Стягнення витрат на професійну правничу допомогу: практика, проблеми та перспективи

При цьому в сторони спору виникає закономірне питання: «Чому саме я маю оплачувати витрати на правову допомогу, якщо я не є порушником прав та інтересів?»

Це логічне запитання, і саме тому законодавство передбачає можливість відшкодування таких витрат у разі позитивного вирішення справи для сторони. Однак на практиці процедура відшкодування витрат часто приховує низку проблем, оскільки суди, як правило, компенсують витрати лише частково.

Чому не завжди вдається компенсувати витрати на правничу допомогу?

Суди можуть відмовити або зменшити суму відшкодування на підставі різних факторів:

• необґрунтованість витрат та відсутність доказів: якщо сторона не доведе належним чином зв’язок між понесеними витратами та судовим процесом, суд може вирішити, що зазначені витрати не були безпосередньо пов’язані з розглядом справи;
• неспівмірність гонорару: на думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу може не відповідати складності справи, витраченому адвокатом часу на ведення справи чи цінності справи для сторін спору;
• часткове задоволення позову: якщо позов задоволено частково, витрати на правничу допомогу відшкодовуються пропорційно виграній частині справи;
• непроцесуальна поведінка сторони: якщо суд вважає, що сторона затягувала процес, зловживала своїми правами, подавала надмірні або необґрунтовані клопотання, він може зменшити суму відшкодування;
• дискреція суду: суд за своїм внутрішнім переконанням визначає, чи є заявлені витрати необхідними та розумними. Через це навіть у зовсім подібних справах суми витрат до стягнення можуть сильно варіюватися.

Враховуючи наведене, більшість юристів перед тим, як братися за справу, попереджають клієнтів про ризики відмови або зменшення судом заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Однак практика свідчить про те, що належне обґрунтування заявлених витрат підвищує шанси на їх компенсацію.

Критерії, які враховує суд при вирішенні питання відшкодування

При визначенні обґрунтованості витрат суд враховує:

• чи були витрати безпосередньо пов’язані з розглядом справи;
• чи відповідають витрати складності справи та ціні позову;
• чи є витрати співмірними до обсягу роботи адвоката та значення справи для сторони.

Не всі витрати будуть визнані судом необхідними. Наприклад, наразі судова практика йде таким шляхом, що суди не визнають правничою допомогою зустрічі адвоката з клієнтом, узгодження текстів процесуальних документів, час, витрачений адвокатом на дорогу до суду, підготовку заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу тощо. Тобто окреслений обсяг робіт і послуг адвоката може бути вирахуваний судом із заявленої стороною суми витрат на адвокатські послуги.

Як уникнути зменшення відшкодування?

Щоб уникнути зменшення суми компенсації, необхідно:

• надати детальний звіт про всі понесені витрати (договори, акти та описи виконаних робіт, рахунки, платіжні інструкції);
• довести зв’язок витрат із судовим процесом;
• обґрунтувати розмір витрат відповідно до складності справи;
• показати, що витрати були розумними та неминучими.

Особливу увагу суд приділяє поведінці сторін у процесі. Якщо одна сторона затягувала розгляд справи, подавала необґрунтовані клопотання або навмисно ускладнювала процес, це може вплинути на рішення щодо компенсації витрат.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що компенсація витрат на правничу допомогу не є автоматичною. Навіть якщо суд ухвалює рішення на користь сторони, він може частково або повністю відмовити у відшкодуванні.

Європейський суд з прав людини також підкреслює, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв: реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Така думка, зокрема, проілюстрована в рішенні ЄСПЛ у справі East/west Alliance Limited проти України).

Які суми витрат на правничу допомогу зазвичай стягує суд?

Як правило, суди неохоче задовольняють суми понад 30 000 гривень, однак завжди є  виключення із «правил».

Так, приміром, Верховний Суд у справі № 910/4881/18 залишив без змін рішення попередніх інстанцій і зобов’язав відповідача відшкодувати позивачеві 337 665,08 грн витрат на правничу допомогу.

У справі № 910/9668/23 господарський суд м. Києва присудив стороні компенсацію витрат у розмірі 100 000,00 грн із заявлених 316 000,00 грн. Після апеляційного перегляду це рішення залишилося без змін.

Додатковою Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду в справі № 916/1618/20 було стягнуто на користь заявника 200 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У справі 924/866/21 суд першої інстанції стягнув на користь позивача 464 290,85 грн витрат на професійну правничу допомогу. Натомість, переглядаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд зменшив цю суму до 176 088, 48 грн, яка залишилися незміненою після касаційного перегляду.

Адвокати GOLAW також отримали ряд приємних для своїх клієнтів рішень. Зокрема, у справі № 910/11809/24 суд вирішив компенсувати позивачу 50 000 грн, а у справі № 910/11813/24 суд зобов’язав відповідача сплатити 230 850 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки

• Витрати на правничу допомогу цілком реально покласти на опонента в справі, але не гарантовано, що в повному обсязі.

• Суд оцінює обґрунтованість, співмірність та реальну необхідність заявлених витрат та визначає необхідну до стягнення суму за своїм внутрішнім переконанням.

• Належне документальне підтвердження та обґрунтування значно підвищують шанси на позитивне рішення.

• Судова практика демонструє можливість відшкодування витрат у сумі понад 30 000 гривень.

Загалом, хоча суди здебільшого обмежують розмір компенсації, але уважний підхід до збирання доказів, правильне обґрунтування витрат і послідовна стратегія захисту можуть суттєво збільшити суму відшкодування.

Якщо вам потрібна юридична консультація, заповніть форму нижче для її замовлення.