Перетворення приватного підприємства в ТОВ: що важливо врахувати

Оскільки саме ГКУ визначав правовий статус такої організаційно-правової форми, як приватне підприємство (далі – ПП), його скасування унеможливлює подальше існування ПП у звичному вигляді. З моменту набрання чинності положеннями Закону № 4196-IX створення нових приватних підприємств стало неможливим, а вже існуючі ПП можуть продовжувати діяльність протягом трирічного перехідного періоду, після чого їм необхідно буде обрати іншу організаційно-правову форму, передбачену законодавством (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ)). 

Протягом перехідного періоду (до 28 серпня 2028 року) діяльність ПП регулюється спеціальними правилами: до них тимчасово застосовуються положення Закону України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275-VIII) в частині питань, що не врегульовані їхніми статутами чи іншими законами. Після 28 серпня 2028 року в разі, якщо рішення про зміну організаційно-правової форми не буде ухвалено, до ПП застосовуватимуться норми Закону № 2275-VIII, а положення статутів у частині, що суперечить цьому закону, визнаватимуться недійсними.

Як регулювалася діяльність ПП до скасування ГКУ й що змінилося після втрати ним чинності?

ГКУ визначав, що ПП є підприємством, яке діє на основі приватної власності одного або кількох громадян (у тому числі іноземців чи осіб без громадянства) та їхньої праці із можливістю використання найманої праці. На відміну від ТОВ чи акціонерних товариств, для ПП не було ухвалено окремого спеціального закону, який би комплексно регулював їхню діяльність. Відповідно, правовий статус ПП базувався переважно на положеннях ГКУ, загального законодавства, що застосовувалося до всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, та статутах ПП.

Відсутність спеціального закону для ПП фактично надавала їм широку статутну автономію. Саме статут визначав ключові аспекти діяльності: порядок управління, розподіл прибутку, формування та внесення статутного капіталу тощо. Втім наразі виникає нагальна необхідність у реорганізації ПП.

Після втрати чинності ГКУ діяльність ПП регулюється виключно загальним законодавством. Це, зокрема, норми Цивільного кодексу України  (далі – ЦКУ) (щодо правочинів, угод, питань власності), Закону України № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (щодо порядку створення, внесення змін і припинення юридичної особи), а також закони в сфері бухгалтерського обліку, оподаткування та інші нормативні акти, що регулюють діяльність суб’єктів господарювання.

Які кроки потрібно зробити для перетворення ПП у ТОВ?

Процедура на перший погляд виглядає простою, втім диявол, як завжди, криється в деталях. 

Спершу учасниками ПП ухвалюється нотаріально засвідчене рішення про реорганізацію ПП шляхом перетворення на ТОВ. Оскільки для ПП законодавством не передбачено порядку прийняття таких рішень, у цьому разі вони насамперед керуються положеннями свого статуту. Якщо ПП має одного учасника, він одноособово ухвалює рішення, фіксуючи в ньому всі необхідні аспекти. У разі наявності декількох учасників проводяться загальні збори, на яких спільно ухвалюється рішення про реорганізацію ПП, яке оформлюється відповідним протоколом. 

На цьому етапі необхідно закріпити рішення про реорганізацію ПП шляхом перетворення на ТОВ, призначити комісію з реорганізації підприємства (повноваження комісії з реорганізації можуть бути покладені на орган управління юридичної особи відповідно до статуту) та визначити порядок та строк для подання кредиторами своїх вимог до ПП (строк має складати від 2 до 6 місяців).

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення необхідно повідомити про це орган державної реєстрації та подати державному реєстратору необхідні документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. За умови належного оформлення документів інформація про рішення щодо припинення юридичної особи шляхом реорганізації вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) протягом 24 годин, що вважається її оприлюдненням та є початком відліку строку для подання вимог кредиторів.

Протягом відведеного строку на пред’явлення вимог кредиторами комісія з реорганізації розглядає кожну вимогу окремо та надсилає відповідь кредитору не пізніше ніж протягом 30-денного строку з дати її отримання.

Після закінчення строку на пред’явлення вимог кредиторами учасники ПП, що припиняється, мають затвердити статут ТОВ (рішенням учасника або протоколом загальних зборів). Статут має відповідати вимогам Закону № 2275-VIII, зокрема містити обов’язкові положення щодо найменування товариства, органів управління та порядку прийняття рішень, умов вступу й виходу з товариства, а також обліку часток в обліковій системі, що ведеться центральним депозитарієм. За бажанням можна скористатися модельним статутом, обравши відповідні редакції змінних положень.

Крім того, комісія з реорганізації складає передавальний акт, який затверджується учасниками ПП та є документом, що підтверджує правонаступництво ТОВ за всіма правами та обов’язками ПП. Підписи на акті підлягають нотаріальному засвідченню із використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Державному реєстратору подаються документи щодо припинення ПП та реєстрації новоствореного ТОВ, що включають, серед іншого, передавальний акт, рішення учасника, структуру власності.

Реєстратор відображає в ЄДР дані про припинення ПП та створення ТОВ. Важливо, що ідентифікаційний код юридичної особи зберігається, що гарантує правонаступництво та безперервність діяльності.      

Що відбувається після реєстрації реорганізації?

Відомості про припинення ПП і створення ТОВ автоматично надходять до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Державної служби зайнятості та інших державних органів через ЄДР. Окремо повідомляти ці органи, як правило, не потрібно. Однак варто перевірити, чи оновлена інформація відображається в електронному кабінеті платника або у витягу з ЄДР. Центр зайнятості також отримує інформацію автоматично, якщо не змінюється статус роботодавця.

Що стосується статусу платника ПДВ, внаслідок перетворення ПП у ТОВ статус платника ПДВ підлягає перереєстрації. Відповідна заява подається протягом десяти робочих днів з дати державної реєстрації, а у разі пропуску цього строку реєстрацію анулюють. Податкові права та обов’язки переходять до правонаступника. Якщо ТОВ відповідає вимогам спрощеної системи оподаткування, воно може її обрати. 

Банківські рахунки, відкриті на ПП, юридично переходять до ТОВ, оскільки код ЄДРПОУ не змінюється. Проте фактично відбувається переоформлення: необхідно укласти нові договори з банками, оновити електронні ключі, повідомити про зміну реквізитів усі фінансові установи. Стару печатку ПП бажано знищити.

Якщо учасники й кінцеві бенефіціарні власники (далі – КБВ) не змінилися, повторно подавати їхні дані при припиненні ПП не потрібно, вони автоматично переносяться до ЄДР для ТОВ. Якщо ж при створенні ТОВ змінився склад учасників або частки, потрібно подати оновлену структуру власності. У подальшому всі зміни КБВ необхідно вносити в ЄДР протягом 30 робочих днів.

Усі договори, укладені ПП, залишаються чинними та обов’язковими для ТОВ. За нормами ЦКУ ТОВ як правонаступник автоматично набуває прав і обов’язків ПП, тому переукладення договорів не потрібне.

ТОВ має право здійснювати ліцензовану діяльність на підставі ліцензій, виданих ПП, протягом усього строку їх дії за умови дотримання ліцензійних умов.

Також реорганізація не є підставою для припинення трудових договорів, усі чинні договори залишаються чинними, змінюється лише назва роботодавця.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що зміни в законодавстві свідчать про поступовий перехід української правової системи від застарілих форм регулювання бізнесу до сучасних корпоративних стандартів. Скасування ГКУ та трансформація ПП є логічним етапом гармонізації законодавства з міжнародними підходами.

У цьому контексті підприємцям важливо сприймати перетворення не як формальність, а як можливість оновити внутрішні механізми управління, підвищити прозорість і конкурентоспроможність бізнесу. Успішна адаптація до нових правил стане запорукою стабільності та подальшого розвитку компаній у зміненому правовому середовищі.