Січневий дайджест новин 2025

Практика корпоративного права

Комітет ВРУ рекомендує ухвалити законопроєкт про факторинг

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Парламенту ухвалити за основу законопроєкт № 12306 «Про факторинг».

Мета законопроєкту – удосконалення регулювання факторингової діяльності та оновлення положень чинного законодавства щодо факторингових послуг.

Основні положення законопроєкту:

• Імплементація міжнародних стандартів. Проєкт закону гармонізує українське законодавство з Модельним законом Міжнародного інституту з уніфікації приватного права про факторинг, що сприятиме розвитку галузі відповідно до найкращих міжнародних практик.
• Запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги. Це зменшить ризики шахрайства та підвищить прозорість ринку факторингу.
• Чітке визначення предмета та змісту договору факторингу. Проєкт закону врегульовує основні положення таких договорів та встановлює пріоритет відступлення права грошової вимоги.
• Розмежування торгівельного факторингу та операцій із фінансовою заборгованістю. Компанії, які займаються відступленням права вимоги за споживчими кредитами, працюватимуть в межах ліцензії фінансової компанії.

Ліцензія на фінансову діяльність дозволятиме надання кредитів, але не буде сумісною з наданням послуг торгового факторингу.

Верховна Рада ухвалила закон про реформування підприємницької діяльності

Верховна Рада на засіданні 9 січня підтримала в цілому законопроєкт № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період».

Закон передбачає комплексні зміни у правовому регулюванні підприємницької діяльності, зокрема:

• Внесення змін до Цивільного кодексу України.
• Визнання таким, що втратив чинність, Господарського кодексу України.
• Запровадження перехідного періоду для поступового припинення діяльності підприємств як окремої організаційно-правової форми та їх трансформації у господарські товариства.
• Внесення змін до низки спеціальних законів для їх гармонізації з положеннями Цивільного кодексу.

Законопроєкт є ключовим кроком у реформуванні законодавства, спрямованому на усунення дублювання норм та приведення правового регулювання підприємницької діяльності у відповідність до європейських стандартів.

Підвищено мінімальний рівень локалізації у держзакупівлях продукції машинобудування та енергообладнання

З 1 січня 2025 року мінімальний рівень локалізації під час публічних закупівель продукції машинобудування зріс з 20% до 25%. Відтепер державні установи, підприємства та органи місцевого самоврядування можуть закуповувати лише ту машинобудівну продукцію, в якій частка українських компонентів становить щонайменше 25%.

Вимога локалізації була запроваджена Законом «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року та регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 861 від 2 серпня 2022 року.

Документ передбачає поступове підвищення рівня локалізації:

• 2022 рік – 10%
• 2023 рік – 15%
• 2024 рік – 20%
• 2025 рік – 25%
• 2026 рік – 30%
• 2027 рік – 35%
• 2028 рік – 40%

Ці вимоги застосовуються до закупівель громадського та залізничного транспорту, комунальної і спеціалізованої техніки, а також енергетичного обладнання.

За словами заступника міністра економіки Андрія Телюпи, підвищення рівня локалізації у держзакупівлях є стратегічною необхідністю в умовах війни. Поступове збільшення цієї частки дозволяє українському бізнесу адаптуватися до змін, а економіці – функціонувати навіть у складних умовах.

Законодавство про локалізацію є частиною державної політики розвитку промисловості та підтримки національних виробників у межах ініціативи «Зроблено в Україні».

Практика податкового права | TAX ALERT

Запропоновано змінити порядок оподаткування ввезення товарів в Україну у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

20.01.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 12429 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість».

Зазначеним законопроєктом, серед іншого, пропонується:

1. Запровадити нову операцію, що оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 20%, – дистанційний продаж товарів: постачання фізичним особам на митну територію України товарів (крім підакцизних) з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Для цих цілей платниками ПДВ вважатимуться особи-нерезиденти, які здійснюють дистанційний продаж товарів. До них прирівнюватимуться особи, що сприяють такому продажу, та особи, що беруть опосередковану участь у дистанційному продажу.

Щодо операцій з дистанційного продажу товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, пропонується застосовувати спеціальний порядок оподаткування, якщо такі товари переміщуються (пересилаються) в Україну на адресу одного одержувача – фізичної особи в одній депеші/вантажі від одного відправника у міжнародних поштових/експрес-відправленнях.
Такий спеціальний порядок передбачатиме, зокрема, наступне:

• База оподаткування операцій визначатиметься виходячи з фактурної вартості товарів в іноземній валюті (євро або долар США), сума ПДВ – також в іноземній валюті.
• Особи, зареєстровані як платники ПДВ на умовах спеціального порядку, не здійснюватимуть формування податкового кредиту та не складатимуть податкові накладні на операції з дистанційного продажу товарів, та не матимуть права на бюджетне відшкодування.
• Уповноважена особа з дистанційного продажу товарів, що діє в інтересах особи-нерезидента, подаватиме спрощену податкову декларацію з ПДВ. Така декларація підлягатиме виключно камеральній спеціальній перевірці.

