LEGAL HOTLINE 01.12.2022 | Дайджест головних законодавчих новин

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» набув чинності

Закон, який набув чинності 30 листопада, передбачає нову редакцію статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якою бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

• в органах державної влади та місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування таких органів;
• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання таких завдань (замовлень);
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

Встановлення критеріїв і порядку, за якими здійснюється визначення критично важливих підприємств, установ і організацій, законом віднесено до повноважень Кабінету Міністрів. Закон передбачає, що під час дії воєнного стану бронювання може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів порядку відповідним органом, підприємством, установою, організацією.

Вищезазначені працівники не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Оприлюднено оновлений перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 жовтня 2022 року

Зазначений перелік затверджений наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу від 28.10.2022 № 248).

Актуальний перелік містить 325 громад із 9 областей: Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Сумської та Чернігівської.

Внутрішньо переміщені особи з наведених у переліку громад мають право на одержання державної допомоги. Крім цього, перелік може бути орієнтиром при з’ясуванні, чи мали місце обставини непереборної сили (форс-мажору) на тих чи інших територіях.

Звертаємо увагу, що перелік зазначених територій оновлюється відповідно до перебігу бойових дій.

Прийнято закон про введення відповідальності за мобінг (цькування)

16 листопада Верховна Рада прийняла у другому читанні Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (законопроект від 06.07.2021 № 5748).

Закон доповнює Кодекс законів про працю детальною статтею 2-2, яка визначає мобінг (цькування) як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

При чому, стаття містить типові ознаки мобінгу, до яких належать:

• повторюваність діяння;
• сторони – кривдник, потерпілий, спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких, зокрема, є заподіяння моральної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи.

Водночас, Кодекс законів про працю передбачатиме право працівника на гідне ставлення на роботі та зобов’язуватиме роботодавця забезпечувати безпеку та захист фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, провадити інформаційні, навчальні та організаційні заходи із запобігання та протидії цькування. 

Систематичне цькування працівника передбачатиме адміністративну відповідальність кривдника. Більше того, за певних умов роботодавець буде зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду працівнику. Якщо останній вирішить звільнитися через цькування, Закон гарантує виплату вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку за рахунок роботодавця.