TAX ALERT 08.01.2019

Опубліковано Закон України про Державний бюджет на 2019 рік

15.12.2018 року в газеті «Голос України» було офіційно опубліковано Закон України про Державний бюджет на 2019 рік.
Крім іншого, Законом визначено розмір мінімальної заробітної плати на 2019 рік та прожиткового мінімуму.

Зокрема, мінімальна заробітна плата складатиме:

• у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 грн (на сьогодні 3723 грн)
• у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 грн (на сьогодні 22,41 грн)

Розмір прожиткового мінімуму працездатної особи з 01.01.2019 року складатиме 1921 грн.

Оновлено план-графік перевірок ДФС 2018. Затверджено план-графік перевірок 2019

13.12.2018 р. ДФС оприлюднила оновлені розділи План-графіку перевірок:
Розділ І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб».
Розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Крім того, 22.12.2018 року ДФС оприлюднила план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Щоденний друк Z-звіту при цілодобовій роботі

Головне управління ДФС у Полтавській області надало роз’яснення в якому дійшло до висновку, що якщо підприємство працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Таким чином, незважаючи, що зміна може закінчуватися після 24 години відповідного дня, Z-звіт все ж необхідно надрукувати в межах робочого дня, який триває з 00:00 до 24:00 годин.
Зазначене також підтверджується і судовою практикою, наприклад у Постанові Верховного суду від 13.11.2018 року по справі № 804/5253/14.

Зміна місцезнаходження не впливає на рахунок СЕА ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надало роз’яснення в якому звернули увагу платників податків на те, що зміна у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, номер рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється.
Зазначене роз’яснення цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Недостовірні дані щодо сплати податків в електронному кабінеті – рекомендації ДФС

Нещодавно у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС у підкатегорії 140.3 надало рекомендації щодо дій у разі виявлення недостовірних даних щодо сплати податків у електронному кабінеті.

Зокрема, ДФС рекомендує надіслати запит до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку щодо звірки стану розрахунків з державним та місцевим бюджетами за податками, зборами, цільовими фондами за ЄВ у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету з копією зображення відповідної інформації на екрані монітора, отриманою за допомогою клавіші Print Screen на комп’ютерній клавіатурі, та даними платника щодо такого стану з підтверджуючими документами (у разі їх наявності) або звернутися до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку.

Реорганізація ДФС

За інформацією розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України Кабінет Міністрів України схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби (ДФС) шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби.

Наразі згадана постанова не опублікована.

Нагадування від ДФС щодо відмінності трудового і цивільно-правового договорів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надало роз’яснення в якому зазначило, про одну з основних відмінностей між трудовими та цивільно-правовими договорами.

Зокрема, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
В той же час, договір, який передбачає оплату процесу праці є таким, що містить ознаки трудового договору.

Звертаємо Вашу увагу, що зазначена вище ознака є не єдиною яка відрізняє цивільно-правові договори та трудові договори. Наприклад, для визнання цивільно-правового договору трудовим може бути достатньо положення про поширення на підрядника правил внутрішнього трудового розпорядника замовника або систематичне виконання підрядником функцій, які відповідають повноваженням працівника замовника, що визначені у відповідних посадових інструкціях.

Наслідки зарахування авансу за одним договором в рахунок оплати іншого договору

У ІПК від 06.12.2018 р. №5132/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС зазначила, що якщо постачальником – платником ПДВ на дату отримання авансу за договором № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін аванс у повній його сумі зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором № 2, то постачальник – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такого авансу та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2.

У такому розрахунку коригування у графі 2.1 «Код причини» зазначається умовний код причин коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів».

Ліквідація основних засобів без ПДВ

ДФС у Запорізькій області зазначило, що у разі ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, податкові зобов’язання не нараховуються у разі подання фіскальному органу:

• акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352;
• або документа за довільною формою за умови, що він міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме реквізити первинного документа.

При цьому документ, наданий до фіскального органу, має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого він не може використовуватися за первісним призначенням.
Перелік можливих підтверджуючих документів визначено в Узагальнюючій податковій консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.08.2018 р. № 673.

Податкові наслідки внесення до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості: роз’яснення ДФС

У ІПК від 17.12.2018 р. № 5252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС України прийшло до висновків, що:

• зарахування права вимоги кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом-засновником, що виникла за договором поставки товарів, у рахунок збільшення статутного капіталу такого резидента не створює податкових наслідків з податку на прибуток, зокрема не створює обов’язку зі сплати податку на репатріацію;
• операція із внесення резидентом/нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зазначене роз’яснення цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Зміна правил надання пільг сільськогосподарським виробникам з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Вже з 01.01.2019 року набере чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким в тому числі, викладено в новій редакції пп. «ж» п. 266.2.2. ст. 266 ПК України.

Зокрема, на відміну від нині діючої редакції згідно з якою податком на нерухомість не обкладаються будь-які будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, нова редакція встановлює, що зазначена пільга стосуватиметься тільки будівель, споруд віднесених до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та за умови, що вони не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, оновлена редакція зазначеного вище пункту ПК України частково звужує межі застосування пільги для сільськогосподарських товаровиробників.