TAX ALERT 03.02.2022 | Дайджест головних податкових новин

Спеціальні обмежувальні заходи (санкції) для платників податків

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 6529 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Законопроект передбачає можливість обмеження прав платника податків шляхом застосування до нього спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі невідкладних заходів із розв’язання кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Такі заходи можуть включати, зокрема, але не виключно:

• зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• зупинення/відмови в наданні бюджетного відшкодування ПДВ;
• відмови/зупинення права на залік чи повернення помилково та/або надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів;
• анулювання реєстрації/відмови у реєстрації платником єдиного податку;
• проведення у разі необхідності відповідних перевірок та звірок платників податків.

Обмежувальні заходи можуть застосовуватися податковою як окремо, так і декілька видів одночасно, на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони, прийнятого у порядку, встановленому законом України «Про санкції». Податкова інформація про платників податків, до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції), повинна оприлюднюватися на офіційному веб-порталі ДПС.

Загалом законопроект передбачає можливість серйозних обмежень прав платників податків і може призвести до збільшення тиску на бізнес. Зокрема, важливо, що перелік обмежувальних заходів (санкцій), які можуть застосовуватися, підстав та порядок їх застосування, не є чітким і вичерпним. Відтак, для попередження правової невизначеності у становищі платників податків, законопроект потребує подальшого доопрацювання.

Зміни у звільненні від оподаткування ПДВ лікарських засобів і медичних виробів

26.01.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 5 «Про внесення змін до Порядку ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Зокрема, перелік документів, які імпортери подають МОЗ або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, доповнився наступними:

• засвідчена копія рахунка-фактури (інвойсу);
• засвідчена копія реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або рішення МОЗ, яке дозволяє введення в обіг лікарського засобу, або документи щодо введення в обіг в Україні медичних виробів.

Подання імпортером неповного пакета документів, або виявлення в наданих документах недостовірних відомостей, є підставою для відмови у видачі довідки, що підтверджує ввезення товарів.

Для підтвердження звільнення від оподаткування ПДВ постачальник відповідно до нової редакції Порядку повинен подати:

• заяву про видачу довідки-підтвердження щодо оплати товарів;
• засвідчену копію договору, укладеного між постачальником і особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, або спеціалізованою організацією;
• засвідчені копії сертифікатів якості (сертифікатів аналізу, протоколів аналізу тощо), виданих виробником на серії лікарських засобів, що пропонуються до постачання.

Нагадаємо, що Порядок визначає особливості ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що звільняються від оподаткування ПДВ, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, або на підставі угод (договорів) між МОЗ та спеціалізованими організаціями у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Оформлення документальних податкових перевірок по-новому

25.01.2022 набрала чинності нова редакція Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, у редакції наказу Міністерства фінансів від 22.12.2021 № 702.

У новій редакції Порядку виключено перевірки з питань митної справи зі сфери його дії, поширено його дію на перевірки усіх платників податків (не лише юридичних осіб та їхніх відокремлених підрозділів), скасувавши при цьому порядок оформлення результатів документальних перевірок фізичних осіб. Також положення Порядку адаптовано до норм Податкового кодексу, зокрема, щодо необхідності доведення вини платника податків, які діють з 01.01.2021.

Зокрема, передбачено наступні зміни:

• визначено поняття «матеріали перевірки». До них належить акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, заперечення, надані платником податків до акта (довідки) документальної перевірки, пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків;
• акт (довідка) документальної перевірки з боку контролюючого органу може підписуватися як посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, так і особами, уповноваженими на це у встановленому порядку;
• в акті документальної перевірки обов’язково повинна наводитися інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків. Такі факти і обставини мають включати:
  • їх детальний опис;
  • дослідження, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання;
  • документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків);
  • інформацію щодо пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
• деталізовано порядок дій контролюючого органу у разі неможливості проведення перевірки. У такому разі невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в ньому. Акт про неможливість проведення перевірки та матеріали надсилаються платнику податку;
• пояснення платника податків та їх документальне підтвердження, які є інформативними додатками до акта перевірки, можуть стосуватися питання відсутності вини та наявності пом’якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності. Ця норма поширюється на податкові перевірки, розпочаті після 01.01.2021;
• встановлено, що розгляд заперечень на акти перевірок, які були розпочаті до 01.01.2021, здійснюється за правилами, що діяли до 01.01.2021.

Інформаційний лист від ДПС щодо нововведень у сплаті податку на прибуток

ДПС опублікувала першу частину інформаційного листа, присвяченого нововведенням Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (відомого як «законопроект № 5600»).

