Правосуддя у кримінальних справах в умовах воєнного стану

В умовах воєнного часу, у зв’язку з активними бойовими діями, розгляд кримінальних справ та здійснення правосуддя в окремих судах передано до інших судів, частину функцій слідчих суддів передано стороні обвинувачення. Разом з цим, судовий розгляд справ, які перебувають у провадженні слідчих суддів та суддів, є ускладненим, у зв’язку з неможливістю прибуття учасників судового розгляду та суду; окрім того, комунікація з судами обмежена, та інформація щодо стану розгляду судових справ наразі не публікується.

Пропонуємо розглянути особливості здійснення правосуддя в умовах воєнного стану більш детально.

Зміна територіальної підсудності

Карта областей, в яких здійснюються найактивніші бойові дії постійно змінюються..

Законодавством передбачено, у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан у зв’язку з воєнними діями, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, може бути змінена законами України, за рішенням Вищої ради правосуддя або Голови Верховного Суду (ст. 10, 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, ст. 147 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”).

Так, у зв’язку з неможливістю здійснення судами правосуддя, Головою Верховного Суду було опубліковано ряд розпоряджень про зміну територіальної підсудності розгляду справ щодо окремих судів Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської, Житомирської областей. З повним переліком рішень Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності можна ознайомитися тут.

Якщо підсудність судових справ суду, який перебуває у зоні активних бойових дій, не було змінено, слід вважати, що правосуддя здійснюється таким судом.

Інші суди, розташовані на територіях, де не ведуться активні бойові дії, здійснюють правосуддя в звичайному режимі.

Звертаємо увагу, що незалежно від того, чи відбулася зміна підсудності розгляду справ, чи ні, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Направлення матеріалів судових справ до іншого суду

Направлення матеріалів судових справ може здійснюватися за декількома різними механізмами.

Перший, це передача матеріалів кримінального провадження на розгляд іншого суду за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого, за наявності передумов, регламентованих ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України, серед них, припинення роботи суду, який здійснював судове провадження, з підстав, визначених законом.

Другий, це передача матеріалів до іншого суду у зв’язку зі зміною територіальної підсудності справи за рішенням Вищої ради правосуддя Голови Верховного Суду.

На відміну від першого випадку, в якому конкретна справа передається на розгляд іншого суду, у другому випадку одним судом передаються іншому суду усі справи, які йому підсудні.

У період воєнного часу, кожен механізм може мати місце. Втім, порядок передачі справ в умовах воєнного чи надзвичайного стану наразі законодавством не регламентований. Вважаємо, механізм передачі справ від одного суду до іншого залишатиметься подібним до правил, якими керуються суди у мирний час, та виглядатиме наступним чином.

Підставою для передачі справи від одного суду до іншого є відповідний документ (ухвала суду/розпорядження). Кожна справа, яка буде направлятися за межі суду, матиме відповідний супровідний лист. Судові справи будуть направлені поштою або передані відповідальним працівником апарату суду.

По надходженню справи до іншого суду, така судова справа підлягатиме реєстрації без зміни єдиного унікального номера, та буде передана на розгляд відповідного судді за результатами авторозподілу.

Оскільки в умовах воєнного часу не завжди можливо завчасно здійснити своєчасне переміщення судових справ, Верховним Судом було оприлюднено рекомендації судам першої та апеляційної інстанцій на випадок захоплення населеного пункту, та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення.

Згідно рекомендацій Верховного Суду, необхідно здійснити:

• вивезення судових справ, насамперед тих, що перебувають у провадженні суддів або
• вивезення найбільш важливих (резонансних) справ: матеріалів кримінальних проваджень, у яких особа тримається під вартою; проваджень щодо неповнолітніх; проваджень щодо особливо тяжких злочинів; інших справ, розгляд яких може мати істотне значення для прав учасників процесу), або
• забезпечення зберігання таких справ у сейфах в приміщенні суду

Також, Верховним Судом рекомендовано здійснити невідкладне внесення усіх ухвалених судом судових рішень до Єдиного реєстру судових рішень, заздалегідь здійснити оцифрування матеріалів найбільш важливих судових справ, скопіювати на переносні носії та обов’язково вивезти за першої можливості вміст серверів і передати до суду, якому визначено підсудність справ, або до територіального управління Державної судової адміністрації України.

Щодо можливості відновлення матеріалів справ, варто зауважити, що чинним кримінальним процесуальним законодавством передбачено механізм відновлення лише тих втрачених матеріалів кримінального провадження, які завершилися ухваленням вироку суду.

Матеріали та документи, які зберігаються в електронному форматі в суді, будуть збережені.

Судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

За загальним правилом, слідчі судді здійснюють повноваження у загальному режимі. Водночас, слідчим суддям рекомендовано зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди має змогу подати заяву про відкладення розгляду справи, або не може прибути в суд у зв’язку з небезпекою для життя. При цьому, обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини) є поважною причиною неявки (п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України).

