fbpx

TAX ALERT 02.04.2019

Зміст

  1. Запропоновано змінити Форму декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення
  2. У випадку неотримання ППР з земельного податку штраф не сплачується
  3. Надано роз’яснення щодо податкових наслідків неповернення поворотної фінансової допомоги
  4. Багатостороння Конвенція MLI підписана Президентом України
  5. Виправлення помилок у Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо зупинених податкових накладних не допускається
  6. Надано роз’яснення щодо податкових наслідків надання фізичним особам подарункових сертифікатів
  7. Набрала чинності постанова КМУ про розподіл ДФС на податкову та митну служби
  8. Позиція судів щодо необхідності (відсутності необхідності) сплати штрафу за несвоєчасно зареєстровану помилкову ПН
  9. Верховний Суд роз’яснив умови проведення документальної позапланової перевірки
  10. Надано роз’яснення щодо відображення результатів перевірки у звітності з ПДВ
  11. Пропонується внести зміни до порядку перевірок з питань трансфертного ціноутворення
  12. Запропоновано змінити звіт про контрольовані операції та порядок його заповнення
  13. Запропоновано внести зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Останні новини податкового законодавтва:

Запропоновано змінити Форму декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення

21.03.2019 на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України опубліковано проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», яким запропоновано нову редакцію декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо її заповнення.

Метою вказаного наказу є приведення у відповідність акту Міністерства фінансів України до законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (№ 2497-VIII), «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» (№2530-VIII), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (2628-VIII).

Наказом пропонується:

  • виокремити порядок розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку, в окремий додаток Ф3.
  • у формі податкової декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника «особа, яка заявляє право на податкову знижку»;
  • у формі податкової декларації введено окремий рядок 10.2 для відображення суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору фізичними особами – платниками ЄП 4 групи, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства та ін.

 

У випадку неотримання ППР з земельного податку штраф не сплачується

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадало, що земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. У свою чергу у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

 

Надано роз’яснення щодо податкових наслідків неповернення поворотної фінансової допомоги

Головне управління ДФС у Запорізькій області нагадало, що якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду платника податку на прибуток збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПК України, крім безповоротної фінансової допомоги перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів.

Отже, якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків, протягом визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога вважається безповоротною.

У такому випадку платником податку на прибуток – надавачем здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.

При цьому, коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, не передбачено. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Багатостороння Конвенція MLI підписана Президентом України

19.03.2019 Президент України підписав Закон України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Міністерство Фінансів України зазначило, що ратифікувавши конвенцію MLI, Україна зможе внести необхідні зміни до більшості міжнародних договорів про подвійне оподаткування, укладених між нею та іншими державами. Конвенція дозволить зменшити переміщення українського капіталу до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню доходів бюджету. Крім мого, підписавши та ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна одночасно виконає крок 6 «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами» та крок 14 «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів» Плану дій BEPS.

 

Виправлення помилок у Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо зупинених податкових накладних не допускається

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області роз’яснило, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому, чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Повідомленні. При отриманні платником ПДВ квитанції про неприйняття документу, такий платник має право надіслати Повідомлення з правильними даними.

 

Надано роз’яснення щодо податкових наслідків надання фізичним особам подарункових сертифікатів

Головне управління ДФС у Тернопільській області опублікувало роз’яснення щодо оподаткування ПДФО у випадку отримання фізичною особою подарункових сертифікатів, подарованих юридичною особою. Так, на підставі системного аналізу норм п.п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України податковий орган дійшов висновку, що якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18% з джерела виплати.

 

Набрала чинності постанова КМУ про розподіл ДФС на податкову та митну служби

20.03.2019 набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» від 06.03.2019 № 227.

Після проведення поділу ДФС на податкову та митну служби Державна податкова служба України буде займатись питаннями:

  • державної податкової політики;
  • державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • державної політики в сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

У свою чергу Державна митна служба України займатиметься питаннями:

  • державної митної політики;
  • державної політики в сфері боротьби з правопорушенням і при застосуванні митного законодавства.

 

Позиція судів щодо необхідності (відсутності необхідності) сплати штрафу за несвоєчасно зареєстровану помилкову ПН


Наразі сформувалась доволі неоднозначна судова практика що необхідності/відсутності сплати штрафу за несвоєчасно зареєстровану ПН.

Так, у справі № 816/1990/17 (постанова Верховного Суду від 26.06.2018) позивач (юридична особа) помилково склав та зареєстрував ПН. Виявивши це, позивач склав РК до вказаних ПН. Однак контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки було встановлено, що вказані ПН були зареєстровані з порушенням граничних термінів реєстрації, за наслідком чого було складено ППР, яким накладено на позивача штраф на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (несвоєчасна реєстрація ПН). Не погодившись з ППР позивач звернувся з позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскільки податкові накладні були помилково зареєстровані та в подальшому відносно них було здійснено коригування кількісних та вартісних показників до початку перевірки, то відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

Натомість, Верховний Суд з вказаними твердженнями не погодився та зазначив, що приписи ПК України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН у разі подання РК до ПН після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

У свою чергу вважаємо вказану позицію суду необґрунтованою.

