Tax Alert 03.06.2020

Набув чинності закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків

23 травня 2020 року набула чинності більшість положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі – «Закон № 466-IX»), раніше відомого платникам податків як законопроект № 1210.

Деякі положення цього Закону № 466-IX, набудуть чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року.

Нагадаємо, що Закон № 466-IX вносить докорінні зміни до Податкового Кодексу України, беручи до уваги положення Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). Серед них:

• введення оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;
• зміну підходів до трансфертного ціноутворення – зокрема, впровадження трирівневої структури документації;
• уточнення визначення поняття «постійне представництво»;
• уточнення критеріїв пов’язаності осіб для цілей оподаткування;
• уточнення визначення та застосування концепції «ділової мети» та тесту «основної мети»;
• запровадження концепції оподаткування платежів, прирівняних до дивідендів;
• внесені деякі зміни в адміністрування податків. 

Разом із цим, Державна податкова служба України на своєму сайті також оприлюднила короткий огляд змін, що вносяться Законом № 466-IX.

Національний Банк України офіційно оприлюднив оновлений порядок щодо фінансового моніторингу

28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі – «Закон»). 

Саме для цілей вказаного Закону Національний Банк України (надалі – «НБУ») 21 травня 2020 року оприлюднив Постанову № 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (надалі – «Постанова № 65»).

Постанова № 65, зокрема, встановлює:

• Ознаки та процедуру для застосування ризик-орієнтованого підходу в роботі банків.

Щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими можна вважати невисоким, банк буде застосовувати спрощені заходи перевірки клієнта. Натомість, клієнти з високим ризиком будуть піддаватися посиленим заходам належної перевірки.

• Зміни в регулюванні операцій, що стосуються кінцевих бенефіціарних власників.

Порядок розширює межі обов’язків та компетенцій банку при визначенні кінцевих бенефіціарних власників (надалі – «КБВ»). Відтак банк, при витребуванні від юридичних осіб-клієнтів структуру власності такої юридичної особи, встановленні засновників трасту чи фонду, зобов’язаний уживати всіх належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо КБВ.

 Так, банки легально не обмежені лише використанням Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для перевірки клієнтів, вони мають право запитувати інформацію з іноземних відкритих джерел, реєстрів, офіційних документів. 

Відповідні положення сформують набагато ефективніший та жорсткіший механізм для ведення законного транскордонного бізнесу, сформує правові механізми для ведення чесної конкуренції, а також значно ускладнить роботу з низько податковими та офшорними юрисдикціями. 

• Додаткові заходи щодо клієнтів, КБВ яких є політично-значущі особи та пов’язані з ними особи (надалі – «PEP»). 

Тепер банк зобов’язаний розробити внутрішні процедури задля виявлення факту, що КБВ є PEР, зокрема: 

1. порядок перевірки банком отриманої інформації;
2. порядок виявлення PEP у наявній клієнтській базі, включаючи строки і періодичність проведення автоматичних скринінгових процедур та документування їх результатів, а також стосовно вжиття заходів до клієнтів, які належать до категорії PEP;
3. порядок одержання дозволу керівника банку (які керівники банку мають право на надання такого дозволу, та в яких випадках, процедура ескалації); 
4. порядок установлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов’язаних із фінансовими операціями, та умов, за яких вони є достатніми; 
5. порядок здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEP. 

У Постанові № 65 не зазначено чіткі форми та вимоги до відповідних порядків. В той же час, їхня розробка та застосування банками посилить контроль над рухом коштів публічно значущих та їх афілійованих осіб.

Панама тепер вважатиметься офшорною країною

Кабінетом Міністрів України були внесені зміни до розпорядження від 23 лютого 2011 року № 143-р: Панама тепер вважається офшорною юрисдикцією. Рішення КМУ базується на тому, що Рада економічних і фінансових питань Європейського Союзу 18 лютого 2020 року внесла таку країну до числа офшорних.

Що це означає? Офшорними юрисдикціями вважаються території, де законом передбачена відсутність податкових зобов’язань. Якщо ви є власником бізнесу, який зареєстрований у Панамі, будьте готові до того, що Вам в 2021 році все ж потрібно буде (і) звітувати про наявність бізнесу в іноземній країні разом із додаванням фінансової звітності українському податковому органу, а також (іі) за деяких випадків, декларувати доходи отримані від діяльності такої компанії за українським податковим законодавством. Такі правила встановлені вже чинним Законом 416-ІХ у частині положень щодо контрольованих іноземних компаній. Більше того, ви будете піддаватися надмірному контролю та обмеженням з боку держави, зокрема, при здійсненні фінансового моніторингу.

Саме тому ми рекомендуємо Вам звернути увагу на структурування Вашого бізнесу та зважити відповідні ризики.

Верховний Суд висловився щодо помилок при оформленні ППР

У постанові від 19 травня 2020 року по справі № 820/2300/18 Верховний Суд (надалі – «ВС») вказав, що технічні помилки при складенні податкового повідомлення-рішення (надалі – «ППР») не можуть вважатися недоліками оформлення, та такі ППР повинні вважатися правомірними.

У вказаній справі позивач посилався на технічні неточності в адресі податкового органу, організаційній формі підприємства, адресі платника податків, які вказані в ППР. 

У той же час ВС зазначив, що окремі дефекти форми рішення податкового органу не повинні сприйматися як підстави для визнання висновку щодо протиправності даного рішення. Навіть якщо ППР не містить деяких окремих елементів або реквізитів, однак воно прийняте в межах компетенції податкового органу із належним обґрунтуванням, таке рішення може бути визнане судом правомірним. 

Верховний Суд про обов’язкову умову проведення документальної невиїзної перевірки

В постанові Верховного Суду (надалі – «ВС») від 28 квітня 2020 року у справі № 805/429/17-а вказано, що обов’язковою умовою правомірності проведення документальної невиїзної перевірки є вручення рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення відповідної перевірки. 

Так, у цьому контексті ВС зазначає, що незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Без цього проведення зазначеної перевірки буде вважатися незаконним, а ППР за результатами її проведення – неправомірним.

Такий підхід ВС та сприяє більшому  захисту законних прав та інтересів прав платників податків. З урахуванням того, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки ВС щодо застосування норм права, викладені у його постановах, є обов’язковими для суб’єктів владних повноважень, які застосовують відповідні норми у своїй діяльності, вищенаведена позиція ВС  повинна враховуватися податковими органами при виконанні своїх повноважень.

Податкові органи вже реагують на зміни в Податковому кодексі України

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області проінформувало платників податків про зміни строків для адміністративного оскарження рішень ДПС. Податковий орган звертає увагу на наступне.

Якщо платник податків пропустив 10-денний строк для адміністративного оскарження рішень органів ДПС, він може ініціювати таке оскарження протягом 6 місяців після закінчення цього терміну з урахуванням таких вимог:

• разом із адміністративною скаргою платник має подати обґрунтоване клопотання про відновлення строку, вказавши конкретну причину пропущення строку;
• разом із клопотанням мають надаватися копії документів, які підтверджують поважність такої причини.

З урахуванням цього, податковий орган також наголошує, що скарги на рішення територіальних органів ДПС потрібно подавати до ДПС України, а не до ГУ ДПС в областях. Тому, як скаргу, так і клопотання з додатками, потрібно подавати до ДПС України. Саме на розсуд останньої буде вирішено питання про поновлення строків.

В той же час, податковий орган також звертає увагу щодо нововведень, які стосуються нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі через постійні представництва. Щодо низки рішень, які прийматимуться податковими органами стосовно такого суб’єкта господарювання, скарги подаються до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення. 

Верховний Суд вказав, чи є податкові повідомлення-рішення публічною інформацією

У постанові від 29 січня 2020 року у справі №818/1221/17 Верховний Суд (надалі – «ВС») вказав, що податкові повідомлення-рішення (надалі – «ППР») вважається публічною інформацією, тому повинні бути надані платникам податків на їх запит.

Основою для відповідної позиції став Закон України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно до положень даного закону важливою ознакою для публічної інформації вважається те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без проведення додаткового змістовного аналізу, то така інформація відповідає критеріям «відображеності та за документованості» і є публічною. 

ВС зазначив, що оскільки ППР відповідає ознакам публічної інформації, відповідач, зобов`язаний надавати доступ до неї. 

Податкова оприлюднила інформаційний лист щодо карантинних нововведень

13 травня 2020 року було прийнято Закон №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)». У свою чергу, Державна Податкова Служба України підготувала інформаційний лист, який висвітлює основні податкові зміни та їхнє значення.

Зміни стосуються положень Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

Так, ними передбачається продовження «карантинних» податкових преференцій,  зокрема: продовження строків незастосування штрафних санкцій, пені за порушення податкового законодавства, строків для цілей адміністративного оскарження, заборони проводити документальні та фактичні податкові перевірки.

Разом із цим, місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.