Разом з цим, у період воєнного, надзвичайного стану, якщо у слідчого судді відсутня об’єктивна можливість виконання повноважень, керівник прокуратури під час досудового розслідування наділяється окремими повноваженнями щодо контролю за дотриманням прав та свобод осіб у кримінальному провадженні, які у мирний час належать до компетенції суду, зокрема, щодо прийняття рішення (у формі постанови) про:

• здійснення приводу;
• тимчасовий доступ до речей та документів;
• арешт майна;
• дозвіл на затримання з метою приводу;
• дозвіл на проникнення до житла чи іншого володіння особи;
• дозвіл на обшук;
• відібрання зразків з речей і документів;
• дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії;
• про продовження строку досудового розслідування;
• обрання та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у визначених законом випадках.

Більш детально ознайомитися з особливостями здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану та особливого періоду можна тут, з особливостями скасування та зміни запобіжного заходу для проходження військової служби тут.

Водночас, у разі можливості виконання повноважень, Радою суддів України слідчим суддям рекомендовано відкладати розгляд інших справ, окрім як щодо обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою судам рекомендовано належним чином перевіряти обставини, що свідчать про те, що заявлені ризики неналежної процесуальної поведінки існують, не зменшилися, та продовжують існувати, а також перевіряти, чи з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно рекомендацій Ради суддів України, формалізований підхід окремих судів щодо обов’язковості надання копій матеріалів провадження, інших додатків, які очевидно для суду не можуть бути надані через військові дії, є нічим невиправданим, та не відповідає вимогам, зокрема, ст.ст. 2, 7 КПК України.

При цьому, на переконання Ради суддів України, військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, якісно погіршує криміногенну обстановку.

Правомірність врахування всіх рекомендацій Ради суддів України у запропонованій редакції викликає сумніви, але ми сподіваємося, що слідчі судді будуть належним чином враховувати положення та дотримуватися Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України при розгляді клопотань щодо обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо судових рішень. За відсутності можливості завірення судового рішення печаткою та/або накладення штрих-коду прийняття слідчим суддею такого рішення підтверджується фактом внесення останнього до Єдиного державного реєстру судових рішень (із цього приводу необхідно також інформувати відповідним листом пенітенціарну службу для подальшого інформування нею адміністрацій слідчих ізоляторів та інших місць утримань осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).

Щодо процесуальних строків. Слідчим суддям та судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов’язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Судовий розгляд кримінальних справ

Судове провадження здійснюється в штатному режимі.

Важливо, що у кримінальному процесуальному законодавстві визначено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема, суду, серед яких поважною причиною неявки визначено обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини) (п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України).

Радою суддів України суддям рекомендовано розглядати справи, які не є невідкладними, лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Також, якщо за об’єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів в тому числі і власних.

У разі, якщо провадження розглядається колегіально, і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимий розгляд справ з різних приміщень судів в тому числі з використанням власних технічних засобів.

Особливості продовження строку тримання під вартою, у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання чи судового розгляду справи, визначені тут.

Варто зауважити, якщо кримінальне провадження направлено до іншого суду для судового розгляду, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Стан розгляду судових справ

Варто зауважити, що на законодавчому рівні, зокрема, кримінальним процесуальним законом, не регламентовано порядок здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.

При цьому, рекомендації Верховного Суду та Ради суддів України не мають імперативного характеру.

Водночас, сторони, з об’єктивних причин не мають доступу до поштової кореспонденції та засобів зв’язку (мобільний зв’язок, інтернет-ресурс та інше), а отже не можуть бути проінформовані про дату та час судового розгляду, про наявність судового рішення з процесуальних питань належним чином. Окрім того, на офіційних веб-порталах «Судова влада України» (https://court.gov.ua), «Єдиний державний реєстр судових рішень» (https://reyestr.court.gov.ua) розміщено повідомлення, що «Для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, доступ до «Єдиного державного реєстру судових рішень», сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» тимчасово призупинено. Суди здійснюють правосуддя в безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров’ю учасників справи. Про дату та час судових засідань дізнавайтесь в оперативному порядку за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв’язку».

Також, непоодинокими є випадки, коли сторони не мають можливості прибути безпосередньо до зали судового засідання для участі у розгляді справи (у зв’язку з захистом територіальної цілісності України, виїздом за кордон внаслідок війни, вибуттям в інший регіон України із зони активних бойових дій, відсутністю транспортного сполучення між різними населеними пунктами та власного транспорту, інше).

Однак, вважаємо, що сторони мають належним чином реалізовувати права та дотримуватися обов’язків згідно з кримінальним процесуальним законом.

За технічної спроможності як учасників, так і суду, сторонам рекомендовано брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У разі неможливості явки особи до зали судових засідань та участі в судовому розгляді справи, учасники/сторони мають письмово інформувати суд про неможливість прибуття з поважних причин (п. 3 ч. 1 ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України) та повідомити про необхідність відкладення судового розгляду на більш пізню дату та час, або розгляд справи за відсутності особи.