Опублікована частина інформаційного листа стосується сплати податку на прибуток.

У інформаційному листі ДПС проаналізувала, зокрема, як великим платникам податків враховувати від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств минулих податкових (звітних) років. Відповідаючи на це запитання, ДПС навела кілька практичних прикладів для полегшення розуміння алгоритму розрахунків.

Крім цього, окремі розділи інформаційного листа присвячені змінам щодо:

• обліку витрат на надання безповоротної фінансової допомоги при визначенні об’єкта оподаткування;
• порядку визначення податкового зобов’язання платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом;
• обліку витрат на сплату роялті при визначенні об’єкту оподаткування;
• застосування різниць при використанні резерву сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів);
• складу осіб, які мають право на пільги з податку на прибуток.

Максимальні роздрібні ціни і ПДВ: роз’яснення ДПС щодо тютюнової продукції

ДПС надала індивідуальну податкову консультацію від 19.01.2022 № 21/ІПК/99-00-21-03-02-06, присвячену питанню оподаткування ПДВ операцій з постачання тютюнової продукції, для якої встановлені максимальні роздрібні ціни (МРЦ).

Починаючи з 01.01.2022 набрали чинності зміни до Податкового кодексу, внесені Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» («законопроект № 5600»). Зокрема, зміни були запроваджені в частині оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України/ввезення на митну територію України тютюнової продукції.

З урахуванням передбачених законом змін, базою оподаткування ПДВ для тютюнових виробів, для яких встановлені МРЦ, є МРЦ без урахування ПДВ.

Такий порядок повинен застосовуватися щодо першого постачання тютюнової продукції суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції, контрольованими суб’єктами господарювання (згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України), та імпортерами тютюнової продукції (останніми також щодо імпорту тютюнової продукції). Інші операції з її постачання на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до положень Податкового кодексу.

Відповідно до роз’яснень ДПС, суб’єкти, які здійснюють операції з постачання/імпорту тютюнової продукції, не звільнені від оподаткування ПДВ, визначають базу оподаткування ПДВ з урахуванням наступних особливостей:

• використовуються МРЦ, які були встановлені станом на дату виготовлення продукції, незалежно від дати її постачання (ввезення);
• база оподаткування ПДВ для операцій з постачання/імпорту тютюнової продукції після 01.01.2022, що була виготовлена до 31.12.2021 включно та на яку до вказаної дати не встановлювалися МРЦ, визначається у загальному порядку згідно Податкового кодексу.

Нагадаємо, що МРЦ – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

Податок на репатріацію при виплатах нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами

На веб-сайті Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС розміщено роз’яснення щодо того, як з 01.01.2022 оподатковуються податком на репатріацію виплати нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами про резидента.

ДПС зазначила, що починаючи з 01.01.2022 резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи такі виплати, керуються загальними правилами оподаткування доходів нерезидентів.

Якщо виплачувані на користь нерезидента доходи підпадають під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента (виключення з оподатковуваних доходів нерезидента з України), податок на доходи нерезидента не утримується.

При цьому, резидент, який здійснює виплату доходу, повинен утримати податок, якщо дохід може бути класифікований як будь-який вид доходу нерезидента джерелом походження з України, який підлягає оподаткуванню відповідно до Податкового кодексу.

Верховний Суд щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах карантину

Верховний Суд у постанові від 10.12.2021 підтвердив, що у випадку, коли прострочення у реєстрації податкової накладної почалося до 01.03.2020 та податкова накладна була зареєстрована вже після цієї дати, штрафні санкції за період прострочення після 01.03.2020 не застосовуються.

Відповідно до обставин судової справи платник податків несвоєчасно зареєстрував низку податкових накладних, прострочення у реєстрації яких почалося до 01.03.2020, а їхня реєстрація відбулася після такої дати. За таке порушення податковий орган застосував до платника податків штрафи за увесь період прострочення податкових накладних, прийнявши відповідне податкове повідомлення-рішення.

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення. Свою позицію позивач обґрунтовував «карантинними» перехідними положеннями Податкового кодексу, відповідно до яких штрафи не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (за винятком окремих порушень).

Позиція податкового органу полягала у тому, що, оскільки порушення було вчинене платником податків до 01.03.2020, звільнення від відповідальності на цей випадок не поширюється.

Суд зазначив, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, зазначена вище норма Податкового кодексу щодо звільнення від штрафів містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак, Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01.03.2020, проте підтвердив, що за період до 01.03.2020 такі штрафні санкції підлягають застосуванню.