who’s Who Legal 2021
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2021
  • 50 провідних юридичних фірм України
49

Статті на тему

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

02 Грудня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

Читати
Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

01 Грудня 2021 Публікації

Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

Читати
TAX ALERT 24.11.2021

24 Листопада 2021 Публікації

TAX ALERT 24.11.2021

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування