Ініціативи БЕБ — податкові злочини без підозр. Погляд адвокатки

Запропонований підхід передбачає відмову від суто каральної логіки економічних розслідувань і перехід до моделі швидких, справедливих та передбачуваних рішень.

Як це працює сьогодні: за підсумками 2025 року детективи БЕБ спільно з прокурорами скерували до суду 187 кримінальних проваджень за ч. 4 ст. 212 КК України (звільнення від відповідальності за відшкодування податків та збитків державі).

Кожне з них проходило однакові етапи:

• виявлення податкового правопорушення;
• досудове розслідування;
• визнання порушення суб’єктом злочину та відшкодування заподіяної шкоди;
• повідомлення про підозру;
• скерування клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;
• судовий розгляд та вирішення питання про закриття судом провадження на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Суть ініціативи БЕБ — завершувати процес на третьому етапі, якщо суб’єкт господарювання визнає факт і суму завданих бюджету збитків та добровільно їх відшкодовує. Додатково пропонується сплата внеску до бюджету (наприклад, 50% суми шкоди) з цільовим спрямуванням коштів на ЗСУ та законний механізм закриття кримінального провадження без оголошення підозри».

Оскільки в опублікованому пості та в авторській статті керівника БЕБ містились заклики до обговорення, не змогла утриматись від висловлення власної думки запропонованих змін.

Станом на сьогодні ми маємо наступну редакцію ч. 4 ст. 212 КК України, яка дозволяє закриття кримінального провадження по податковим злочинам: «Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)».

Станом на сьогодні ми маємо наступне трактування «притягнення до кримінальної відповідальності» — це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п.14 ч.1 ст.3 КПК України).

Юридично для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України необхідно, щоб до моменту повідомлення про підозру особа сплатила всі податкові зобов’язання та штрафи, пов’язані з порушенням податкового законодавства.

За ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Таким законом є норми ст. 285-288 КПК України. Ці норми не пов’язують можливість звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, за умови визнання особою своєї винуватості.

Більш того, звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України, коли особа погоджується на таке звільнення, є її абсолютним правом. Цей юридичний термін вказує на те, що, по-перше, суд не має право не звільнити особу від кримінальної відповідальності, а, по-друге,таке звільнення не передбачає встановлення суб’єктивного фактору (визнання вини) та мотивів, які переслідувала особа, погоджуючись на звільнення.

Тепер моє бачення таких «справедливих ініціатив»: по-перше, це повний правовий нігілізм. Порушення податкового законодавства з кримінальною складовою (фіктивні угоди, використання податкових ям тощо) підлягають розслідуванню. В той самий час спірні питання між платниками податків та податковими органами, які не передбачають формування податкових зобов’язань на підставі підробних документів, вчинення свідомих дій з несплати податків, не містять в собі кримінальної складової та за ст. 212 КК України переслідуватись не можуть.

Фактично ініціативи БЕБ зводять всі кейси нарахованих податкових зобов’язань до умисних протиправних дій, направлених на ухилення від сплати податків, що переслідуються в кримінальному порядку. Це юридично неправильно та до чесного й справедливого діалогу між державою та платниками податків не має жодного відношення.

По-друге, «справедлива ініціатива» БЕБ є нічим іншим як повернення кримінального процесуального законодавства в не зовсім позитивне минуле, коли визнання винуватості було царицею доказів. Як я вже зазначила вище, для закриття кримінального провадження в зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст .212 КК України ніякого визнання обставин вчинення податкового злочину не потрібно. Але БЕБ хоче покращення, правда незрозуміло якого і для кого.

По-третє, «справедлива ініціатива» БЕБ намагається передбачити для звільненої від кримінальної відповідальності особи міру покарання (сплата штрафу в розмірі 50% від нарахованих фінансових санкцій (адресата сплати залишаю за дужками, бо вважаю це цинічною маніпуляцією з сторони ініціатора)), що жодним чином не в’яжеться з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності. Як можна покарати особу, яку держава звільнила від кримінальної відповідальності? Це знову правовий нігілізм.

По-четверте, «справедлива ініціатива» БЕБ є нічим іншим як намагання покласти на платника податків сплату додаткових штрафів, які чомусь мають бути встановлені КК України. Як зазначено вище, покаранням такі штрафи бути не можуть, до видів покарання їх віднести неможливо, тоді під видом чого такі штрафи мають бути внесені в систему кримінального законодавства — автор ідеї знову ж таки не розкриває. Напевно, він чекає пропозицій від бізнесу, який, на його переконання, має радіти від такої «суто каральної логіки» (цитата взята з пояснювальної частини оголошених ініціатив).

Підводячи підсумки сказаному: запропоновані зміни вважаю такими, що не відповідають інтересам бізнесу, вони є нечесними та несправедливими. Стосовно неоголошення особі про підозру — питання вимагає глибокої професійної дискусії. З однієї сторони, добре, що немає підозри, а з іншої сторони: немає підозри — немає і ознак кримінальної складової. А якщо немає ознак кримінальної складової, то до чого тут БЕБ, який має її виявляти та розслідувати? І наприкінці, які процесуальні підстави для закриття зареєстрованих кримінальних проваджень, які наразі у ст. 284 КПК України відсутні, та хто має приймати процесуальне рішення про закриття?