Продовження воєнного стану в Україні: наслідки для бізнесу

Зміст

  1. Форс-мажор
  2. Проведення державної реєстрації під час воєнного стану та робота державних реєстрів
  3. Здійснення нотаріальних дій
  4. Правила здійснення платежів з-за кордону та за кордон
  5. Ліміти щодо операцій з транскордонного переміщення валютних цінностей
  6. Трудові відносини під час дії воєнного стану

15 серпня Верховна Рада України проголосувала за затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», тим самим продовживши строк дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року до 21 листопада 2022 року.

У зв’язку з продовженням воєнного стану в Україні, бізнес продовжить функціонувати з урахуванням певних обмежень та особливостей. Нижче детальна інформація щодо актуальних фінансових, корпоративних та трудових питань для бізнесу під час війни.

Форс-мажор

Як і раніше, військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні вважаються форс-мажорними обставинами.

Виникнення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) засвідчено відповідним листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1. Вказаним листом ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 05:30 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, необхідно наголосити, що наявність вказаного листа ТПП України не знімає обов’язку сторін по договору отримувати в подальшому відповідний сертифікат ТПП України для підтвердження неможливості виконання зобов’язань у зв’язку із форс-мажором.

Разом з тим, за більше ніж 5 місяців дії воєнного стану в Україні, судам вдалося напрацювати певну судову практику щодо тлумачення форс-мажорних обставин в умовах війни. Серед основних моментів, на яких наголошують судді, можна виділити наступні:

  • форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язання (мається на увазі, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків), а не від виконання самого зобов’язання (тобто обов’язок виконати свої зобов’язання у сторін залишається);
  • самого лише листа ТПП від 28.02.2022 року не достатньо аби підтвердити наявність форс-мажорних обставин в прив’язці до конкретного зобов’язання. Посилаючись на форс-мажор, як на підставу для звільнення від відповідальності, зацікавленій стороні потрібно довести, як саме воєнні дії вплинули на можливість виконання стороною конкретного зобов’язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, які є форс-мажором та неможливістю виконати свої зобов’язання;
  • відсутність грошових коштів не впливає на обов’язок боржника виконати своє грошове зобов’язання, та не є форс-мажорною обставиною.

Проведення державної реєстрації під час воєнного стану та робота державних реєстрів

Враховуючи продовження воєнного стану в Україні, залишаються в силі певні особливості проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, запроваджені Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням відповідних обмежень державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в умовах воєнного стану може проводитися:

  • державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації (за винятком суб’єктів, які знаходяться в межах тимчасово окупованих регіонів України);
  • посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;
  • нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (надалі – «перелік нотаріусів»).

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань працює у режимі часткового функціонування. Наразі реалізовано можливість проведення найбільш необхідних реєстраційних дій, таких як:

  • створення юридичних осіб та фермерських господарств;
  • зміна керівника юридичної особи, крім громадських формувань;
  • зміна місцезнаходження юридичної особи (якщо в результаті зміни нове місцезнаходження не знаходитиметься в тимчасово окупованих регіонах);
  • відчуження частки в статутному капіталі юридичної особи (заборонено проводити нотаріусам не включеним до переліку затвердженого Міністерством юстиції);
  • створення благодійних організацій та громадських формувань та змін до відомостей про них тощо.

Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обтяжень майже повністю відновив свою діяльність. Наразі дозволено більшість операцій з певними умовами та обмеженнями, зокрема:

  • заборонена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, посвідчених нотаріусом у період з 25 лютого 2022 р. до дня його включення до переліку нотаріусів;
  • заборонена державна реєстрація набуття права власності на нерухоме майно до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації попереднього набуття права власності на таке майно, якщо кожне таке набуття здійснено на підставі договору або у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок до статутного капіталу, вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо, або у зв’язку з виходом зі складу засновників (учасників) юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є тимчасово окуповані населені пункти, відповідно до переліку визначеного Міністерством юстиції, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.

Станом на 16.08.2022 року відновлено дію єдиного реєстру боржників, державного реєстру обтяжень рухомого майна, електронного реєстру апостилів, єдиного державного реєстру судових рішень, спадкового реєстру, реєстру довіреностей, єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, реєстру актів цивільного стану, реєстру аграрних розписок та інших реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в усіх областях України, за винятком окремих районів, де ведуться активні бойові дії в Донецькій, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях та всієї Луганської та Херсонської областей.

Здійснення нотаріальних дій

Державні та приватні нотаріуси України в умовах воєнного стану продовжують працювати та вчиняти невідкладні нотаріальні дії, такі як засвідчення довіреностей (з урахуванням певних винятків), заповітів, засвідчення справжності підпису на заявах, відкриття спадкових справ тощо.

