«Диджиталізація» кримінального провадження: що нового?

Внесені до Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України) зміни будуть діяти як під час дії особливого правового режиму воєнного стану, так і після його завершення. Пропонуємо їх детальний огляд.

Комп’ютерні дані визнано джерелом доказів

Комп’ютерні дані можуть бути документальним джерелом доказів, якщо вони містять зафіксовані відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтепер копії комп’ютерних даних, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа. При цьому, в протокол, що складається за результатом процесуальної дії, обов’язково вноситися інформація про виготовлення таких копії та про спосіб їх ідентифікації. До протоколу додається носій комп’ютерних даних.

Передбачено нові форми процесуальних рішень

Як відомо, всі процесуальні рішення слідчого, дізнавача, прокурора повинні прийматися у формі постанови. З метою пришвидшення належного оформлення рішень правоохоронних органів, законодавець встановив можливість виготовлення постанови в електронній формі. При цьому використовується кваліфікований електронний підпис службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, або Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування.

Будь-якого переліку підстав для винесення постанови саме в електронній, а не в паперовій формі законодавцем не визначено. Таким чином, необхідність в тій чи іншій ситуації виготовлення постанови в електронній формі буде встановлюватися правоохоронцями на власний розсуд.

Зважаючи на величезний обсяг воєнних злочинів, що наразі потребують швидкого та ефективного розслідування, вважаємо такі зміни цілком виправданими та доречними.

Деталізовано порядок вжиття заходів забезпечення кримінального провадження щодо комп’ютерних систем та даних

Тимчасовий доступ до речей та документів

Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (в умовах воєнного стану також на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури) шляхом зняття копії інформації, що міститься на них без їх вилучення.

За результатами виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів, володільцю надається опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

Тимчасове вилучення майна

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час затримання, огляду, обшуку про що негайно складається відповідний протокол, копія якого надається особі, в якої таке майно вилучено.

Законодавець визначив випадки, у яких дозволяється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин (якщо вони безпосередньо не зазначені в ухвалі суду), зокрема, якщо:

• їх надання разом з інформацією є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або
• такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, або
• є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або
• доступ до них обмежується чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності, слідчий чи прокурор виготовляє копії інформації, що міститься в комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах із залученням спеціаліста.

При цьому, у випадку вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, на вимогу володільця, з використанням матеріальних носіїв, із залученням спеціаліста, йому залишають копії інформації (якщо її обіг не заборонено законом).

Таке нововведення може мати позитивний ефект у разі вилучення комп’ютерних систем у представників бізнесу, оскільки досить важливим є не обмежувати власника, наприклад, бухгалтерської чи іншої фінансово-господарської інформації, у доступі до неї. Не менш важливо й те, що праву вимагати залишення копії інформації кореспондується обов’язок сторони обвинувачення залишити таку копію. Хоча невиконання обов’язку не тягне за собою автоматично негативних наслідків чи відповідальності.

Арешт майна

• Арешт комп’ютерних систем

Арешт на комп’ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо:

• вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
• вони є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
• вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення;
• метою арешту є спеціальна конфіскація майна;
• метою арешту є конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
• метою арешту є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди;
• їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження;
• якщо доступ до комп’ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

Зазначені вище підстави арешту комп’ютерних систем здебільшого кореспондують із загальними підставами для арешту майна, визначеними у ст. 170 КПК. Проте, вважаємо, що чітке визначення вичерпного переліку в даному випадку, дає можливість уникнути неоднозначності з огляду на специфіку предмета арешту.

При цьому, на наш погляд, позитивним є відсутність серед підстав для арешту необхідності збереження речових доказів. Логічним видається системний підхід законодавця. Зокрема, віднесення даних, що містяться у комп’ютерних системах, до документарних джерел, що можуть бути скопійовані слідчим, прокурором із залученням спеціаліста без необхідності вилучення та арешту самих комп’ютерів. Це дає можливість без шкоди для слідства зібрати необхідні докази та при цьому залишити майно у його власника.

Однак, якщо слідству не буде надано доступ до інформації на комп’ютері в добровільному порядку (наприклад, власник не повідомляє пароль для входу в комп’ютерну систему), законодавець передбачив можливість накладення арешту на таке майно.

