Дія Сіті: чого очікувати IT сектору?

Раніше ми вже аналізували, як працюватиме Diia City і які умови пропонує, коли законопроект був прийнятий ще у першому читанні. Перша редакція законопроекту викликала чимало критики з боку IT-індустрії, тому розробники Закону про Дія Сіті пообіцяли піти на зустріч запитам бізнесу. Про те, чи було знайдено компроміс і які особливі умови в підсумку очікують IT-індустрію в Diia City, поговоримо у цій статті.

Членство в Дія Сіті

Гарантії щодо свободи вибору. Деякі з гравців IT-ринку висловлювали побоювання, що членство в Дія Сіті буде добровільним тільки de jure, проте фактично IT-бізнесу за межами Diia City створюватимуться умови, які примусять їх до членства. Наприклад, кампаніями позапланових перевірок податкової та правоохоронних органів, заборонами співпраці з фізичними особами-підприємцями (ФОП) тощо.

Фінальна редакція закону запропонувала компроміс і додатково задекларувала неприпустимість прямого або опосередкованого примусу до набуття статусу резидента Дія Сіті, невтручання держави у діяльність IT-бізнесу, свободу діяльності і презумпцію правомірності діяльності IT-бізнесу. Перелічені гарантії поширено як на резидентів Дія Сіті, так і на всіх, хто веде бізнес у сферах діяльності, передбачених для набуття статусу резидента, але при цьому резидентом не зареєструвався.

Таким чином, бізнесу не обов’язково реєструватися резидентом Дія Сіті. З іншого боку, робити однозначні висновки щодо цього можна буде лише після прийняття податкового законопроекту, тому що в його попередніх редакціях уже були спроби зробити співпрацю з ФОП невигідною.

Розширено також перелік критеріїв, за наявності яких компанія не може стати резидентом. Так, не можуть стати резидентами компанії, які здійснюють діяльність з організації та / або проведення азартних ігор, наприклад, онлайн казино. А от компанії, які розробляють програмне забезпечення для онлайн казино, стати резидентами зможуть.

Розширено перелік видів діяльності, до яких застосовуватиметься Дія Сіті. Режим поширюватиметься також і на надання освіти у тих сферах діяльності, на які поширюється правовий режим Дія Сіті. Це створює додаткові стимули для інвестування в галузь освіти, оскільки IT-індустрія неодноразово відзначала відсталість вітчизняної освіти IT-фахівців від запитів ринку. В свою чергу закон дасть можливість готувати кадри у приватних закладах освіти, які матимуть пільгові умови оподаткування, що одночасно створює умови для вирішення проблеми підготовки фахівців і створює окремий напрямок для залучення інвестицій в економіку України.

До переліку дозволених видів діяльності віднесли діяльність у сфері кібербезпеки, а також інші види діяльності, які Кабінет Міністрів України зможе додатково визначити у майбутньому. Останнє положення потенційно дозволить IT спільноті лобіювати інтереси окремих галузей ринку через діалог з урядом, де прийняти рішення щодо розширення режиму Дія Сіті значно простіше ніж у парламенті.

Створено умови для набуття статусу резидента стартапам та компаніям, які не відповідають усім критеріям. Фінальна редакція закону визначила послаблені мінімальні умови, які висуваються до резидента, який не відповідає усім основним вимогам резиденства на момент подання заяви. Дотримання мінімальних умов дає можливість перебувати в Дія Сіті та мати «перехідний період» до кінця року після реєстрації, для виконання усіх інших вимог. Наприклад, резидент Дія Сіті, який не має на початку можливості платити співробітникам та гіг-спеціалістам винагороду у 1200 євро, може залишатися резидентом за умови, якщо протягом “перехідного періоду” виконає вимоги до розміру винагороди. Представники спільноти наголошували, що вимога до розміру винагород є занадто обтяжливою для стартапів, тому її виключення з переліку мінімальних умов є позитивним сигналом для нових проектів.

Стабілізаційне застереження

Закон декларує гарантію стабільності правового режиму Дія Сіті та його оподаткування протягом 25 років з моменту реєстрації першого резидента.

Розширення стабілізаційного застереження на податки – це додатковий позитивний сигнал для іноземних інвесторів. Зазвичай, двосторонні та багатосторонні інвестиційні договори між державами, які регулюють іноземні інвестиції, виключають гарантії щодо збереження режиму оподаткування. Практика міжнародних інвестиційних арбітражів підтверджує, що держави мають суверенне право змінювати режим оподаткування, якщо гарантія прямо не поширена на податкове законодавство. У випадку з Дія Сіті, це означає, що у випадку погіршення умов оподаткування протягом 25 років, іноземні інвестори зможуть захистити свої права у міжнародному інвестиційному арбітражі. З іншої боку, міжнародний інвестиційний арбітраж – це дорога і довготривала процедура, тому переважно тільки великі компанії зможуть собі дозволити арбітраж, якщо держава вирішить погіршити умови для інвесторів.

