Чи потрібно платити ПДВ вітчизняному виробнику фармпродукції у разі її постачання за договорами зі спеціалізованим організаціям?

Суть питання полягає у оподаткуванні ПДВ операцій із постачання в Україні лікарських засобів/ медичних виробів їх виробником на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі. Пунктом 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України чітко визначено, що такі операції звільняються від оподаткування до 31 березня 2019 року, за умови включення спеціалізованої організації до переліку згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель».

На думку ДФС, виробник фармацевтичної продукції має нарахувати податкові зобов’язання із ПДВ на підставі п. 198.5. ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПКУ, оскільки лікарські засоби/медичні вироби починають використовуватися в операціях, що звільнені від оподаткування. Виходячи із такої позиції, виробники лікарських засобів, мають відкоригувати сформований податковий кредит під час придбання сировини для виробництва таких засобів.

На нашу думку, така позиція ДФС є передчасною та не узгоджується із нормами Податкового кодексу.

Норма п. 198.5. ст. 198 ПК України, яка зобов’язує платника податку відкоригувати свій податковий кредит чітко встановлює, що коригування податкових зобов’язань має відбуватися виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу.

В той же час п. 189.1 ст. 189 ПК України встановлює базу оподаткування за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання. При цьому окремої бази оподаткування, яка врегульовує визначення бази оподаткування при безпосередньому виробництві товарів, а не їх придбанні, п. 189.1 ст. 189 ПК України не встановлює.

У зв’язку з цим, незрозумілим є яким чином виробник фармацевтичної продукції повинен нарахувати зобов’язання з ПДВ у разі поставки самостійно виготовленої продукції за договорами поставки зі спеціалізованими організаціями у відповідності з п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Крім того, застосування в цьому випадку норм п. 198.5 та п. 199.1 ПК України суперечитиме основним принципам податкового законодавства.

Зокрема, відповідно до п. 4.1.8 ст. 4 ПК України одним із принципів оподаткування в Україні є нейтральність оподаткування, тобто установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

В той же час, застосування норм п. 198.5 та п. 199.1 до українських фармацевтичних виробників створює конкурентні переваги для іноземних виробників, що ввозять фармацевтичну продукцію з-за кордону на підставі договорів поставок, укладених зі спеціалізованими організаціями або продають таку продукцію в подальшому таким організаціям і не сплачують будь-яких зобов’язань з ПДВ.

Також, враховуючи відсутність чітких правил визначення податкової бази для нарахування податкових зобов’язань саме при виробництві товарів, на нашу думку застосування норм п. 198.5 та 199.1 до вітчизняних фармацевтичних виробників, які постачають товари відповідно до п. 38. підрозділу 2 розділу ХХ ПК України порушуватиме принцип презумпції правомірності рішень платника податку, який закріплено в п. 4.1.4 ст. 4 ПК України.

Зокрема, відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З аналізу наведених норм, можна зробити наступні висновки:

1. Операції, що здійснюються на виконання п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України є звільненими від ПДВ і обов’язок по його сплаті відсутній. Тобто, при здійсненні вітчизняними фармацевтичними виробниками постачання за договорами зі спеціалізованими організаціями відповідно до вимог п. 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України жодне ПДВ нараховуватися не повинно;
2. Застосування до операцій зазначених у п. 1 (вище) норм п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України суперечитиме загальним засадам податкового законодавства України.