• Арешт віртуальних активів

Законодавець встановив можливість накладення арешту на віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Зазначене нововведення можна пов’язати із прийняттям 17.02.2022 Верховною Радою України Закону України «Про віртуальні активи», який наразі не набрав чинності. Закон має на меті врегулювати правовідносини щодо використання криптовалют в Україні та містить визначення віртуального активу. Так, віртуальним активом визнається нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість, та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Яким чином буде реалізовуватися механізм накладення арешту на віртуальні активи, буде зрозуміло після набрання чинності відповідним законодавством та винесенням відповідних судових рішень.

Сторону обвинувачення наділено додатковими повноваженнями щодо проведення слідчих (розшукових) дій:

Обшук

Законодавцем надано право слідчому, прокурору під час проведення обшуку долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти або якщо обшук здійснюється за відсутності особи, яка володіє житлом чи іншим володінням.

Яким чином буде відбуватися подолання систем логічного захисту не регламентовано. Припускаємо, що такі права сторони обвинувачення можуть бути реалізовані внаслідок залучення спеціаліста та із використанням відповідних комп’ютерних програм.

Також, відтепер, якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Законодавцем було зазначено, що особи, які володіють інформацією про зміст комп’ютерних даних та особливості функціонування комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку.

Закріплення такого механізму може мати позитивне значення. Адже, на наше переконання, якщо особа під час обшуку добровільно надасть доступ до необхідних слідству комп’ютерних даних, що буде зафіксовано у протоколі обшуку, за відсутності інших підстав, вилучення та накладення арешту комп’ютера відбуватися не повинно.

Огляд 

Відтепер з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор можуть проводити огляд комп’ютерних даних. Це здійснюється шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

Зазначеними нововведеннями вирішено проблему із фіксуванням відомостей із соціальних мереж та інших інтернет-ресурсів.

Нова слідча (розшукова) дія – зняття показань технічних приладів та технічних засобів

Главу 20 КПК України доповнено новою слідчою (розшуковою) дією, суть якої полягає у одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем технічних приладів або засобів, необхідних для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.

Зазначена дія проводиться на підставі постанови слідчого, прокурора. Копіювання здійснюється у присутності останніх самостійно особою, що є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, або особою за участі спеціаліста. Відомості можуть бути скопійовані як на носії, які надаються слідчим, прокурором, або надані на носіях особи, що є власником приладів та засобів (за її бажанням).

Про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису складається протокол.

Фактично нововведеннями було законодавчо врегульовано досить поширені дії правоохоронців, які дотепер не мали відображення у КПК України, проте активно використовувалися на практиці.

Негласні слідчі (розшукові) дії

Оновлено визначення НС(Р)Д, що передбачає зняття інформації з комунікаційних мереж

Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) є різновидом втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Втручання у приватне спілкування проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Викладено в новій редакції положення щодо НС(Р)Д, що передбачає установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу)

Установлення місцезнаходження радіообладнання полягає у застосуванні технічних засобів для отримання відомостей про місцезнаходження мобільного кінцевого обладнання (точки його підключення до мережі), а в мережі фіксованого зв’язку – даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі, без розкриття змісту повідомлень.

За загальним правилом, проведення такої НС(Р)Д можливе лише на підставі ухвали слідчого судді, суду. Втім, це можливо здійснити і без такої ухвали, а саме за заявою власника радіообладнання. Зазначене звичайно пришвидшить розслідування кримінальних правопорушень, зокрема тих випадків, коли власник радіообладнання є потерпілим від злочину.

Зберігання та дослідження носіїв, на яких зафіксовані відомості НС(Р)Д

Носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій з використанням технічних засобів, повинні зберігатися у стані, придатному для їх дослідження, до набрання законної сили вироком суду.

Зазначені носії інформації можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому КПК України.

Вважаємо, що зазначені вище нововведення до КПК України мають важливе значення та позитивно вплинуть на кримінальне провадження в Україні. Так, було врегульовано порядок отримання та використання доказів за допомогою сучасних технологій. Окрім того, зміни однозначно дають можливість пришвидшити процес кримінального провадження.