TAX ALERT 07.10.2020

Альтернативний законопроект щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків зареєстровано

На офіційному порталі Верховної Ради України 23 вересня 2020 року було зареєстровано альтернативний законопроект № 4065-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків» (надалі – «Законопроект»), яким, серед іншого, пропонується:

• застосовувати принцип ділової мети виключно щодо контрольованих операцій;
• виключити норму, за якою фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети;
• скасувати інститут вини та умислу при порушенні платниками податків податкового законодавства, та всі пов’язані із цим положення Закону № 466-ІХ, що мають набути чинності з 1 січня 2021 року, в тому числі, щодо нового порядку розгляду заперечень на акт перевірки;
• виключити положення щодо розширення застосування пені на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки;
• скоротити строки отримання індивідуальних податкових консультацій;
• відновити загальний строк давності (до 3 років), в межах якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно пояснювальної записки, метою законопроекту є усунення ряду дискреційних та корупційних норм в податковому законодавстві, відновлення окремих положень, що дозволить платникам податків повною мірою реалізовувати свої права, а також скасування ряду положень, які збільшують тиск контролюючих органів на платників податків та повинні набирати чинності з 1 січня 2021 року.

Проект Порядку розгляду заяви за процедурою взаємного узгодження оприлюднено

24 вересня 2020 року Міністерством фінансів було оприлюднено проект наказу «Про затвердження Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження та вимог до заяви» (далі – «Проект»). Даний Проект розроблено на виконання статті 108-1 Податкового кодексу України та забезпечення права платників податків на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою чинними міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Зокрема, Проектом визначаються вимоги до такої зави та порядок її розгляду, перелік осіб, які можуть ініціювати подання заяви та особливості проведення процедури взаємного узгодження.

Нагадаємо: якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.

Якщо компетентні органи досягли домовленостей, якими визнано повністю або частково, що платник податку піддавався або піддається оподаткуванню, яке не відповідає умовам міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган скасовує прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення і направляє платнику податків нові податкові повідомлення-рішення в межах суми, обґрунтованість нарахування якої була визнана в межах домовленостей між компетентними органами.

Процедура взаємного узгодження не може проводитися одночасно з оскарженням в адміністративному або судовому порядку щодо того самого рішення контролюючого органу.

Якщо платник податку не згоден з результатами домовленостей, досягнутих між компетентними органами за процедурою взаємного узгодження, він має право оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку.

ДПС затвердила реєстр великих платників податків на 2021 рік

На офіційному сайті ДПС 28 вересня 2020 року оприлюднено Реєстр Великих платників податків на 2021 рік.

Нагадаємо, що згідно п. 14.1.24 ст. 14 Податкового кодексу України великим платником податків є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

ДПС повідомила про перегляд розміру штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних

Державна податкова служба України повідомила, що триває робота з перегляду розміру нарахованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, на виконання вимог п. 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу.

Нагадаємо, що Законом 466-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом № 786-IX) Перехідні положення Податкового кодексу доповнено новим пунктом, який встановлює, що підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 року по 23 травня 2020, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо:

• операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ;
• операцій, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
• операцій, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної за умовними (компенсуючими) зобов’язаннями (пп. «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПК);
• пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту (ст. 199 ПК);
• перевищення бази оподаткування над фактичною ціною по операціях з постачання товарів/послуг (абз. 11 п. 201.4 ПК).

Так, зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:

• у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 грн (було 3 400 грн);
• у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 грн (було 1 020 грн).

Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені; тобто, відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження.

Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів.

Офіс великих платників податків визначив топ-3 помилки при здійсненні операцій з підакцизними товарами

Офіс великих платників податків ДПС проаналізував та визначив топ-3 помилки при здійсненні операцій з підакцизними товарами. Зазначено, що основна увага під час проведення перевірок приділялась реалізації підакцизних товарів – пального, тютюнових та алкогольних виробів.

Найбільш поширеними порушеннями встановленими під час проведення фактичних перевірок є:

• недотримання вимог щодо використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару згідно УКТЗЕД;
• порушення порядку обліку, виробництва та обігу пального, за що передбачена відповідальність у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за місцем реалізації;
• необладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Також представниками контролюючого органу наголошено, що з 1 серпня 2020 року діють нові штрафи за незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених законодавством вимог, зокрема: штраф у розмірі 10% (за перше порушення) і 50% (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

З 1 січня 2021 року розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.

