Жовтневий дайджест: експертна юридична аналітика + TAX ALERT

Практика корпоративного права

Набрав чинності новий порядок визначення кінцевого бенефіціарного власника юридичною особою

3 жовтня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів від 19 вересня № 1011, якою затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (надалі – «Методологія»).

Метою Методології є встановлення на рівні країни єдиного підходу, до визначення реальних власників компаній. 

Відповідно до Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) або встановлення факту його відсутності включає в себе 5 етапів, які передбачають дослідження ознак, характеру та міри вирішального впливу (прямого та непрямого) на діяльність юридичної особи, дослідження інформації про засновників та інших осіб, які здійснюють вирішальний вплив на юридичну особу, систематизацію, узагальнення та аналіз інформації про КБВ, а також проведення моніторингу та актуалізації відповідної інформації.

Методологія також встановлює: 

1. принципи процесу визначення юридичною особою КБВ; 
2. принципи проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ; 
3. методи, способи, шляхи з’ясування інформації щодо наявності ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи. 

Особливі умови визначення кінцевого бенефіціарного власника встановлюються для: 

• повного та командитного товариства; 
• партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети; 
• інститутів спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду;
• неприбуткових організацій.

СпрощеноПорядок передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління

Кабінет Міністрів України спростив Порядок передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління. Відповідне рішення було ухвалено на урядовому засіданні 27 жовтня. 

Серед іншого, вдповідним рішенням Кабміну було зменшено перелік документів, які надаються збитковими суб’єктами господарювання, які передаються до сфери управління Фонду державного майна та підлягають ліквідації. Також було виділено в окремий перелік юридичні особи, реєстрація випуску акцій яких не оформлена відповідно до законодавства або акції яких не були зараховані на рахунки депозитарних установ і відповідно на рахунки власника.

Прийнята постанова є одним із кроків в реалізації стратегії Уряду щодо оптимізації портфелю державної власності. Вона має на меті прискорити процес передачі державних підприємств до Фонду держмайна для приватизації, ліквідації чи ефективного управління.

Посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб (Politically exposed persons – PEPs) 

29 жовтня набув чинності Закон України № 3419-IX від 17.10.2023 “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо політично значущих осіб”. 

Оновленою редакцією закону статус політично значущої особи (Politically exposed person – PEP) встановлюється пожиттєво, але водночас розроблено механізми для унеможливлення формального підходу суб’єктів первинного фінмоніторингу до обслуговування клієнтів, які мають такий статус. Також скасовується трирічне обмеження для статусу публічного діяча. 

Прийнятий парламентом закон передбачає, що під час установлення ділових відносин із РЕР та їх обслуговування суб’єкти первинного фінмоніторингу зобов’язані застосовувати ризик-орієнтований підхід і нестимуть відповідальність за його неналежне застосування.

Національний банк України перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу

З огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП Національний банк України з 03 жовтня 2023 року перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. 

За цього режиму офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком відповідно до постанови Правління НБУ №18, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.

НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти. Завдяки цьому курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Водночас курс на готівковому валютному ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і раніше. 

Перехід до керованої гнучкості курсу є одним із кроків реалізації Стратегії помʼякшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкого обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Практика податкового права | Tax Alert:

Зміна умов мораторію на проведення податкових перевірок: законопроєкт прийнято у першому читанні

16.10.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10016-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», який 17.10.2023 був прийнятий за основу.

Законопроєктом пропонується суттєво змінити умови мораторію на проведення документальних планових і позапланових перевірок під час дії воєнного стану, а також встановити мораторій на проведення фактичних перевірок у окремих випадках. 

Запровадження таких змін планувалося з 01.11.2023. Однак, враховуючи, що наразі законопроєкт ще готується на друге читання, поки не відомо коли відбудуться відповідні зміни. 

Детальніше про цей законопроєкт ми розповідали тут.

Законопроєкт щодо запровадження спеціального режиму оподаткування для фізичних осіб 

20.10.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10166 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності».

Передбачається, що фізичні особи, яким виповнилось 18 років, які не є самозайнятими та відповідають певним вимогам, зможуть застосовувати спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих ними від здійснення окремих видів діяльності у сфері надання послуг/виконання робіт (до яких належатимуть, зокрема, кур’єрська діяльність, послуги таксі, послуги з догляду за дитиною, послуги з ремонту на дому деяких виробів, приладів, перукарські послуги на дому, тощо). 

Доходи фізичної особи в рамках такого спеціального режиму запропоновано не оподатковувати військовим збором та оподатковувати ПДФО за ставкою 6%. При цьому, якщо сума отриманого доходу протягом року перевищуватиме 153 розміри мінімальної заробітної плати, то до суми перевищення застосовуватиметься ставка ПДФО 18%.

Податковим (звітним) періодом для цілей такого режиму буде календарний квартал та податкове зобов’язання визначатиметься контролюючим органом, для чого ним використовуватимуться дані зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій та/або операторів цифрових платформ (якими є особи, що надають фізичним особам доступ до платформи з метою отримання ними доходів від окремих видів діяльності).

Зміни при здійсненні експорту аграрної продукції: зареєстровано законопроєкт

20.10.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10168 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів». 

Законопроєктом, серед іншого, пропонується у Податковому кодексі України виключити норми, які на час воєнного стану визначають особливості оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення.

Також, пропонується передбачити, що на період дії воєнного стану операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту певних товарів (деяких зернових культур, соєвих бобів, насіння ріпаку або кользи, соняшнику, олії, зокрема, соєвої, соняшникової, сафлорової, бавовняної, макухи) можуть здійснювати виключно платники ПДВ.

При цьому, платник ПДВ зобов’язаний за кожним таким товаром складати окрему податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації. Якщо з дати реєстрації податкової накладної протягом 30 днів не буде оформлено митної декларації, то реєстрація такої податкової накладної скасовуватиметься.

Базою оподаткування ПДВ щодо таких операцій пропонується встановити договірну (контрактну) вартість відповідних товарів, але не менше ніж мінімальну експортну ціну, визначену у порядку, встановленому Мінагрополітики, на дату реєстрації податкової накладної. 

Окремим Проєктом Закону № 10169 передбачається встановлення особливостей митного оформлення експорту значених товарів.

Законопроєкт щодо заборони продажу програм для податкового/бухгалтерського обліку, написаних мовою країни агресора

24.10.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10186 «Про заборону продажу на території Україні програмного забезпечення (електронних поставок), для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни-агресора».

Ним пропонується заборонити продаж на території Україні програмного забезпечення для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого було використано програмний код,  написаний мовою країни агресора.

При цьому, передбачається, що таке програмне забезпечення для податкового та бухгалтерського обліку, придбане (введене в обіг) до набрання чинності законопроєктом, може використовуватися підприємствами (крім державних та комунальних) на законних підставах.

ДПС України щодо включення до доходу гіг-спеціаліста вартості використання майна резидента Дія Сіті

ДПС України надала індивідуальну податкову консультацію від 20.10.2023 № 3684/ІПК/99-00-24-03-03-06 щодо питання, чи включається до загального оподатковуваного доходу гіг-спеціаліста для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартість використання гіг-спеціалістом обладнання, програмного забезпечення, що були передані йому резидентом Дія Сіті для виконання робіт, надання послуг за гіг-контрактом.

В індивідуальній податковій консультації зазначено, що оскільки законодавством встановлений обов’язок резидента Дія Сіті забезпечити гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), то дохід у вигляді вартості такого використання не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Практика вирішення трудових спорів

Нові висновки Великої Палати щодо порядку звільнення директора підприємства. 

Велика Палата Верховного Суду (далі ВП ВС) у постанові від 9 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 відійшла від попередніх позицій та визначила порядок припинення повноважень директора товариства за його ініціативою.

ВП ВС дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Практика вирішення судових спорів

Звернення фізичної особи до суду через офіційний email суду з процесуальним документом, підписаним КЕП, є належним способом звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 закріпила, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. ( абзац для розгорнутого повідомлення)