Майбутнє криптовалют в Україні: до чого готуватися власникам віртуальних активів?

Закон також класифікує віртуальні активи на три категорії:

• незабезпечені токени (наприклад, біткоїн, який не надає майнових прав);
• забезпечені токени (закріплені певним майном або правами, наприклад, NFT);
• фінансові токени (забезпечені цінними паперами чи гривнею — це сек’юріті-токени та стейблкоїни).

Однак попри прийняття закону, він досі не набув чинності через відсутність необхідних супровідних змін до Податкового кодексу. Через цю ситуацію український крипторинок продовжує функціонувати переважно за кордоном, оскільки в Україні немає чіткого правового регулювання цієї сфери.

Громадяни та український бізнес не мають чітких правил щодо легальної діяльності, оформлення прибутків чи сплати податків із операцій із віртуальними активами.

Українські банки, побоюючись невизначеності та можливих санкцій з боку Національного банку України, блокують будь-які криптовалютні транзакції.

Новий етап регулювання віртуальних активів в Україні

Ключовим документом у сфері регулювання крипторинку має всі шанси стати законопроєкт № 10225-д, зареєстрований 24 квітня 2025 року народним депутатом Данилом Гетманцевим. Документ передбачає внесення змін до Податкового кодексу України, Закону «Про рекламу» та низки інших законодавчих актів, що стосуються обігу віртуальних активів.

Проєкт вже рекомендований профільним Комітетом Верховної Ради до першого читання. Зокрема, законопроєктом пропонується викласти в новій редакції профільний закон, який отримає назву «Про ринки віртуальних активів». 

Пропонується визначити віртуальний актив як різновид цифрової речі, що створюється, передається та зберігається в електронному вигляді з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології.

Законопроєкт деталізує класифікацію віртуальних активів, уточнює податкові правила, вводить вимоги до реклами та посилює ліцензування провайдерів послуг. Зокрема, пропонується поділяти віртуальні активи за аналогією з європейським регламентом MiCA на:

• токени з прив’язкою до активів;
• токени електронних грошей; 
• інші віртуальні активи.

Право власності на віртуальні активи може набувається за фактом емісії віртуального активу, вчинення правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду й підтверджується за фактом володінням ключами, а у випадку випуску та обігу має фіксуватися у «білій книзі» із повним описом активу, емітента й ризиків. 

Законопроєкт також передбачає чіткі вимоги до діяльності платформ, що здійснюють торгівлю віртуальними активами. Такі платформи повинні отримати формальний дозвіл від відповідного регулятора та забезпечувати належний рівень прозорості й розкриття інформації, включно з ідентифікацією учасників торгів, описом торгівельних механізмів і системами запобігання ринковим маніпуляціям.

Оподаткування операцій з віртуальними активами

Фізичні особи платитимуть податок із різниці між доходами від продажу та витратами на купівлю цифрових активів протягом року, причому самостійно декларуватимуть та сплачуватимуть ПДФО.

Разом з тим визначено низку винятків, які не підлягатимуть оподаткуванню. Зокрема, не оподатковуватимуться операції з обміну одного віртуального активу на інший, продаж віртуальних активів у межах однієї мінімальної заробітної плати на рік, а також активи, що були отримані в результаті емісії (у тому числі в результаті майнінгу) на безоплатній основі від емітента або в обмін на персональні дані.

Для активів, придбаних до набрання чинності відповідним законом, у 2026 році передбачена пільгова ставка ПДФО у розмірі 5%. Починаючи з наступного періоду, діятиме стандартна ставка 18% з урахуванням додаткового військового збору.

Щодо податку на прибуток юридичних осіб законопроєкт передбачає запровадження нових податкових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування. Такий підхід здійснюється за аналогією до порядку оподаткування операцій з цінними паперами. Очікується, що перелік витрат, які можуть враховуватись при здійсненні операцій з віртуальними активами, затверджуватиметься Міністерством фінансів України на підставі подання регулятора фінансового ринку. Операції з віртуальними активами будуть заборонені платникам єдиного податку. Постачальники послуг, пов’язаних з обігом таких активів, не матимуть права використовувати спрощену систему оподаткування.

Ліцензування постачальників послуг у сфері віртуальних активів

Проєктом пропонується встановити чіткі вимоги до організаційно-правової форми суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері обігу віртуальних активів на території України. Такі компанії мають бути зареєстровані в Україні в формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Обов’язковими умовами є місцезнаходження на території України щонайменше одного директора-резидента, а також забезпечення фактичного управління діяльністю компанії з території України. 

Зареєстровані за кордоном криптобіржі зможуть працювати на території України лише за умови проходження спрощеної процедури авторизації в Україні та заснування в ЄС (або в інших дозволених регулятором країнах). 

Загалом, ідеологія законопроєкту узгоджується з підходами Регламенту ЄС MiCA (Markets in Crypto-Assets), ухваленого навесні 2023. Українські чиновники відкрито орієнтуються на MiCA, враховуючи європейську класифікацію токенів і вимоги до «білих книг» та AML/KYC. Наприклад, за MiCA будь-які стабільні монети повинні бути випущені в ЄС і забезпечені активами у європейській юрисдикції — до цього прагнуть і в НБУ.

З огляду на зобов’язання України в межах євроінтеграції, впровадження принципів MiCA в національне законодавство не лише очікуване, а й необхідне. Врахування положень цього Регламенту є обов’язковою умовою поступової гармонізації українського ринку віртуальних активів із правом Європейського Союзу.

Вплив криптовалютних реформ на бізнес, зокрема і зазначеного законопроєкту, є двояким. З одного боку, легалізація діяльності та запровадження чітких правил забезпечать прозорість і можливість офіційно працювати в Україні. Відсутність оподаткування простого володіння токенами або їх обігу без конвертації в фіат, навпаки, стимулюватиме задекларовану роботу в цій сфері.

З іншого боку, посилюватиметься регуляторний тиск. Бізнесу доведеться нести додаткові витрати: впроваджувати KYC/AML-процедури, вести облік транзакцій, подавати звітність і сплачувати податки.

Водночас слід враховувати й політичний контекст. У низці ЗМІ з’являлися повідомлення про можливе блокування просування законопроєкту з боку Офісу Президента. Серед причин називають побоювання щодо передчасного перерозподілу регуляторних повноважень, зокрема між Міністерством цифрової трансформації та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Така невизначеність може ускладнити реалізацію реформи, незважаючи на її стратегічну важливість для фінансового сектору та міжнародних зобов’язань України.

Висновок

Отже, намічені криптовалютні реформи принесуть учасникам ринку і правову визначеність, і нові зобов’язання. З огляду на нові податкові правила та вимоги до ліцензування компаніям варто готуватися заздалегідь: створювати внутрішні політики, консультуватися з регулятором, стежити за фінальним текстом закону. Такий системний підхід допоможе мінімізувати ризики штрафів чи операційних втрат і використати переваги нових правил в інтересах компанії.