2. Звільнити від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів в Україну (крім підакцизних) для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші/вантажі від одного відправника у міжнародних поштових/експрес-відправленнях вартістю до 150 євро, за умови сплати ПДВ з дистанційного продажу товарів і внесення до митної декларації відомостей про індивідуальний податковий номер особи, що здійснює дистанційний продаж товарів та зареєстрована як платник ПДВ, відповідно до спеціального порядку.

3. Виключити норми, згідно з якими операції з ввезення товарів в Україну вартістю до 150 євро не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Натомість, не вважатиметься об’єктом оподаткування ПДВ ввезення в Україну товарів вартістю до 45 євро для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші/вантажі від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових/експрес-відправленнях без оплати, для особистого/сімейного використання та без комерційної мети. Однак, наведене не поширюватиметься на підакцизні товари, а також на певні обсяги парфумів, туалетної води, кави, чаю.

Також, 20.01.2025 було зареєстровано проєкт закону № 12430 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України «Про поштовий зв’язок» щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну», яким запропоновано, зокрема:

• Встановити порядок декларування товарів при їх ввезенні для фізичних осіб у міжнародних поштових/експрес-відправленнях вартістю до 150 євро.
• При ввезенні товарів в Україну у міжнародних поштових/експрес-відправленнях вартістю понад 150 євро і до 10 000 євро, обкладати митом за ставкою 10% всю їх вартість, а не лише суму, що перевищує 150 євро.

Зареєстровано законопроєкт щодо податкового стимулювання державно-приватного партнерства

20.01.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 12423 «Про внесення змін до статті 284 Податкового кодексу України щодо особливостей податкового стимулювання соціального державно-приватного партнерства».

Законопроєктом запропоновано запровадити податкові пільги у частині плати за землю за земельні ділянки, що належать приватним партнерам, які реалізують проєкти соціального державно-приватного партнерства відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство», а також їх пов’язаним особам.

А саме, органи місцевого самоврядування зможуть:

• встановлювати ставки земельного податку та орендну плату у меншому розмірі, ніж земельний податок, встановлений для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
• звільняти від сплати земельного податку.

Зазначимо, що аналогічні пільги у частині плати за землю передбачені для земельних ділянок, що входять до складу території індустріальних парків.

Набрав чинності порядок ведення єдиного реєстру місць зберігання

28.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2025 № 68 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру місць зберігання».

Таким порядком визначено процедуру створення та ведення Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Реєстр), що використовуються для зберігання:

• спирту етилового,
• біоетанолу,
• спиртових дистилятів,
• алкогольних напоїв,
• тютюнових виробів,
• тютюнової сировини,
• рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Порядок, зокрема, встановлює:

• перелік відомостей Реєстру,
• порядок внесення, оновлення та виключення інформації про місця зберігання.

Зазначимо, що, відповідно до положень постанови, Державна податкова служба має забезпечити початок функціонування Реєстру через 60 днів з дня набрання нею чинності, тобто до 28.03.2025.

Судова практика 

Верховний Суд: заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 2-747/11 роз’яснив питання щодо поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Цивільним процесуальним кодексом України встановлено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені даним кодексом, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили.

Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.

Верховний Суд: умови оплати праці в трудовому договорі не можуть бути гіршими, ніж ті, що передбачені в колективному договорі

Умови оплати праці в трудовому договорі не можуть бути гіршими за передбачені в колективному договорі. Це підтверджено постановою Верховного Суду (Касаційного цивільного суду) від 27 листопада 2024 року у справі № 182/6943/23 щодо стягнення заробітної плати.

Позивач, директор комунального підприємства, був звільнений після закінчення трудового договору. Він звернувся до суду, заявивши, що йому недоплачували зарплату, оскільки вона не враховувала мінімальну тарифну ставку, визначену колективним договором.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові, аргументуючи, що позивач не заперечував умови контрактів, які підписував. Вони вказали, що оплата праці керівників визначається контрактом і може змінюватися лише через додаткові угоди.

Касаційний цивільний суд скасував ці рішення, наголосивши, що умови трудового договору не можуть бути менш вигідними для працівника, ніж у колективному договорі. Закон забороняє включати до договорів положення, що погіршують становище працівників.

Верховний Суд: військовий квиток з відміткою про зняття з обліку не є достатнім підтверджуючим документом для перетину кордону

Позивач звернувся до суду з вимогою:

• визнати незаконним і скасувати рішення про відмову у виїзді за кордон громадянину України, який досяг 16-річного віку;
• зобов’язати відповідних посадових осіб надати йому дозвіл на перетин державного кордону.

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують його право на виїзд, а тому рішення про відмову було визнане правомірним.

Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) у постанові від 9 березня 2023 року у справі № 600/2520/22-а залишив рішення попередніх інстанцій без змін.

Верховний Суд зазначив, що військовий квиток із відміткою про зняття з військового обліку підтверджує лише факт зняття з обліку, але не є достатнім документом для перетину кордону в умовах воєнного стану.

