Скарги на суддів під час розгляду справи: тиск на суд чи реалізація прав?

Пропоную розглянути підстави звернення зі скаргами на суддів та відповідну практику ВРП, а також процесуальну реакцію суддів на такі скарги.

Передумови звернення зі скаргами на суддів

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон про судоустрій) містить більше 20 підстав, з яких суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Найпоширенішими причинами звернення до ВРП учасників судової справи, розгляд якої ще не завершено, є:

• безпідставне затягування розгляду справи;
• істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;
• порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
• допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя;
• допущення суддею порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Законодавство практично не обмежує права осіб на подання скарг на суддів до ВРП. При цьому, Закон про судоустрій передбачає недопустимість зловживання правом звернення зі скаргами на суддю, в тому числі, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

Варто окремо зупинитися на випадках, коли до ВРП зі скаргою на суддю звертається учасник судової справи, розгляд якої ще не закінчено.

Так, до березня 2019 року вважалося, що «Подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України»». Таке положення було закріплене рішенням Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 року. Тобто, подавати учасникам справи скаргу на суддю до закінчення розгляду останнім справи, було вкрай ризиковано.

Однак, рішенням Ради суддів України № 13 від 01.03.2019 року, вказаний підхід було змінено. Рада суддів України пояснила, що «подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України».

Отже, якщо раніше подання скарг на дії судді до закінчення судового розгляду справи фактично вважалося тиском на суд, то тепер така скарга лише може свідчити про вплив на суд. Тому з 2019 року значно збільшилась кількість скарг учасників судових справ до ВРП на суддів, які ще не закінчили розглядати справу.

Однак, це не єдині зміни, які полегшили можливість оскарження суддівських дій або бездіяльності до ВРП. Так, у листопаді 2019 року із Закону про судоустрій було виключено норму, яка передбачала, що при неодноразовому поданні особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг, ВРП має право ухвалити рішення про залишення без розгляду наступних скарг цієї особи протягом одного року.

Добросовісність реалізації прав учасників судового процесу при поданні скарг на суддів

Нерідко метою скаржників може бути, наприклад, психологічний тиск на суддю або ж створення підстав для відводу судді.

Судді, яким заявляють відвід з підстави подання на них скарги до ВРП, як правило, доходять висновків, що подання скарги не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу. При цьому судді зазначають, що заявлення відводу судді є процесуальним правом учасників справи. Така позиція суддів відповідає і рішенню Ради суддів України від 08.06.2017 року № 34, яке встановлює, що наявність скарги щодо судді у провадженні ВРП не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Отже, заявлення відводу є процесуальним правом особи, а той факт, що підставою такого відводу є скарга на суддю в ВРП, за загальним правилом, не спричиняє конфлікту інтересів.

Втім, суди іноді розцінюють факт подання щодо них скарги до ВРП або погрози подання скарги до ВРП в сукупності з іншими обставинами як спробу здійснити тиск на суд та зловживання процесуальними правами.

Варто зазначити, що систематичне та неодноразове заявлення судді невмотивованих та надуманих відводів, зокрема, з підстав подання скарг до ВРП, дійсно може свідчити про зловживання процесуальними правами. Суд має реагувати на такі випадки самостійно. Однак, на практиці суди не завжди активно реагують на зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, хоча і мають для цього процесуальні механізми. Так, у випадках зловживань процесуальними правами, суд може повернути або залишити без розгляду заяву учасника справи, винести ухвалу про накладення штрафу, а також окрему ухвалу щодо такого учасника процесу.

Практика ВРП щодо скарг учасників судового процесу на суддів, що розглядають справу

У своїх останніх рішеннях ВРП систематично наголошує на тому, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним конституційним правом. Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі, і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

Варто відмітити, що ВРП притягує суддів до відповідальності за затягування розгляду справи, розгляд якої ще триває. Прикладом такої позиції ВРП є рішення № 2542/1дп/15-20 від 4 вересня 2020 року. ВРП притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності за порушення строків відкриття провадження у справі і порушення строків розгляду справи та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

При цьому, відповідно до актуальної практики ВРП, під час розгляду справи, суддю можна притягнути до відповідальності тільки за порушення строків розгляду справи. Такі висновки ВРП виклала у рішенні дисциплінарної палати № 830/1дп/15-21 від 14 квітня 2021 року, зазначивши, що будь-які дії, спрямовані на перевірку наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, окрім як безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо її розгляду протягом строку, встановленого законом, можуть бути розцінені як тиск на суддю та втручання в здійснення правосуддя. За таких обставин ВРП вирішила, що доводи скарги про допущення суддею під час розгляду справи незаконних дій не можуть бути предметом перевірки, оскільки розгляд справи ще триває.

Висновки

Отже, подання скарги на суддю є правом особи, що, за загальним правилом, не створює конфлікту інтересів та не спричиняє тиску на суд. Однак подання численних необґрунтованих скарг до ВРП та заявлення з цих підстав відводів судді може бути розцінене як зловживання процесуальними правами, на яке судді мають належним чином реагувати.

Під час безпосереднього розгляду судової справи суддя може бути притягнутий ВРП до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Інші порушення, допущені суддею під час розгляду справи (наприклад, істотні процесуальні порушення), як правило, не можуть бути предметом перевірки ВРП, якщо розгляд справи ще не завершено.