Новий етап регулювання віртуальних активів в Україні: що змінюється для бізнесу та інвесторів

Документ передбачає внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про рекламу», Закону України «Про валюту і валютні операції» та ще низки інших нормативних актів.

Серед ключових змін: оновлена редакція спеціального закону, який пропонується перейменувати на «Про ринки віртуальних активів». Такий підхід корелює з уже усталеною практикою в сфері фінансового права, зокрема із Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». 

Тобто законодавець намагається уніфікувати термінологію та структуру регулювання: як існує комплексний закон для регулювання ринків капіталу, так і для віртуальних активів пропонується створити подібний «системний» акт.

Нове визначення та класифікація віртуальних активів

Законопроєкт пропонує оновлене визначення поняття «віртуальний актив». Віртуальний актив визначається як різновид цифрової речі, що створюється, передається та зберігається в електронному вигляді з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології. 

Віртуальні активи набувають статусу рухомого майна в розумінні Цивільного кодексу України, за винятком випадків, коли інше прямо визначено законом або випливає з їхньої природи. Це означає, що вони можуть бути об’єктом права власності, спадкування чи інших цивільно-правових відносин.

Водночас законопроєкт прямо встановлює, що віртуальні активи не є грошима й не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Іншими словами, розрахунки в криптовалюті за товари чи послуги не допускаються, окрім спеціально передбачених законом випадків.

Окремо законодавець підкреслює, що цифрові гроші Національного банку України (е-гривня) не відносяться до категорії віртуальних активів. Це положення розмежовує державну цифрову валюту та приватні токени.

Законопроєкт також передбачає поділ віртуальних активів за моделлю, закріпленою в європейському регламенті MiCA, на:

• токени, забезпечені активами;
• токени електронних грошей;
• інші категорії віртуальних активів.

Оподаткування операцій з криптоактивами

У законопроєкті окрему увагу приділено питанням оподаткування операцій з віртуальними активами. 

Фізичні особи платитимуть податок із різниці між доходами від продажу та витратами на купівлю цифрових активів протягом року, причому самостійно декларуватимуть та сплачуватимуть ПДФО. Важливо розуміти, що оподатковуватиметься лише та частина доходу, яка виведена в фіатні гроші.

Разом з тим, визначено низку винятків, які не підлягатимуть оподаткуванню. Зокрема, не оподатковуватимуться:

• операції з обміну одного віртуального активу на інший;
• продаж віртуальних активів у межах однієї мінімальної заробітної плати на рік; 
• активи, що були отримані в результаті емісії (у тому числі в результаті майнінгу) на безоплатній основі від емітента або в обмін на персональні дані.

Для активів, придбаних до набрання чинності відповідним законом, у 2026 році передбачена пільгова ставка ПДФО у розмірі 5%. Починаючи з наступного періоду, діятиме стандартна ставка 18% з урахуванням додаткового військового збору 5%.

Щодо податку на прибуток юридичних осіб, законопроєкт передбачає запровадження нових податкових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування. Такий підхід здійснюється за аналогією до порядку оподаткування операцій з цінними паперами. Очікується, що перелік витрат, які можуть враховуватись при здійсненні операцій з віртуальними активами, затверджуватиметься Міністерством фінансів України на підставі подання регулятора фінансового ринку. Операції з віртуальними активами будуть заборонені платникам єдиного податку. Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом таких активів, не матимуть права використовувати спрощену систему оподаткування.

Нові вимоги до ринку: регулятор і обов’язки для бізнесу

Законопроєкт визначає загальну двоступеневу систему регулювання та нагляду за ринком віртуальних активів. Національний банк України (НБУ) однозначно буде одним із регуляторів.

Другим регулятором має стати спеціально визначений державний орган, проте наразі остаточно не вирішено, хто саме виконуватиме цю роль. Питання визначення регулятора досі залишається відкритим, і до другого читання це належить узгодити.

Ліцензування постачальників послуг у сфері віртуальних активів (зокрема бірж, обмінників, провайдерів гаманців) також зазнає змін та передбачатиме суворі регуляторні вимоги та підвищений рівень контролю з боку держави.

Проєктом закону пропонується встановити чіткі вимоги до організаційно-правової форми суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері обігу віртуальних активів на території України. Такі компанії мають бути зареєстровані в Україні у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Обов’язковими умовами є місцезнаходження на території України, щонайменше один директор-резидент, а також забезпечення фактичного управління діяльністю компанії з території України. 

Бізнес, що працюватиме з віртуальними активами, буде зобов’язаний впроваджувати процедури протидії відмиванню коштів (AML) відповідно до вимог законодавства. Це включає базову ідентифікацію клієнтів (KYC), моніторинг транзакцій та повідомлення про підозрілі операції, що є частиною гармонізації з вимогами ЄС (зокрема директивами ЄС у сфері протидію відмиванню коштів (AMLD) та регламентом MiCA).

Зареєстровані за кордоном криптобіржі зможуть працювати на території України лише за умови проходження спрощеної процедури авторизації в Україні та якщо вони засновані в ЄС (або в інших дозволених регулятором країнах).

Окрему увагу законопроєкт приділяє регулюванню реклами віртуальних активів та пов’язаних послуг. Для цього до Закону «Про рекламу» пропонується додати нову статтю, що встановлює спеціальні вимоги та заборони для реклами на крипторинку. Мета: вберегти споживачів від оманливої або небезпечної реклами (наприклад, схем фінансових пірамід, фальшивих токенів тощо) і не допустити хибного уявлення про правовий статус криптовалют.

Переваги нового регулювання для бізнесу та інвесторів

Законопроєкт № 10225-д сигналізує про перехід України до цивілізованого ринку віртуальних активів. Податкові правила, прозорі вимоги до бізнесу та реклама — всі ці елементи створюють комплексну основу для розвитку криптоіндустрії на засадах законності й прозорості. Бізнес отримає зрозумілі правила й можливість працювати відкрито, інвестори — захист та інформацію для прийняття рішень, держава — податкові надходження й контроль над ризиками. 

Загалом, ідеологія законопроєкту узгоджується з підходами Регламенту ЄС MiCA (Markets in Crypto-Assets), ухваленого навесні 2023. Українські чиновники відкрито орієнтуються на MiCA, враховуючи європейську класифікацію токенів і вимоги до «білих книг» та AML/KYC

З огляду на зобов’язання України в межах євроінтеграції, впровадження принципів MiCA в національне законодавство не лише очікуване, а й необхідне. Врахування положень цього Регламенту є обов’язковою умовою поступової гармонізації українського ринку віртуальних активів із правом Європейського Союзу.

Попереду етап доопрацювання та друге читання. Саме на цій стадії документ традиційно зазнає великої кількості правок. Тому бізнесу й інвесторам важливо уважно спостерігати за роботою парламенту, щоб не пропустити ключових змін і вчасно адаптуватися. Але загальний напрямок очевидний: Україна прагне бути серед прогресивних юрисдикцій, які не забороняють, а розумно регулюють обіг криптовалюти.