Суди встановили, що при проходженні прикордонного контролю позивач пред’явив лише закордонний паспорт і військовий квиток, що не є достатніми документами для виїзду. Оскільки він не надав підтверджень своєї належності до категорії осіб, яким дозволено перетинати кордон під час воєнного стану, Верховний Суд погодився з висновком попередніх інстанцій про відсутність у позивача правових підстав для виїзду за межі України.

Законопроєкт № 11161 визначив процедуру отримання компенсації за зруйноване майно, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях України чи в зонах бойових дій

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 11161, який значно спрощує отримання компенсації за майно, що постраждало через бойові дії, російську агресію або опинилося на тимчасово окупованих територіях.

Основні зміни:

1. Автоматичне визнання майна знищеним.
   Якщо нерухомість знаходиться в зоні активних бойових дій або окупації, вона автоматично визнається знищеною. Це усуває необхідність проведення обстежень, що є небезпечним для власників та державних органів.
2. Спрощена процедура подання заяв.
   Подати заявку на компенсацію можна буде через застосунок “Дія” без обов’язкового надання фото- чи відеодоказів. Достатньо надати дані про право власності, адресу та стан об’єкта.

Право на компенсацію матимуть громадяни України, які проживають у країні не менше двох років на момент подання заяви та є власниками пошкодженого або знищеного майна.

30 грудня 2024 року законопроєкт був підписаний Головою Верховної Ради та направлений на підпис Президенту України. Після його підписання та офіційної публікації процедура набуде чинності.

Практика кримінального права 

Встановлено кримінальну відповідальність за неналежне утримання укриттів або незабезпечення до них безперешкодного цілодобового доступу населення

01 лютого 2025 року набув чинності Закон № 4200-IX, який запроваджує кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо утримання й експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Відтепер порушення вимог щодо утримання укриттів та незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до них у разі оголошення сигналу повітряної тривоги, якщо такі дії призвели до середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людини, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Крім того, до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено зміни, відповідно до яких:

• за незабезпечення безперешкодного доступу громадян до укриттів передбачено штраф від 1700 до 3400 грн (за повторне порушення – від 5100 до 8500 грн);
• за порушення вимог щодо утримання та експлуатації укриттів, що призвело до їхньої неготовності до використання за призначенням, встановлено штраф від 2550 до 5100 грн (за повторне порушення – від 5100 до 8500 грн).

Критерії призначення більш м’якого покарання: позиція Верховного Суду

09 січня 2025 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 161/8760/22, у якій сформульовано правову позицію щодо визначення справедливості покарання та можливості його пом’якшення відповідно до норм Кримінального кодексу України.

Згідно зі ст. 414 КПК України, покарання може бути визнане явно несправедливим, якщо воно, хоч і не виходить за межі санкції статті, є надто м’яким або надто суворим щодо тяжкості злочину та особи обвинуваченого.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання новим злочинам. Суд при призначенні покарання враховує:

• принципи співмірності й індивідуалізації,
• обставини, що його пом’якшують чи обтяжують.

Стаття 69 КК України передбачає можливість призначення покарання нижче найнижчої межі санкції або іншого, більш м’якого виду покарання за наявності кількох пом’якшувальних обставин, що суттєво знижують ступінь тяжкості злочину, та з урахуванням особи винного.

Таким чином, для застосування більш м’якого покарання необхідна сукупність двох груп факторів:

• наявність щонайменше двох пом’якшувальних обставин, які суттєво знижують ступінь тяжкості злочину,
• індивідуальні характеристики особи винного.

Затверджено нові критерії визначення важливості підприємств зі сфери управління МВС для галузей економіки

03 лютого 2025 року набрав чинності наказ № 28 від 20 січня 2025 року, яким МВС затвердило Критерії для визначення підприємств, установ, організацій, що належать до його сфери управління, такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки.

Підприємства, установи та організації визнаються такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки, якщо вони:

• забезпечують незалежну та об’єктивну експертизу для органів досудового розслідування і судів;
• здійснюють сертифікацію та інспектування продукції, оцінку майна та транспортних засобів;
• проводять криміналістичні дослідження і ведуть відповідні обліки;
• підтримують функціонування єдиної інформаційної системи МВС, цифрового радіозв’язку спеціального призначення та здійснюють науково-дослідну діяльність у сфері судової експертизи й криміналістики.

Критично важливими визнані також підприємства, які:

• організовують профілактичні та медичні заходи для правоохоронців,
• здійснюють їхнє обстеження для визначення придатності до служби,
• забезпечують матеріально-технічне оснащення органів внутрішніх справ, у тому числі транспортом, зброєю та спецзасобами.

Стратегічне значення мають:

• освітні установи, що готують кадри для МВС і пов’язаних центральних органів виконавчої влади,
• підприємства, що зберігають архівні документи правоохоронної системи.

Окрему категорію складають установи, що:

• забезпечують безперервне функціонування резервного спеціального пункту управління МВС,
• експлуатують аеродроми для виконання завдань у сфері внутрішньої безпеки.