TAX ALERT 02.11.2018

Нарахування ПДВ під час ліквідації основних засобів

Головне управління ДФС у Тернопільській області на підставі норм пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 189.9 ст. 189 ПК України роз’яснило, що платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

При цьому, звертаємо увагу, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства (абз. 2 п. 189.9 ст. 189 ПК України), то ПДВ не нараховується.
Нагадаємо, що наказом Міністерства Фінансів України від 03.08.2018 №673 було затверджено ряд узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування ПДВ, зокрема, щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів.

З метою мінімізації податкових ризиків контрагенту слід перевіряти «добросовісність» свого контрагента

На офіційному веб-сайті Офісу великих платників податків ДФС опублікована інформація про те, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв рішення на користь Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС за позовом ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» у спорі щодо нереальності господарських операцій.

ДФС зазначає, що на думку суду наявність первинних документів не є єдиною підставою для формування податкового кредиту. Взаємовідносини з «сумнівними» контрагентами, які не мають трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення та не спроможні самостійно виконати взяті на себе зобов’язання, а існують лише для легалізації ТМЦ невідомого походження не дають право на віднесення їх до операцій, які формують податковий кредит та у подальшому зменшують базу оподаткування.

Проте ДФС не наводить посилань на вказане рішення у ЄДР судових рішень. До того ж, на нашу думку, рішення суду першої інстанції не зможе змінити усталеної практики Верховного Суду, який займає протилежну правову позицію.
Зокрема, «відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу» (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 08.05.2018 у справі № 813/66/16, від 15.05.2018 у справі № 810/4391/16 та ін. Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності (постанова Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 826/6338/16З).
Проте незважаючи на практику Верховного Суду, з метою мінімізації ризиків щодо визнання господарської операції нереальною ми рекомендуємо перевіряти свого контрагента на «добросовісність» ще до початку здійснення відповідної операції.

Державна регуляторна служба України повідомила до кого можуть прийти з комплексною перевіркою у 2019 році

Державна регуляторна служба України проінформувала про те, що проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік вже сформовано. Також на інспекційному порталі опубліковано всі проекти річних планів контролюючих органів.
Згідно з вказаним проектом у 2019 році планується провести 30 424 перевірки підприємств та підприємців.
Нагадуємо, що комплексний захід державного контролю означає проведення різними органами державного контролю (нагляду) спільного заходу контролю одного суб’єкта господарювання, який включений до плану перевірок таких органів (вбачається з норм ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

ДФС роз’яснила порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів/послуг

ДФС в індивідуальній податковій консультації 28.09.2018 № 4240/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вказала, що розрахунок коригування до податкової накладної складається у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Алгоритм складання вказаного розрахунку наступний:

• у графі 1 розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується;
• у графі 2 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – зміна номенклатури;
• графах 7 та 13 відповідних рядків розрахунку коригування зі знаком «-» вказуються показники «Кількість» та відповідно «Обсяги постачання (без ПДВ)» щодо товарів, номенклатура яких коригується, при цьому усі інші показники рядка податкової накладної, який коригується, зазначаються у розрахунку коригування незміненими;
• графи 9 та 10 такого розрахунку коригування не заповнюються (зазначені графи не повинні містити жодних символів – нулів, прочерків, пробілів, тощо).

Податкові зобов’язання з ПДВ під час мотиваційних та стимулюючих витрат

ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 28.09.2018 № 4235/6/99 99 15 03 02 15/ІПК дійшла висновку, що об’єктом оподаткування ПДВ у разі виплати постачальником продукції винагороди (мотиваційних та стимулюючих виплат) дилерам та дистриб’юторам за досягнення відповідних показників, спрямованих на стимулювання збуту продукції, є маркетингові послуги, які надаються покупцем постачальнику.

Мотиваційні та стимулюючі виплати, що сплачуються таким постачальником покупцю, в свою чергу є компенсацією вартості таких послуг.
Отже, покупець при отриманні від постачальника винагороди (мотиваційних та стимулюючих виплат) за досягнення відповідних показників зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з суми отриманої винагороди, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.
У постачальника при виплаті мотиваційних виплат покупцю виникає право на формування податкового кредиту.

Операції з виплати дивідендів в грошовій формі не є контрольованими

Від форми виплати дивідендів (грошова, натуральна форми) залежить їх оподаткування.
ДФС у своєму роз’ясненні, яке розміщене у «Віснику» вказала, що операція з виплати дивідендів у негрошовій формі та виплата шляхом взаємозаліку може бути контрольованою (якщо дотримано критерії, встановлені ст. 39 ПК України).

Разом з тим, виплата дивідендів у грошовій формі не впливає на витрати (доходи) емітента, тому не змінює об’єкт оподаткування податком на прибуток. Таким чином, операція з виплати дивідендів в грошовій формі не є контрольованою.

Міністерство фінансів України (лист від 26.09.2018 № 11420-10-10/25191) погодилось з позицією ДФС та вказало, що віднесення операції до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 ПК України.

Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.
За таких обставин Міністерство фінансів України вважає недоцільним визнання контрольованими операцій з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів.

У випадку надання консультаційних послуг резиденту резидентом або нерезидентом, зазначені послуги підлягають оподаткуванню ПДВ

Головне управління ДФС в Дніпропетровській області керуючись положеннями підпункту «б» п. 185.1 ст. 185, підпункту «в» п. 186.3 ст. 186 ПК України нагадало, що у випадку надання резиденту консультаційних, а також інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються.

Крім цього, податківці звернули увагу, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

Не може бути зменшений податковий кредит з ПДВ після спливу 1095 календарних днів

Офіс великих платників податків ДФС на офіційному веб-сайті роз’яснив, що у разі якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПК України).

При цьому, розрахунки коригування до податкових накладних, з дати яких минуло 1095 календарних днів, не можуть бути зареєстровані у зв’язку із закінченням терміну, встановленого ст. 102 ПК України.

У зв’язку з неможливістю реєстрації розрахунку коригування підстави для зменшення податкового кредиту відсутні.

ДФС роз’яснила яким чином виправити помилку у скарзі на рішення про відмову у реєстрації ПН

ДФС у підкатегорії 101.17 ресурсу «ЗІР» надала роз’яснення про те, яким чином виправити помилку у скарзі на рішення про відмову у реєстрації ПН.
Так, скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН подається в електронній формі. Після отримання ДФС електронного документа скарги з додатками та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних скарги, які визначені п. 10 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок) (за виключенням інформації про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу; відомостей про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку; вимог платника податку, який подає скаргу, електронної адреси, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги), на відповідність даним ДФС. У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.
Після їх усунення та в межах передбаченого п. 3 Порядку строку платник податку повторно направляє до ДФС скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – скарга реєструється в ДФС.

Звертаємо увагу, що Порядком не передбачено можливості виправлення помилок допущених при заповненні скарги після реєстрації такої скарги в ДФС.
Проте, відповідно до п. 14 Порядку, скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.
Таким чином, платник податків може скористатися правом залишити скаргу без розгляду та в межах строку, який передбачений п. 3 Порядку, повторно її подати до Комісії ДФС з питань розгляду скарг.