«Офлайн-режим» для застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій: на що звернути увагу

Офіс великих платників податків ДПС України інформує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – «ПРРО») та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин (або 168 годин на місяць), із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається:

• від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також
• від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером ДПС не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.

Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, визначається сумуванням дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

Реалізація концепції єдиної юридичної особи для ДПС та Держмитслужби

30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 893 та № 895 для забезпечення функціонування Державної податкової служби України (надалі – «ДПС») та Державної митної служби України (надалі – «Держмитслужба») у форматі двох єдиних юридичних осіб

За повідомленням Міністерства фінансів, концепція єдиної юридичної особи для ДПС та Держмитслужби є позитивною загальноприйнятою європейською практикою, яка реалізується в Україні відповідно раніше прийнятих законів, а також на виконання домовленостей з МВФ.

А саме, прийнято рішення:

• ліквідувати територіальні органи ДПС як окремі юридичні особи публічного права та утворити відокремлені підрозділи ДПС (без статусу юридичних осіб);
• реорганізувати територіальні органи, як окремі юридичні особи публічного права – у відокремлені підрозділи Держмитслужби (митниці).

Мінфін також наголосив на позитивних аспектах функціонування Держмитслужби та ДПС за моделлю єдиної юридичної особи:

• посилення інституційної спроможності Держмитслужби та ДПС;
• відновлення управлінської вертикалі, яка була втрачена під час функціонування ДФС;
• оптимізація адміністративних, кадрових й інших ресурсів для посилення безпекової функції держави, а саме: вдосконалення системи аналізу ризиків, розробка нових ІТ-рішень;
• оновлення кадрового потенціалу через впровадження програми оцінки персоналу з кваліфікації та благонадійності;
• створення єдиного підходу до системи добору кадрів, системи стратегічного управління, інформаційної політики, формування ефективної комунікації у сфері боротьби з корупцією.

Отже, створення єдиної юридичної особи для кожної з цих служб дозволить запровадити ефективні організаційні структури цих служб, побудовані за функціональним принципом, а також впроваджувати нові електронні сервіси, що у свою чергу призведе до зниження часових та грошових витрат для бізнесу.

Верховний Суд щодо сплати екологічного податку за технологічні викиди метану

Верховний Суд у постанові по справі № 520/9364/18 висловив правову позицію щодо сплати екологічного податку за технологічні викиди метану.

Основна суть справи полягала в тому, що Товариство звернулось з позовом до контролюючого органу з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов`язання за екологічний податок. Товариство зазначило, що оскільки податкове законодавство не містить визначення поняття «забруднюючі речовини», а «Переліком найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню», метан як забруднююча речовина не передбачений, обсяги метану, що є парниковим газом, які викидаються в атмосферне повітря, не є об`єктом оподаткування екологічним податком.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивач зобов`язаний сплачувати екологічний податок з обсягів виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу, оскільки «метан» як основна і переважна складова природного газу належить до вуглеводнів як забруднюючої речовини, а обсяги такого газу фактично є викидами в атмосферне повітря.

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив, обґрунтувавши своє рішення тим, що статтею 243 Податкового кодексу не визначено ставки податку за викиди в атмосферне повітря метану і що метан не є забруднюючою речовиною в цілях оподаткування.

Проте, Верховний Суд підтримав рішення суду першої інстанції та дійшов висновку, що метан, який становить 97% природного газу, належить до забруднюючих речовин згідно з «Переліком забруднюючих речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір», затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 104 від 14 березня 2002 року. Доводи Товариства, що виробничо-технологічні витрати та виробничо-технологічні (нормовані) втрати природного газу не мають прямого зв`язку із забрудненням навколишнього природного середовища, оскільки такого роду викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об`єктивно пов`язані з підприємницькою діяльністю з газопостачання та газифікації, були відхилені, оскільки вихід природного газу, який використаний на такі цілі, в атмосферне повітря є очевидним, а норма підпункту 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу визначає обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, об`єктом та базою оподаткування безвідносно до причин, які спричинили такі викиди.