LEGAL HOTLINE 18.03.2021

Опубліковано новий Закон про фінансовий лізинг

13 березня 2021 року опубліковано Закон України № 1201 «Про фінансовий лізинг» (надалі – «Закон № 1201»).

Цей Закон набере чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування, тобто з 13 червня 2021 року, та застосовуватиметься до відносин, що виникнуть після дня набрання ним чинності. Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності Законом № 1201, регулюватимуться відповідно до старого законодавства.

Також з 13 червня 2021 року втратить чинність наразі діючий Закон України «Про фінансовий лізинг».

Згідно пояснювальної записки метою прийняття нового Закону № 1201 є створення необхідних передумов для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, забезпечення захисту прав споживачів, збільшення податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету.

Законом № 1201 визначено, що фінансовий лізинг – це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу:

• майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем;
• або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, що передбачає наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим законом.

Отже, Закон № 1201 спрямований на розширення використання лізингу як альтернативного довгострокового механізму фінансування придбання основних засобів та відповідне підвищення конкурентоспроможності українських підприємств.

Опубліковано Закон щодо переходу на е-трудові книжки

10 березня 2021 року опубліковано Закон України № 1217 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (надалі – «Закон № 1217»).

Згідно пояснювальної записки Закон № 1217 розроблено з метою запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, а також здійснення законодавчого врегулювання питання щодо автоматичного призначення пенсії за віком через особистий електронний кабінет особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Серед іншого, Законом № 1217 передбачено:

• п’ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (надалі – «Державного реєстру») відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника;
• внесення відомостей про трудову діяльність до Державного реєстру через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України може здійснюватися, як працівником, так і роботодавцем із обов’язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису;
• зобов’язання роботодавця після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис та вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення;
• запровадження можливості автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію, при цьому, якщо особою перенесено призначення пенсії та продовжено перебування у трудових відносинах, розмір її пенсії підвищуватиметься на 0,5–0,75 % за кожен повний місяць страхового стажу починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку.

Закон № 1217 набере чинності через три місяці з дня його опублікування. Отже зазначені вище норми почнуть діяти з 10 червня 2021 року.

Прийнято зміни щодо здешевлення кредитів для аграріїв

Кабінет Міністрів України Постановою від 10 березня 2021 року № 189 вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів (надалі – «Постанова»).

Постановою, зокрема:

• виключено положення, згідно з яким компенсація відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами надавалася суб’єктам господарювання агропромислового комплексу на конкурсній основі;
• скорочено перелік критеріїв для надання компенсації;
• визначено кінцевий термін подання суб’єктами заявок до уповноважених банків для отримання компенсації за укладеними кредитними договорами – щороку до 1 листопада.

Також уточнено, що сума компенсації, що надається позичальникам та пов’язаним із ними особам протягом бюджетного року за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, не може перевищувати:

• для позичальників, які провадять діяльність у галузях тваринництва та використали кредитні кошти для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузі тваринництва, – 15 млн грн;
• для інших позичальників – 5 млн грн.

Зареєстровано законопроект щодо електронного обігу документів у кримінальному процесі

15 березня 2021 року зареєстровано Законопроект № 5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування» (надалі – «Законопроект № 5246»).

Законопроектом № 5246 пропонується:

• запровадити інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування, яка забезпечить створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації у кримінальному провадженні;
• визнати документи, підписані, погоджені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формі оригіналами документів.
• встановити можливість інтеграції інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом.

Згідно пояснювальної записки метою Законопроекту № 5246 є підвищення ефективності кримінального процесу, впорядкування процедур, прискорення та покращення взаємодії між прокурором, слідчим, захисником (за його згодою) та іншими учасниками кримінального провадження.

Також зазначено, що кінцевою метою запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування є мінімізація та, як наслідок, повна відмова у майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді.