Імплементація міжнародних стандартів щодо PEP в українське законодавство

Цей принцип став однією з головних новацій Закону про фінмоніторинг. До квітня 2020 року в Україні національними публічними діячами вважалися особи, які виконували визначені публічні функції лише протягом останніх трьох років. Проте, міжнародні організації, які розробляють і встановлюють міжнародні принципи у цій сфері, визначили, що таке трирічне обмеження порушує зобов’язання України, визначені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до положень цієї Угоди Україна оновила своє законодавство про фінмоніторинг, яким імплементувала стандарти FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму) та ЄС у сфері фінмоніторингу. Саме 12-ою Рекомендацією FATF «Публічні діячі» за особою закріплюється довічний статус публічного діяча.

Політично значущі особи – це фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях (PEP – politically exposed person – «політично значуща особа»). Детальний перелік таких осіб зазначено у п. 37 ч. 1 ст.1 Закону.

Цікавим є те, що у міжнародному законодавчому розумінні саме з політично значущими особами (а також членами їх сімей та пов’язаними особами) пов’язано багато триваючих ризиків у фінансовій сфері, і вони автоматично сприймаються як такі, що можуть бути залучені до злочинних фінансових операцій. Підвищена обережність при встановленні ділових зв’язків з такими особами пов’язана з тим, що часто у осіб, які займали важливі державні посади, або їх родичів виявлялися великі суми коштів чи нерухомість закордоном, які не відповідали рівню їх доходів на займаній посаді. Проте, водночас FATF наголошує, що не можна відмовляти клієнту у здійсненні операції лише на тій підставі, що він є PEP, просто потрібно виважено та пропорційно до можливих загроз застосовувати посилені заходи належної перевірки у рамках проведення процедури KYC (“know your client” – «знай свого клієнта»).

Така інновація в українському законодавстві про фінмоніторинг викликала хвилю невдоволення у осіб, які займали або займають політично значущі посади. Адже відтепер не лише банки зобов’язані постійно застосовувати додаткові, посилені заходи належної перевірки до таких клієнтів, а й усі інші суб’єкти та спеціально визначені суб’єкти фінансового моніторингу, а це і нотаріуси, адвокати, бухгалтери, аудитори, ріелтори і тд. Встановлювати потрібно як історію походження джерела статків (усіх наявних активів особи), так і джерела коштів, які пов’язані з конкретною фінансовою операцією, за якою звернувся клієнт. Наразі проблематичним для усіх є визначення переліку документів, які для належного виконання законодавства про фінмоніторинг потрібно вимагати у клієнтів та досліджувати.

Наразі в українському парламенті знаходиться законопроект, яким пропонується скасувати довічний статус політично значущої особи. Мова йде про законопроект № 4469 від 07.12.2020 року, яким, зокрема, пропонується внести зміни до п. 37 ч. 1. ст. 1 Закону і обмежити строк врахування триваючих ризиків політично значущих осіб одним роком після їх звільнення. Говорити про успіх такої ініціативи зарано та складно, оскільки Закон у свій час було прийнято у відповідності до міжнародних стандартів у сфері фінмоніторингу, і Україна ризикує бути підданою нищівній критиці з боку міжнародних партнерів.