LEGAL HOTLINE 18.06.2020

Нові особливості реєстрації земельних ділянок

10 червня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок».

Відповідно до постанови, з 10 червня стартував пілотний проект із запровадження державної реєстрації земельних ділянок за принципом екстериторіальності.

Відтепер рішення про державну реєстрацію земельної ділянки прийматиметься будь-яким державним кадастровим реєстратором територіальних органів Держгеокадастру, обраним системою Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності не перевищуватиме сім робочих днів з дня реєстрації заяви.

Такий порядок державної реєстрації земельних ділянок діятиме протягом двох років.

Діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення

12 червня набрав чинності наказ Мінекономіки від 19 травня 2020 року № 919, яким було затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (п. 16), за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і, в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю, – припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

До затвердження форми попередження зазначений порядок оформлення результатів перевірок Держпраці працював не в повному обсязі. Тепер, коли форму попередження затверджено, процедура оформлення трудових перевірок може бути виконана з усіма формальностями. Тож з дня набрання чинності форми Держпраці може накладати штрафи за ст. 265 КЗпП без ризику їх скасування через недотримання процедури оформлення перевірки.

Визнано неконституційною норму про кримінальну відповідальність суддів за завідомо неправосудне рішення

11 червня Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статті 375 Кримінального кодексу. Цією статтею встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення «завідомо неправосудного» вироку, рішення, ухвали або постанови.

Своїм рішенням КСУ визнав зазначену статтю неконституційною.

КСУ виходив з того, що в статті 375 Кодексу не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є «неправосудними», а також не розкрито змісту виразу «завідомо неправосудний», що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У Рішенні наголошується, що кримінальний закон має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачуваності. При цьому, встановлення кримінальної відповідальності за постановлення «завідомо неправосудного» судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів.

КСУ встановив, що стаття 375 Кодексу суперечить принципові юридичної визначеності та не узгоджується з принципами незалежності суддів та обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить Конституції України.