LEGAL HOTLINE 13.08.2021

Зареєстровано законопроект щодо удосконалення засад державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

У Верховній Раді України 05.08.2021 зареєстровано законопроект № 5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (далі – «Законопроект»). Ініціатором Законопроекту є Кабінет Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту, його метою є переорієнтація системи державного нагляду (контролю) на превентивну і ризик-орієнтовану.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

• запровадження аудиту діяльності суб’єкта господарювання як окремого функціоналу, що дозволяє суб’єкту господарювання попередити порушення вимог законодавства. Здійснення такого аудиту можливе з залученням фахівців органу державного нагляду (контролю) або незалежної організації. Процедура дозволятиме виявити, попередити та усунути порушення до початку проведення планової перевірки та без застосування санкцій;
• встановлення права органів державного нагляду (контролю) звертатися до суду у разі створення перешкод суб’єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
• запровадження уніфікованої процедури оскарження розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) та їх рішень щодо застосування санкцій;
• проведення органами державного нагляду (контролю) навчальних заходів для суб’єктів господарювання щодо управління небезпеками (ризиками), з метою профілактики порушень;
• надання органам державного нагляду (контролю) повноважень щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктом господарювання. Таке зупинення буде можливим у разі загрози для життя та/або здоров’я людини, навколишнього природного середовища від такої діяльності. При цьому встановлюється процедура, за якою суб’єкт господарювання зможе відновити зупинену діяльність;
• можливість збільшення інтервалів між перевірками суб’єктів господарювання на період дії укладеного ними договору страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб унаслідок порушення вимог законодавства. Така можливість передбачена для суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику;
• виключення процедури проведення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов зі сфери дії Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та підпорядкування таких перевірок загальному порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім цього, у парламенті був зареєстрований також законопроект № 5838 від 05.08.2021 «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)», положення якого пов’язані із Законопроектом. З-поміж іншого, пропонується підвищити штрафи для посадових осіб за:

• прийняття за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) неправомірного та/або протиправного рішення, незаконність якого підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили;
• здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування уніфікованих форм актів перевірок тощо.

При цьому, відповідальність за проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення, пропонується скасувати.

Оприлюднено проект порядку оформлення митними органами результатів документальних перевірок

На офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України опубліковано проект Порядку оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (далі – «Порядок»).

У проекті Порядку, зокрема, містяться:

• деталізовані вимоги до змісту акта (довідки) про результати документальної перевірки;
• процедура складання акта (довідки) про результати документальної перевірки, зокрема, і процедура підписання підприємством, що перевіряється, акта (довідки) із запереченнями, та процедура і строки розгляду таких заперечень митним органом, та складання висновків за результатами розгляду;
• перелік інформативних додатків до акта (довідки) про результати документальної перевірки, які у разі їх складання в обов’язковому порядку додаються до другого примірника акта (довідки). Наприклад, до таких інформативних додатків належать письмові заяви, зауваження, заперечення, пояснення з питань, що стосуються перевірки, опис використаних документів (їх копій) тощо.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-сайті, Порядок розроблено з метою удосконалення організації роботи митних органів під час складання та оформлення актів (довідок) про результати документальних перевірок.

Верховний Суд висловив позицію щодо переваги статуту юридичної особи над даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі

Верховний Суд виніс постанову у справі № 911/1605/20 щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів. Позовні вимоги були обґрунтовані укладенням директором позивача договору з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариства.

За результатом розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку, що якщо статут юридичної особи та Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – «Реєстр») містять взаємовиключну інформацію про наявність або відсутність обмежень у особи на підписання певного договору (угоди), відомості статуту мають перевагу над даними, що містяться у Реєстрі. Це обґрунтовується тим, щовідповідно до обставин цієї справи сторона договору повинна була перевірити наявність або відсутність повноважень посадової особи на вчинення таких дій згідно з положеннями статуту.

Верховний Суд нагадав, що вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови, якщо контрагент знав, або повинен був знати, проявивши розумну обачність, про відповідне обмеження.

Таким чином, на думку Суду, оскільки відповідно до обставин цієї справи, у разі посилання в договорі на здійснення повноважень представником однієї зі сторін на підставі статуту, ознайомлення контрагента зі змістом такого статуту входить у межі звичайної обачності при укладенні договору.