Штучний інтелект та технологія GPT: юридичні тонкощі для користувачів

У цій статті пропонуємо розібратися, що таке штучний інтелект та технологія GPT з погляду юристів, з якими ризиками пов’язана ця технологія та як вона змінить українське правове поле.

Що таке ШІ та GPT?

Найчастіше, під штучним інтелектом розуміють комп’ютерні програми, які працюють подібно до людського мислення. Основним елементом ШІ є машинне навчання – принцип роботи програм, згідно якого комп’ютер вивчає на прикладах, як вирішувати ті чи інші задачі. Сукупність таких прикладів називається «датасет», який самостійно формується розробниками кожної такої програми.

Запровадження ШІ неабияк змінило наше повсякденне життя: тепер не обов’язково налаштовувати алгоритми програм під вирішення конкретних проблем, адже можна навчити програму, як їх вирішувати. Такий підхід зробив можливим те, що раніше здавалося фантастикою – програми навчилися бачити, читати та розуміти текст, приймати рішення та підтримувати діалог.

Велика кількість програм ШІ прив’язала до себе увагу всього світу, наприклад чат-боти ChatGPT від компанії OpenAI або Gemini AI від Google, Midjourney, що генерує зображення на підставі запиту у формі тексту, тощо. Розробники “навчили” такі чат-боти вирішувати практично будь-які запити користувачів за допомогою технології GPT (тип штучного інтелекту, який використовує алгоритми машинного навчання для створення тексту природною мовою). Це стало можливим внаслідок використання неймовірно великого датасету та потужностей суперкомп’ютеру.

Особливістю таких чат-ботів є те, що вони мають здатність до автоматичного навчання. Це означає, що вони можуть постійно покращуватись і вчитись на нових даних. Це надає користувачам можливість отримувати ще більш точні та інформативні відповіді з плином часу. Наприклад, широкому загалу доступні GPT-3.5 та GPT-4, але вже відомо про розробку компанією OpenAI GPT-5, що виконуватиме запити користувачів на ще більш високому рівні.

Які ризики та можливі негативні наслідки від використання ШІ?

ШІ – це предмет досліджень науковців у багатьох галузях науки. Так, дослідники ШІ в правовій сфері виділяють із навчального курсу Лундського університету “AI & Law”, оприлюдненого на онлайн-ресурсі Coursera, режим доступу: https://www.coursera.org/learn/ai-law такі його ризики:

1. Розробник ШІ може бути зацікавленою особою. Хоч модель ШІ і навчається самостійно, зацікавленість розробника може проявлятися підлаштуванням програми під прийняття тих чи інших рішень.
2. Домінування певного типу інформації в датасеті може призвести до дискримінації та порушень прав людини. Як приклад іноземні дослідники приводять включення великої кількості рішень судів щодо певної етнічної групи: програма може вирішити, що етнічна приналежність людини впливає на рішення суду.
3. У датасет ШІ може потрапити неправдива та незаконна інформація, яку потім використовуватиме ШІ. Наприклад, одразу після релізу ChatGPT користувачі могли просто попросити чат-бота не зважати на вимоги комплаєнсу та цензуру: бот починав генерувати незаконну інформацію, дискримінаційні та расистські відповіді.

Варто зауважити, що й досі відсутній єдиний підхід до того, хто несе відповідальність за наслідки роботи ШІ. Справа в тому, що в роботі ШІ може бути відсутній прямий причинно-наслідковий зв’язок, що є обов’язковим елементом для настання юридичної відповідальності. Це зумовлено тим, що результати роботи ШІ можуть бути унікальними та не походити прямо із датасету, утвореного розробниками.

На прикладі користувацької угоди ChatGPT визначено, що права на запит, а також на відповідь, які генерує чат-бот, належать користувачу, який зробив такий запит. Проте, чат-бот може генерувати однакові відповіді на однакові запити різних користувачів, через що права на них не можуть належати певному конкретному користувачу. Тобто, запити і відповіді належать конкретному користувачу тільки в тому випадку, якщо ChatGPT раніше не генерував таку саму відповідь на такий самий запит іншого користувача.

Примітно, що сам ChatGPT вважає, що відповіді, які він надає, не можна вважати захищеними авторським правом. Такої ж думки притримуються і спеціалісти з інтелектуального права Європейської Комісії.

Як ШІ змінить українське право?

В українському законодавстві запровадження ШІ досі перебуває на етапі концепції та планування. Відомо, що Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням від 02 грудня 2020 року № 1556-р (зі змінами) схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. ШІ планують включити до значної кількості сфер суспільного життя: від освіти і до правосуддя.

Уряд зробив особливий акцент на запровадженні ШІ до сфери публічного врядування, поставивши завдання відправити на вирішення ШІ ті адміністративні послуги та рішення, в яких участь людини може не бути обов’язковою.

Пізніше, у 2021 році, Кабмін затвердив План заходів із реалізації цієї концепції на строк до 2024 року. Також, у жовтні 2023 року Міністерство цифрової трансформації оприлюднило дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні, що складається із двох етапів терміном в три роки, кінцевою метою якої є імплементація акту Європейського Союзу про штучний інтелект (AI Act), що в свою чергу свідчить про спроби гармонізації українського законодавства з правом ЄС.

Однак, цікаво те, що вже зараз алгоритми ШІ можна навчити на базі українського законодавства та правових висновків Верховного Суду, розробивши відповідний чат-бот на базі технологій GPT. Така програма зможе генерувати якісні юридичні консультації та надавати первинну правову допомогу користувачам. ШІ зможе допомагати із консультаціями у сферах адміністративних послуг, із податковим законодавством, зможе надавати прогнози. Проте, чат не зможе перевірити зміст документів та оцінити ту чи іншу ситуацію і її обставини.

У цілому, запровадження технологій ШІ до українського правового поля може полегшити життя як звичайним громадянам, так і представникам держави та приватного бізнесу. Можна однозначно стверджувати, що ця сфера надалі розвиватиметься та активно досліджуватиметься в Україні.

Висновки

Програми, що використовують ШІ у майбутньому розвиватимуться ще швидше: як найбільші технологічні гіганти, так і маленькі стартапи активно розробляють власні проекти та розвивають конкуренцію.

Дуже важливо вже зараз розуміти принципи роботи ШІ, аналізувати, як той чи інший ресурс може допомогти в навчанні, роботі та в повсякденному житті. Правильно сформовані запити для ChatGPT або Gemini можуть суттєво скоротити час виконання завдань та пошук інформації.

Запровадження ШІ може також полегшити взаємодію з органами державної влади, судами, та центрами надання адміністративних послуг, звільнивши їх працівників від необхідності консультувати громадян щодо найпростіших питань.

Якщо вам потрібна юридична консультація щодо правового регулювання штучного інтелекту в Україні або авторського права – заповніть форму нижче для замовлення консультації.👇