Порушення військового обліку: чи працює сплата штрафу через «Резерв+»?

У квітні 2025 року Президент України підписав Закон № 12093, який ввів нову статтю 279-9 до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона дозволяє розглядати справи про порушення військового обліку без участі особи — за її згодою. Закон набув чинності вже 17 квітня. Але, хоча нововведення й виглядає як прогресивний механізм, на практиці його застосування залишається ускладненим.

Що передбачає новий порядок?

Стаття 279-9 КУпАП дозволяє особі, яка порушила правила військового обліку чи законодавство про мобілізацію (статті 210 або 210-1 КУпАП), самостійно подати заяву й погодитися на штраф без особистої присутності. Це можливо, якщо особа:

• визнає правопорушення;
• згодна на накладення штрафу без особистої присутності;
• подала відповідну письмову або електронну заяву до ТЦК (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), СБУ чи Служби зовнішньої розвідки (залежно від місця обліку).

Ця заява може бути подана:

• особисто в письмовій формі;
• через електронний кабінет, тобто в системі «Резерв+».

Після надходження заяви уповноважена посадова особа протягом трьох днів має винести постанову та накласти мінімальний штраф. У разі подання заяви через електронний кабінет постанова може бути також надіслана в електронній формі.

Чому механізм не працює належним чином?

Попри наявність механізму, реалізувати його сьогодні в повному обсязі немає можливості.

• Електронний кабінет не дозволяє подати заяву за будь-яке порушення

Хоча закон чітко передбачає можливість подати заяву через електронний кабінет («Резерв+»), на даний момент така функція в системі не працює для всіх порушень. Поки що наявна можливість лише сплати штрафу за неуточнення даних до 16 липня 2024 року.

Щодо подачі заяв про згоду на штраф без участі військовозобов’язаного за інші порушення, наприклад, за неявку за повісткою, то наразі така опція відсутня.

• ТЦК не приймають заяви поштою

Ще один спосіб подачі заяви — у письмовій формі. Однак на практиці ТЦК відмовляються розглядати заяви, отримані поштою, і вимагають особистої явки. Разом з тим, у законі чітко вказано, що процедура має працювати саме без участі особи.

Таким чином, механізм, який мав спростити розгляд справ і зменшити навантаження на систему, поки що не працює в повній мірі. Усе залежить від того, коли з’являться потрібні технічні можливості та чи будуть органи реально готові його застосовувати.

Судова практика: чи можна відмовляти в подачі заяви дистанційно?

Цікавою в цьому контексті є правова позиція Сьомого адміністративного апеляційного суду, викладена у постанові від 04 липня 2024 року в справі № 120/476/24. Суд чітко вказав, що «обов’язок «особисто повідомити» не є тотожним обов’язку «особисто прибути»».

Це важлива позиція, оскільки ТЦК не можуть змушувати військовозобов’язаних приходити особисто, якщо закон дозволяє подати заяву дистанційно в письмовій чи електронній формі.

Додаткові вимоги до постанови про накладення штрафу

Особливу увагу слід звернути на частину 5 статті 283 КУпАП, яка вносить додаткові вимоги до постанови про накладення штрафу, яка, окрім обов’язкових даних, повинна містити:

• дату та спосіб подання заяви;
• її зміст;
• реквізити для сплати штрафу;
• інформацію про порядок виконання постанови: не менше 50% від суми протягом 10 днів після набрання чинності постановою.

Висновок

Попри прогресивну ідею спростити розгляд простих справ, механізм поки що не працює в повному обсязі. На даний момент для його повноцінної реалізації необхідно:

• оновлення «Резерв+» з додаванням функції подачі заяви за будь-яке порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію;
• роз’яснення від Міноборони та інших відповідальних органів щодо прийнятності заяв, направлених поштою або в електронній формі;
• зміна правозастосовної практики ТЦК з урахуванням судової позиції щодо права на дистанційну подачу заяви та сплату штрафу.

Лише за цих умов новий механізм може стати ефективним та дієвим інструментом.