LEGAL HOTLINE 22.07.2021

Парламент ухвалив закон про Дія Сіті

15 липня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» («Закон про Дія Сіті»). Закон про Дія Сіті визначає організаційні та правові засади функціонування нового правового режиму.

Закон про Дія Сіті передбачає багато нових положень для регулювання українських IT-компаній, які стануть її резидентами.

1. Добровільне членство

Закон про Дія Сіті забороняє прямий або опосередкований примус до набуття статусу резидента Дія Сіті. Засади правового режиму Дія Сіті будуть поширюватись і на тих, хто не зареєструвався в Дія Сіті. Засади Дія Сіті – це свобода діяльності, невтручання держави у діяльність IT-бізнесу та презумпція правомірності його діяльності.

• Перехідний період

Закон про Дія Сіті встановлює вимоги до компаній, які хочуть стати резидентами Дія Сіті. Однак, у резидентів буде період до кінця року з моменту реєстрації у Дія Сіті, протягом якого вимоги будуть пом’якшені. Наприклад, не потрібно буде платити співробітникам винагороду у розмірі 1200 євро за місяць.

• Стабілізаційне застереження

Держава гарантуватиме збереження умов режиму Дія Сіті, зокрема оподаткування, протягом 25 років з моменту реєстрації першого резидента.

• Гіг-контракт

У резидентів Дія Сіті буде можливість укладати окремий вид договору – гіг-контракт. Він поєднуватиме у собі риси трудового договору (контракту) та договору про надання послуг (виконання робіт). У гіг-контракті можливо буде встановити:

• різні системи оплати праці (по годинах чи за проект);
• систему бонусів (доплати за KPI);
• додаткові компенсації (оплати курсів).
• Компанії зможуть бути директорами

Компаніям-резидентам Дія Сіті дозволено мати директора-юридичну особу, яка буде управляти бізнесом.

• Нові види договорів

Закон про Дія Сіті дає можливість резидентам укласти:

• Договір про нерозголошення, який захищатиме конфіденційну інформацію;
• Договір про утримання від конкурентних дій, який обмежуватиме можливість партнерів, працівників чи клієнтів створювати конкуренцію на ринку;
• Корпоративний договір, який можна укласти не тільки між учасниками, а й з кредиторами та самою компанією.

Закон про Дія Сіті ще не набрав чинності і очікує підпису Президента.

Надомну та дистанційну роботу можна оформити на основі типових трудових договорів

16 липня набув чинності наказ Мінекономіки від 05.05.2021 № 913-21 («Наказ»), яким затверджено типові форми:

• трудового договору про надомну роботу;
• трудового договору про дистанційну роботу.

Трудовий договір про надомну роботу має передбачати:

• адресу робочого місця працівника: місце його проживання або інше приміщення, але поза робочими приміщеннями роботодавця;
• спосіб надання погодження роботодавцем на зміну робочого місця;
• режим роботи працівника (може бути відмінним від режиму роботи підприємства);
• особливості матеріального забезпечення для виконання працівником надомної роботи (тобто працівником з компенсацією витрат або роботодавцем за власний рахунок);
•  способи комунікації та взаємодії між сторонами договору.

Трудовий договір про дистанційну роботу повинен встановлювати наступні особливі умови:

• час та/або інші умови, коли працівник виконує роботу у приміщенні чи на території роботодавця;
• час початку та закінчення роботи, перерви, гнучкого графіка роботи, поширення на працівника правил внутрішнього трудового розпорядку;
• часові інтервали протягом доби та/або тижня, під час яких працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем;
• порядок забезпечення обладнанням та порядок компенсації працівників, якщо вони забезпечують себе обладнанням самостійно;
• порядок звітності працівника про виконану роботу.

Типові форми договорів про надомну та дистанційну роботу не є обов’язковими. Бізнес може використовувати типові форми як приклад при укладанні власних договорів з працівниками.

Прийнято закон про надання електронних публічних послуг

15 липня Парламент прийняв Закон «Про особливості надання електронних публічних послуг».

Закон вводить поняття «електронної публічної послуги», яка визначається як послуга, що надається уповноваженими органами з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі заяви (звернення, запиту), поданої у електронній формі або без подання такої заяви (звернення, запиту).

Особливості надання публічних (електронних публічних) послуг

У разі, якщо законодавством для отримання публічної (електронної публічної) послуги вимагається подання документів та/або інформації, що міститься в інформаційно-телекомунікаційних системах, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві (зверненні, запиті) про надання публічної (електронної публічної) послуги потрібно лише зазначити відомості, необхідні для надання такої послуги.

В такому випадку документи та/або інформація, необхідні для надання відповідної публічної (електронної публічної) послуги, отримуються суб’єктом надання таких послуг без участі суб’єкта звернення на підставі поданих у заяві (зверненні, запиті) відомостей шляхом доступу суб’єкта надання публічної послуги до відповідних національних електронних інформаційних ресурсів або в автоматичному режимі у порядку електронної інформаційної взаємодії національних електронних інформаційних ресурсів через систему електронної взаємодії цих ресурсів.

Крім того, якщо законодавством для отримання публічної (електронної публічної) послуги вимагається подання документів у паперовій формі, такі документи можуть подаватися у формі електронного відображення інформації, що міститься у відповідному документі.

Порядок подання документів для надання публічних (електронних публічних) послуг суб’єктом звернення особисто та встановлення особи звернення.

Якщо законодавством для отримання публічної послуги вимагається подання суб’єктом звернення заяви та документів у паперовій формі особисто, для надання електронних публічних послуг належним дотриманням цієї вимоги вважається подання таких документів з використанням відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем, оформлених відповідно до вимог законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг.

У випадку, якщо законодавством для отримання публічної послуги вимагається встановлення фізичної особи або представника юридичної особи, яка подає документи в паперовій формі, для надання електронних публічних послуг належним дотриманням цієї вимоги вважається електронна ідентифікація фізичної особи, яка подає такі документи з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Держателі національних електронних інформаційних ресурсів зобов’язані забезпечити доступ суб’єктів надання публічних послуг до документів та/або інформації, необхідної для надання відповідної публічної послуги, яка міститься у відповідних національних електронних інформаційних ресурсах. Такий доступ надається на безоплатній основі.

Наразі документ ще не набрав законної сили та очікує підписання Президентом.

Прийнято пакет законів про стимулювання розвитку виробництва в Україні електромобілів, зарядних пристроїв та комплектуючих виробів до них

15 липня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні», а також Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні».

Документи передбачають, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), а також нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі.

Крім того, тимчасово, до 1 січня 2031 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту певних товарів, що ввозяться підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів. Звільнення від оподаткування ПДВ, в цьому випадку, застосовується, якщо ввезення товарів на митну територію України здійснюється відповідними підприємствами для власного виробництва:

• транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами;
• транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі;
• несамохідних трамвайних вагонів та вагонів метро.

До 31 грудня 2035 року (включно), звільняються від оподаткування:

• прибуток суб’єктів господарювання, що провадять виключно діяльність з виробництва електродвигунів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами;
• прибуток суб’єктів господарювання, що провадять виключно діяльність з виробництва літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами;
• прибуток суб’єктів господарювання, що провадять виключно діяльність з виробництва зарядних пристроїв для літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами;
• прибуток суб’єктів господарювання, що провадять виключно діяльність з виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, тощо.

Наразі відповідні закони ще не набрали чинності та очікують на підпис Президента.