TAX ALERT 09.07.2019

Надано роз’яснення щодо нарахування пені за ЗЕД-договорами

В підкатегорії 114.10 «ЗІР» контролюючий орган зазначив, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотків суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення- рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платника податків постачальника товарів або послуг не можна зобов’язати зареєструвати в ЄРПН податкову накладну в судовому порядку

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 зробила висновок, що вимога про зобов’язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

При цьому, Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є невиконанням відповідачем господарського зобов`язання за договором є помилковим, адже обов`язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що спір не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції та звернув увагу сторін на те, що обов’язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов’язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов’язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов’язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов’язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Застосування штрафу за несплату податку з декларації, показники якої були уточнені до проведення камеральної перевірки є неправомірним

Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі № 810/1138/17 вирішив спір за позовом платника податків до контролюючого органу про скасування податкового-повідомлення рішення, складеного за результатами камеральної перевірки платника податків.

Відповідно до фабули справи, у позивача була відсутня заборгованість перед ОДПІ з самостійно узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно поданої податкової декларації, що також не заперечувалось податковим органом. Показники податкової декларації з плати за землю були самостійно уточнені позивачем – платником податку. Уточнююча податкова декларація була прийнята податковим органом. Повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням причин такої відмови позивачу не надходило.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафу згідно декларації, показники якої уточнені до проведення камеральної перевірки – є неправомірним. Помилкове декларування платником грошових зобов`язань із земельного податку не породжує у платника податків обов`язку з їх сплати, позаяк таке декларування не є самостійним юридичним фактом, з якими закон пов`язує безумовне виникнення у платника податкового обов`язку.

Порушення строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної на підставі п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України є підставою для застосування штрафу

ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 20.06.2019 р. № 2808/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/ надала роз’яснення щодо можливості застосування штрафів за порушення платником податку на додану вартість строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Податковим органом зазначено, що згідно з ст. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, крім тих, що встановлені безпосередньо п. 120-1.1 ст. 120-1 та пунктами 35 та 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ

Отже, в даному випадку, порушення платником податку граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України, є підставою для застосування штрафу.

Cкасовано ліміт на фінансування української юридичної особи за кордоном

Постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) № 86 від 27.06.2019 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів національного банку України» (далі – Постанова) скасовано низку адміністративних обмежень.

Зокрема, скасовано ліміт на фінансування закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів. Раніше такий ліміт становив 2 млн. Євро на рік. Скасувавши зазначений ліміт НБУ одночасно запровадив додаткові вимоги для валютного нагляду за такими операціями. Скасування обмежень не стосується переказу коштів у держави визнані Верховної Радою України державами-агресорами/державами-окупантами, офшорні зони та країни, що не виконують або не належно виконують рекомендації FATF.

Постанова також впроваджує можливість здійснювати переказ коштів, отриманих за цінними паперами, що обліковуються в іноземному банку-депозитарії, з коррахунку цієї установи на власний рахунок в Україні. Це дозволяє інвесторам уникати втрат на додатковій конвертації валют через неможливість прямого зарахування доходів у гривні одразу на свій гривневий рахунок Постанова набрала чинності 02.07.2019.