Процедури відновлення та оскарження втрати статусу резидента

Закон про Дія Сіті передбачатиме процедури відновлення та оскарження втрати статусу резидента Дія Сіті. Резиденти Дія Сіті зможуть надавати пояснення щодо інформації про недотримання ними вимог до резидентів у відповідь на запит МІнцифри. Таким чином, створюється можливість мирного врегулювання: можна буде усунути підстави для втрати статусу резидента Дія Сіті до прийняття Мінцифри відповідного рішення.

З’являється також окрема процедура оскарження рішення про втрату статусу резидента в адміністративному (позасудовому) порядку. Обов’язок доведення підстав для втрати статусу покладається на Мінцифри. Порядок передбачатиме створення в Мінцифри апеляційної комісії, половина складу якої будуть складати представники громадськості. Порядок обрання представників комісії та процедура розгляду апеляційною комісією скарг буде окремо визначена Кабінетом Міністрів України.

Безперечно, наявність ще одного способу досудового захисту своїх прав буде позитивно сприйматися інвесторами. Залучення представників громадськості може дати можливість ефективно урегулювати спір, за умови запровадження прозорої процедури розгляду скарг та відбору незалежних представників громадськості до апеляційної комісії.

Регулювання для гіг-контрактів

Законом про Дія Сіті запроваджується особливий вид договору – гіг-контракт, який є більш гнучким, ніж трудовий договір чи контракт. Наприклад, гіг-контракт пропонує більш сучасні системи винагороди: розмір оплати можна буде визначати на погодинній основі, за виконаний проект або за період, поки розробляється певний продукт. Крім того, можна буде одразу передбачити систему бонусів: доплачувати за досягнення KPI або прив’язати бонус до фінансового успіху продукту на ринку тощо. Гіг-контракт також дає можливість юридично оформити додаткові компенсації, наприклад: оплата курсів, страхування чи інші послуги або купувати техніку для залученого спеціаліста.

В свою чергу, закон однозначно не визначає правову природу гіг-контрактів, що на практиці може призвести до виникнення спорів з контролюючими органами та гіг-працівниками.

Запровадження договірних конструкцій англійського права

Договір про утримання від конкурентних дій (англ. – “Non-compete agreement”) – один з ключових договорів в IT-індустрії. Для України – це новий інструмент. Перелік конкурентних дій закріплюється у Законі про Дія Сіті. Деякі досить однозначні (наприклад, створення ФОП у тій же сфері діяльності) і не викликали б труднощів доведення в суді. Однак, у прийнятій редакції Закону про Дія Сіті перелік конкурентних дій не є виключним.

Визначення конкурентних дій у договорі дає більше важелів впливу на контрагентів. Проте, повністю заборонити відкривати аналогічний бізнес або працювати у тій самі сфері на всій території України не вдасться. Актуальна судова практика підтверджує, що такі положення не працюють, тобто їх неможливо буде виконати через суд. Тому, ефективність нового інструменту потребуватиме напрацювання судової практики, вдосконалення законодавства та роз’яснень щодо таких договорів. Особливо у контексті співвідношення Договорів про утримання від конкурентних дій з трудовим законодавством і гарантованою Конституцією свободою підприємницької діяльності.

Для власників компаній це буде додатковим інструментом захисту їх інтересів, наприклад, обмежить можливість працівників створити стартап з аналогічним продуктом тощо.

Фінальна редакція закону не передбачатиме можливість укладення договорів про непереманювання (англ. – “Non-solicitation agreement”). ІТ-індустрія активно виступала проти запровадження цього виду договорів, тому що він сприяв би монополіям великих гравців на ринку.

Корпоративне управління

Закон про Дія Сіті дозволить компаніям-резидентам Дія Сіті мати директора-юридичну особу, яка буде управляти бізнесом. Це можливість для нових інвесторів в IT-сектор Дія Сіті отримати професійну управляючу компанію з необхідною експертизою в індустрії. Призначення компанії-директора вимагатиме змін до статуту щодо можливості залучення  такого управителя та вимоги до його діяльності. Також необхідно буде укласти комплексний договір на управління з компанією-директором.

Бізнес, який бажає приєднатися до Дія Сіті, ще має час для аналізу нового регулювання, тому що Дія Сіті не запрацює одразу. IT-компанії зможуть ставати резидентами Дія Сіті після того, як Кабінет Міністрів України затвердить процедури подачі та розгляду заяв для отримання статусу резидента, а також запустить реєстр резидентів. Також, Дія Сіті не буде повноцінно працювати, поки не буде прийнятий закон про оподаткування в Дія Сіті.

Однак, із прийняттям Закону про Дія Сіті, вже стають зрозумілими вимоги, які треба буде виконати інвесторам та представникам індустрії, щоб набути статус резидента Дія Сіті. Потенційним резидентам необхідно готуватися і до використання нових для України договорів та форм організації співпраці. Незважаючи на багато законодавчих новел, Дія Сіті продовжує існувати у межах українського права та сформованої судової практики, які треба буде враховувати і резидентам Дія Сіті.