Так, з аналізу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) вбачається, що обов’язок у складанні та реєстрації ПН у платника податків виникає виключно у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг.

Натомість, якщо платник податків відповідних операцій не здійснював, а лише помилково зареєстрував ПН та/або РК до неї, то до такого платника податків не можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації ПН/РК, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі № 813/1829/18 (ухвалою Верховного Суду від 24.01.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою податкового органу). Суд у цій справі задовольнив позов платника податків щодо безпідставності застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровану помилкову ПН та дійшов наступних висновків:

  • 16.07.2017 (дата складання ПН) жодних господарських операцій, які були б підставою для складання ПН, між позивачем та його контрагентом не здійснювалось;
  • застосування до позивача штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації ПН від 16.07.2017 року є передчасним заходом, оскільки таке порушення сталося внаслідок технічної помилки;
  • аналіз норм ПК України дає підстави для висновку про те, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків продавець товарів/послуг був зобов’язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати ПН у зв’язку з настанням однієї з подій: постачанням товарів/послуг або надходженням коштів від покупця як авансу.

Аналогічне тлумачення норм п.120-1.1 ст.120-1 ПК України викладено в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 813/4556/16.

 

Верховний Суд роз’яснив умови проведення документальної позапланової перевірки

Справа № 813/4556/16 стосувалась оскарження платником податків наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в позові, вказав, що виконання умов п. 79.2 ст. 79 ПК України (надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки) передбачає право посадовим особам органу державної податкової служби розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Оскільки платник податків був повідомлений податковим органом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та наявність всіх документів, суд визнав дії податкового органу щодо прийняття наказу правомірними.

Однак суд касаційної інстанції постановою від 12.03.2019 скасував судове рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі судове рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено.

Так, Верховний Суд вказав, що перелік випадків, у яких податковий орган має право проводити документальну позапланову перевірку, передбачений пунктом 78.1 ПК України. З вказаної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями платника податку.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Отже, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.

Тобто Верховний Суд дійшов висновку, що сам по собі факт надання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПК України) не є достатньою підставою для проведення документальної планової невиїзної перевірки.

 

Надано роз’яснення щодо відображення результатів перевірки у звітності з ПДВ

Офіс великих платників податків ДФС надав роз’яснення щодо дій платника податків, якщо за результатами податкової перевірки:

  • встановлено факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ;
  • зі складу податкового кредиту виключено суми ПДВ за окремими ПН;
  • донараховані штрафні санкцій та пеня.

Зокрема податківці роз’яснили, що нормами податкового законодавства не передбачено можливості відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок як донарахування штрафних санкцій та пені. Ці суми відображаються в інтегрованій картці платника податків та підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету.

Разом з тим відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПК України), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включенні сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

Більш детально з роз’ясненням можна ознайомитись за посиланням.

Пропонується внести зміни до порядку перевірок з питань трансфертного ціноутворення

14.03.2019 ДФС на своєму веб-сайті оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Запропоновані зміни:

  • термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» буде перериватись у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур;
  • для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої під час перевірки, контролюючий орган матиме право проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами), за результатами якої складатиметься протокол.

 

Запропоновано змінити звіт про контрольовані операції та порядок його заповнення

13.03.2019 ДФС на своєму веб-сайті оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».

Проектом наказу форма та Порядок складання Звіту приводяться у відповідність до положень ПК України, якими, зокрема, передбачено розширення переліку господарських операцій, які визнаються контрольованими, а саме операції, які здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими з 01.01.2018, при цьому з 01.01.2019 визнаються контрольованими також і внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом.

Наказом передбачаються наступні зміни Порядку складання Звіту про контрольовані операції:

  • при заповненні основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції», у разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні потрібно буде зазначати повне найменування нерезидента;
  • уточнено, що у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатку до Звіту у разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні буде зазначатись повне найменування нерезидента;
  • Додаток 1 «Підстави віднесення господарських операцій до контрольованих» до Порядку буде доповнено новим рядком за кодом 050 «Господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом відповідно до підпункту «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» та ін.

 

Запропоновано внести зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств

05.03.2019 на веб-сайті ДФС оприлюднено проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Так, запропоновано доповнити декларацію новим додатком ПП, який набере чинності з 2020 року. Його поява пов’язана зі скасуванням з 2020 року звіту про суми податкових пільг.

Крім того пропонується внести зміни до додатків ПН та ВП щодо заповнення відомостей про нерезидента та можливості подання платником податку на прибуток фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України

Статті на тему

Чи дійсно індивідуальні податкові консультації і досі звільняють платника податків від відповідальності?

19 Січня 2021 Публікації

Чи дійсно індивідуальні податкові консультації і досі звільняють платника податк...

Читати
TAX ALERT 19.01.2021

19 Січня 2021 Публікації

TAX ALERT 19.01.2021

Читати
Як банкам захиститись від недобросовісних клієнтів: проблемні питання застосування неустойки за порушення прав споживачів

18 Січня 2021 Публікації

Як банкам захиститись від недобросовісних клієнтів: проблемні питання застосуван...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування