LEGAL HOTLINE 12.07.2023 | Дайджест головних законодавчих новин

Набув чинності Закон України «Про управління відходами»

09 липня 2023 року набув чинності Закон, який відтепер регулюватиме діяльність щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

Одним з нововведень Закону є запровадження розширеної відповідальності виробника як принцип державної політики у сфері запобігання утворенню та управління відходами.

Розширена відповідальність виробника встановлюється Законом щодо виробників продукції, у результаті споживання/використання якої утворюються відходи упаковки, електричного та електронного обладнання, батарей і акумуляторів, транспортних засобів, знятих з експлуатації, мастил (олив), шин, текстилю тощо, та запроваджується, у тому числі, шляхом створення систем розширеної відповідальності виробника відповідно до вимог та порядку, визначених Законом.

Система розширеної відповідальності виробника включає:

• приймання та/або збирання на всій території України відходів, що утворилися внаслідок використання продукції, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність (ця норма набуває чинності через 7 років після встановлення розширеної відповідальності виробника);
• інформування утворювачів відходів від продукції, на яку поширюється розширена відповідальність виробника, про заходи, яких вони можуть вживати для запобігання утворенню відходів, про придатність відходів до повторного використання та рециклінгу, про наявні системи для приймання та роздільного збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продукції;
• здійснення заходів для розроблення продукції та її складових (компонентів) з урахуванням мінімізації негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище, запобігання та зменшення обсягів утворення відходів у процесі виробництва та використання продукції, виробництва довговічної продукції, придатної для ремонту та повторного використання, а також максимального залучення у виробництво вторинної сировини.

Змінилися правила надання відстрочки від мобілізації особам, які доглядають за родичами

30 червня 2023 року набув чинності Закон, яким були внесені зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

Відтепер військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи мають право на відстрочку від призову на військову службу за умови, що зазначені особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до Закону їх утримувати.

Міністерство юстиції України додатково пояснило, що право на відстрочку мають:

• опікуни людини з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
• ті, що доглядають за людиною, яка за висновком МСЕК або лікарської комісії потребує постійного догляду і немає інших близьких осіб, які можуть це робити.

Зазначений догляд може здійснюватися лише за членами своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України щодо розширення механізму гарантування речових прав на майбутню нерухомість

16 червня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №596 «Деякі питання виконання вимог Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Цією постановою затверджено Порядок поширення дії Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» на об’єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стануть самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним Законом.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України пояснило, що забудовники зможуть зареєструвати речові права на майбутню нерухомість, дозвіл на будівництво якої було видано до 10 жовтня 2022 року, коли набрав чинності Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». 

Також громадяни зможуть ще до здачі об’єкта в експлуатацію зареєструвати свої речові права на житло шляхом безпосередньої купівлі нерухомості у замовника та перереєстрації речових прав.

Надано роз’яснення щодо проведення держреєстрації прав на нерухоме майно

У листі № 79778/8.4.1/32-23 від 20 червня 2023 року Міністерство юстиції України роз’яснило, що станом на сьогодні у Державному реєстрі прав реалізовано проведення реєстраційних дій щодо таких типів об’єктів нерухомого майна (далі – Держреєстр):

• закінчений будівництвом об’єкт;
• об’єкт будівництва;
• майбутній об’єкт нерухомості.

Крім того, у Держреєстрі додано нові типи права власності, а саме «спеціальне майнове право» та «право інвестора» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 596, якою затверджено Порядок поширення дії Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» на об’єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стануть самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним Законом) та забезпечено можливість реєстрації нових типів обтяжень:

• гарантійна частка;
• обтяження речових прав на майбутній об’єкт нерухомості;
• обтяження подільного об’єкта будівництва;
• обтяження на користь замовника/девелопера будівництва.

Водночас реєстрація речових прав чи обтяжень таких прав на відповідні об’єкти можлива виключно у разі існування таких об’єктів в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ) та присвоєння їм ідентифікатора.

У разі звернення за проведенням державної реєстрації прав вперше державному реєстратору прав на нерухоме майно на підставі наданого номера документа (Заяви) необхідно одержати такий документ шляхом інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та ЄДЕССБ.

Проте загалом залишається незмінною сама процедура подання заяви для державної реєстрації прав (1 заява – 1 об’єкт) та сукупність як юридичних, так і технічних дій, що мають бути проведені в Державному реєстрі прав.

Кабінет Міністрів України повернув загальний строк для прийняття спадщини

19 червня 2023 року набули чинності законодавчі зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» щодо повернення шестимісячного строку для того, щоб прийняти або відмовитися від спадщини.

Згідно із зазначеною постановою було виключено п. 3 з постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яким було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Конституційний Суд України визнав санкцію ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України неконституційною та відтермінував втрату її чинності на 6 місяців

5 липня 2023 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами Душенькевича Анатолія Володимировича, Франка Андрія Володимировича та Ярош Ірини Миколаївни, визнавши норму абз. 2 ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі – МК) такою, що не відповідає Конституції України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 483 Кодексу переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю карається накладенням штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Зауважимо, що дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю згідно з диспозицією зазначеної норми МК можуть полягати у:

• використанні спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів;
• наданні одним товарам вигляду інших;
• поданні митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Конституційний Суд України зазначив, що основним принципом юридичної відповідальності є його індивідуалізація, тому для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. 

Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК не може забезпечити індивідуалізації відповідальності з огляду на відсутність у санкції цієї статті інших видів стягнень. Крім того, суд не має права змінити розмір відсотків, за якими визначено штраф, і зобовʼязаний застосувати конфіскацію. 

Як зауважив Суд, у МК не визначено процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити відповідальність або дозволили б не призначати конфіскацію майна.

Саме неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зробив висновок, що таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, яке ґрунтується на верховенстві права.