В той же час, окремі нотаріальні дії, такі як:

  • нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора за кредитним договором та/або договором іпотеки, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення) тощо;
  • нотаріальне посвідчення довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами;
  • засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи;
  • видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися

здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Крім того, на час дії воєнного стану, але не більш ніж на 4 місяці, зупинено перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття.

Правила здійснення платежів з-за кордону та за кордон

Актуальні правила наразі містяться в Постанові НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24.02.2022 (надалі – «Постанова»).

Перш за все слід наголосити, що жодних обмежень на здійснення платежів з-за кордону не введено. Відтак, здійснення всіх оплат та розрахунків за виконані роботи, надані послуги тощо, відбуваються вільно та без будь-яких запроваджених обмежень у зв’язку із воєнним станом.

Але слід відмітити окремі обмеження, зокрема: заборона зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території російської федерації та республіки білорусь; заборона приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території російської федерації та республіки білорусь.

Стосовно платежів за кордон, Постановою запроваджено заборону на здійснення відповідними установами за дорученням клієнтів транскордонних переказів валютних цінностей з України, крім здійснення:

  • власних операцій банків, включаючи розрахунки з міжнародними платіжними системами;
  • імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
  • валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;
  • операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором;
  • валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
  • операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), включаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів; розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів: на суму в еквіваленті до 100000 гривень включно на календарний місяць з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті; без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті;
  • на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
  • переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном;
  • переказу іноземному інвестору/нерезиденту коштів, отриманих у зв’язку з проведеною після 01 квітня 2023 року виплатою погашення/сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії);
  • переказу коштів в іноземній валюті з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті, відкритих у банках-резидентах.

Ліміти щодо операцій з транскордонного переміщення валютних цінностей

Відповідно до Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», в Україні можливе вільне, без надання будь-яких додаткових документів, здійснення фізичними особами валютних операцій з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що не перевищує на день вивезення/пересилання еквівалента 10 000 євро.

У випадку здійснення таких операцій із сумами, що перевищують зазначений ліміт, необхідне надання документів, що підтверджують:

  • зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;
  • придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Відповідні документи є чинними протягом 90 днів.

Трудові відносини під час дії воєнного стану

На час дії воєнного стану в Україні продовжують діяти особливі правила трудових відносин, серед яких:

  • Діють нові підстави для звільнення працівників. Зокрема, підставою для припинення трудових відносин є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Крім того, роботодавцям надано право за своєю ініціативою звільняти працівника у зв’язку із неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, із-за знищення (відсутності) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Роботодавець зможе розірвати трудовий договір з цієї підстави, якщо неможливо перевести працівника на іншу роботу. Про таке звільнення працівника потрібно попередити не пізніше ніж за 10 календарних днів та виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
  • Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав працівникам та роботодавцям можливість призупиняти дію трудового договору під час дії воєнного стану, якщо роботодавець внаслідок військової агресії рф не може надавати працівнику роботу, а останній не має можливості роботу виконувати. Роботодавець повинен обов’язково оформити наказ, в якому зазначити причини та строк призупинення дії трудового договору, кількість та дані працівників, дія договорів з якими призупиняється, а також умови відновлення дії трудового договору.
  • Зміна істотних умов праці може відбуватися у спрощеному порядку. Це полягає в тому, що роботодавець не повинен за два місяці повідомляти працівника про таку зміну. Однак в будь-якому випадку повідомлення працівника про зміну істотних умов праці здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.
  • Передбачено обов’язок роботодавця надати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, за його заявою, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
  • Закон звільняє роботодавців від обов’язку збереження середнього заробітку за працівниками, призваним на військову службу. Однак, як і раніше, роботодавець зобов’язаний зберігати за такими працівниками місце роботи. При цьому на час мобілізації роботодавець має право тимчасово покласти виконання обов’язків мобілізованого працівника на іншого працівника або ж прийняти на посаду мобілізованого працівника нового працівника за строковим трудовим договором.

Якщо у Вас виникли питання щодо функціонування Вашого бізнесу в період воєнного стану, будь ласка, звертайтеся до спеціалістів GOLAW, і ми надамо відповіді на них.

Катерина Цвєткова

Катерина Цвєткова

Партнерка судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Олександр Мельник

Олександр Мельник

Партнер, керівник практики корпоративного права та M&A, адвокат

2360

Статті на тему

НБУ суттєво послаблює валютні обмеження

21 Травня 2024 Публікації

НБУ суттєво послаблює валютні обмеження

Читати
TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

17 Травня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

Читати
Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

13 Травня 2024 Публікації

Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну