fbpx

TAX ALERT 10.06.2021

Зміст

  1. Прийнято закон про «податок на Google»
  2. Податковий законопроект щодо «Дія Сіті» прийнято в першому читанні
  3. Проект закону щодо ставки ПДВ 7 % для сфери ресторанного господарства, кейтерингових послуг
  4. Встановлення мінімального податкового зобов’язання для власників та користувачів землі, збільшення ставки окремих податків – законопроект
  5. Постанова КМУ щодо застосування податковою штрафів за порушення валютного законодавства
  6. Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення
  7. Інформаційний лист ДПС щодо оподаткування проектів із значними інвестиціями
  8. ДПС про відкриття реєстрів даних
  9. Верховний Суд про допоміжну та підготовчу діяльність представництва

Прийнято закон про «податок на Google»

03 червня 2021 року Верховною Радою України було схвалено в другому читанні та в цілому Проект Закону № 4184 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

Наразі Закон готується на підпис Голові Верховної Ради України, очікувати фінальний текст прийнятого Закону слід вже після його підписання Президентом України.

Основні нововведення Закону, відповідно до останньої опублікованої редакції його тексту, полягають у наступному:

Законом вводиться до Податкового кодексу України поняття електронних послуг, які визначаються як послуги, що постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини і які, серед іншого, передбачають:

  • постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, зокрема, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;
  • надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами;
  • постачання електронних примірників та/або надання доступу до відео-аудіо творів на замовлення, ігор, доступу до телевізійних програм;
  • надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів, зокрема, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;
  • постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет;
  • надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій;
  • постачання програмного забезпечення та оновлень до нього;
  • надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах.

До електронних послуг не відносяться, зокрема, послуги, які замовляються через електронні ресурси, але постачання яких здійснюється не через мережу Інтернет (наприклад, послуги з винаймання автомобілів, постачання продукції закладами харчування), послуги з дистанційного навчання, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації з викладачем.

Законом визначається обов’язок нерезидента (який не має постійного представництва в Україні і постачає електронні послуги, місцем постачання яких є митна територія України, фізичним особам, фізичним особам-підприємцям, які не є платниками ПДВ), подати заяву про реєстрацію як платника ПДВ в Україні. Такий обов’язок виникає у разі, якщо за результатами попереднього календарного року сума від здійснення операцій з такого постачання перевищує суму, еквівалентну 1 000 000,00 грн.

Законом встановлюється спрощена процедура реєстрації платником ПДВ для нерезидентів-постачальників електронних послуг через спеціальне портальне рішення.

Податок складає 20 % бази оподаткування (вартості послуг) та додається до вартості електронних послуг.

Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку не формує податковий кредит та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг. Натомість, передбачається складення нерезидентом спрощеної декларації (яка заповнюється українською або англійською мовою) та подання її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів.

За здійснення постачання електронних послуг без передбаченої реєстрації платником ПДВ передбачається накладення штрафу, що складає 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Проте, норми пунктів, які визначають порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Загалом, враховуючи сучасний рівень цифрових технологій та фактичне ведення бізнесу та отримання прибутку за допомогою мережі Інтернет worldwide, питання постачання електронних послуг нерезидентами фізичним особам-резидентам, які не є платниками ПДВ, не могло довго лишатися неврегульованим.

Позитивним моментом Закону є приведення у більш рівні умови як іноземних компаній, так і компаній-резидентів, які є платниками ПДВ. Також варто відмітити створення доволі зручних умов для реєстрації та подання відповідної звітності для нерезидентів (шляхом електронного порталу).

Податковий законопроект щодо «Дія Сіті» прийнято в першому читанні

02 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який наразі готується до другого читання.

Проект Закону передбачає регулювання податкових умов спеціального правового режиму Дія Сіті для IT-бізнесу, зокрема:

  • можливість для резидентів Дія Сіті обрання спеціального режиму оподаткування із встановленням ставки податку на прибуток у розмірі 9 % для низки окремих операцій (наприклад, щодо виплати на користь неплатника податків дивідендів, окремих процентів, роялті, негрошові виплати власнику корпоративних прав, передачі майна, виплати фінансової допомоги тощо);
  • встановлення ставки податку на доходи фізичних осіб для спеціалістів резидентів Дія Сіті із заробітної плати, винагороди за гіг-контрактами та авторської винагороди у розмірі 5 % та військового збору 1,5 %;
  • ЄСВ встановлюється у розмірі:
  • мінімального страхового внеску із заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті;
  • 22 % від розміру бази нарахування єдиного внеску із урахуванням положень гіг-контракту, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску і не менше за розмір мінімального страхового внеску;
  • встановлення преференцій для фізичних осіб резидентів Дія Сіті у формі:
    • звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів від резидента Дія Сіті, якщо такі не виплачувалися протягом 2 послідовних календарних років, а також
    • звільнення від оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого від продажу корпоративних прав в юридичній особі резидентів Дія Сіті, якщо особа була власником таких корпоративних прав понад 1 рік.

Говорити про остаточний зміст Проекту Закону ще зарано, проте, враховуючи запропоновані законодавцем умови, правовий режим Дія Сіті може стати цікавою та вигідною опцією для IT-індустрії.

Нагадаємо, що пов’язаний із ним законопроект № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», яким вносяться зміни у розрізі Дія Сіті до інших законів України, було прийнято у першому читанні 15 квітня 2021 року.

Проект закону щодо ставки ПДВ 7 % для сфери ресторанного господарства, кейтерингових послуг

31 травня 2021 року зареєстровано законопроект № 5590 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сфери ресторанного господарства та надання кейтерингових послуг»

Необхідність прийняття Проекту Закону обґрунтовується ситуацією пов’язаною з COVID-19 та введенням карантинних обмежень, які у значній мірі вплинули на бізнес у сфері ресторанного господарства, що безперечно вплинуло на економіку держави.

Законодавець пропонує знизити ставку ПДВ з 20 % до 7 % для постачання послуг, пов’язаних зі сферами ресторанного господарства, основних та додаткових кейтерингових послуг.

Таке зменшення ПДВ має збільшити обігові кошти у сфері ресторанного бізнесу та кейтирингових послуг, що в певній мірі має сприяти збільшенню рентабельності та, як наслідок, підтримці галузі в цілому.

Встановлення мінімального податкового зобов’язання для власників та користувачів землі, збільшення ставки окремих податків – законопроект

02 червня 2021 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Проектом Закону, зокрема, пропонується проведення індексації ставок податків та збільшення ставок:

  • акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 5 %;
  • рентної плати за користування надрами в цілях, які не пов’язані з видобуванням корисних копалин, також за спеціальне використання води та спеціальне використання лісових ресурсів на 14,5 %.

Серед інших положень Проекту Закону варто виділити наступні:

До Податкового кодексу України пропонується ввести поняття мінімального податкового зобов’язання (далі- «МПЗ»), встановити формулу його обчислення та вказати особливості його визначення. Розрахунок МПЗ будуть зобов’язані проводити платники податків-власники, орендарі, користувачі сільськогосподарських угідь задля визначення фінального розміру податкового зобов’язання.

Загальна мета визначення МПЗ полягає у тому, щоб стимулювати виробників сільськогосподарської продукції, власників землі, землекористувачів, декларувати доходи, отримані, наприклад, від реалізації вирощеної продукції, офіційно працевлаштовувати найманих працівників та перераховувати до державного бюджету відповідні податки, вносити плату за землю тощо.

Адже усі сплачені таким чином податки, при визначенні розміру податку на прибуток чи податку на доходи фізичних осіб чи єдиного податку (в залежності від платника) мають відніматися платником податку від вирахуваної суми МПЗ і у разі отримання позитивної різниці, платник податку буде зобов’язаний збільшити суму податкового зобов’язання на суму такого позитивного значення.

Юридичні особи визначатимуть МПЗ самостійно, в той час як фізичним особам МПЗ розраховуватиметься податковим органом за їх податковою адресою.

Що стосується податку на прибуток підприємств, то Проектом Закону пропонується встановити обмеження для великих платників податків на перенесення від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 50% від’ємного значення.

У розрізі податку на додану вартість, Проект Закону пропонує скоротити строк права включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту з 1095 до 180 календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкових накладних такий строк перериватиметься на відповідний період зупинення.

У частині податку на доходи фізичних осіб запроваджено оподаткування за ставкою 18 % доходу отриманого від продажу третього та наступних об’єктів нерухомого майна протягом звітного року.

Щодо спрощеної системи оподаткування, то Проектом Закону визначається, що платниками єдиного податку 4 групи не можуть бути суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів:

  • 01.47 (розведення свійської птиці);
  • 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);
  • 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).

До уваги керівників компаній, які мають податкові борги, Проектом Закону визначається можливість податкового органу звертатися до суду за встановленням обмеження у праві виїзду керівника такої компанії за межі України до повної сплати податкового боргу.

Загалом Проект Закону передбачає посилення фіскалізації в частині адміністрування податків, а також впроваджує в дію механізм МПЗ задля збільшення надходження до державного бюджету. Саме тому ознайомлення з даним Проектом Закону є важливим, зокрема, для виробників власної сільськогосподарської продукції, власників та користувачів земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Постанова КМУ щодо застосування податковою штрафів за порушення валютного законодавства

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 було затверджено Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства (далі – «Порядок»).

Вказаним Порядком передбачається можливість для податкових органів під час проведення документальних та фактичних перевірок застосовувати штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, за виключенням порушень граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Податкові органи вправі застосувати штрафи за кожне порушення вимог валютного законодавства, яке встановлене Законом України «Про валюту і валютні операції» та нормативно-правовими актами Національного банку України, зокрема, стосовно:

  • проведення розрахунків на території України;
  • проведення розрахунків за валютними операціями;
  • торгівля валютними цінностями та їх транскордонний переказ;
  • здійснення окремих операцій в іноземній валюті;
  • здійснення валютних операцій в умовах запровадження заходів захисту.

За кожен випадок порушення податковими органами застосовуватимуться штрафні санкції у розмірах:

  • 25 % суми операції, проведеної з порушеннями валютного законодавства;
  • 50 % суми операції, проведеної з порушеннями валютного законодавства за вчинення протягом року повторно тих самих дій, за які вже було застосовано штрафну санкцію.

Штрафні санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дати виявлення порушення, але не пізніше трьох років з дня його вчинення. При цьому, днем виявлення порушення вважатиметься дата складення акту перевірки.

Можливість застосування податковим органом штрафних санкцій визначена статтею 14 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Варто зазначити, що податковий орган вже не раз оприлюднював на своєму сайті проекти відповідних постанов щодо застосування штрафних санкцій, тому можливість отримати відповідні штрафні нарахування під час податкових перевірок не стали новиною для бізнесу.

Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

25 травня 2021 року на сайті Міністерства фінансів України було опубліковане оголошення щодо затвердження наказом Міністерства Фінансів України від 14 травня 2021 року № 266 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.5.4, 140.5.5-1 та 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі- «УПК»).

УПК дає відповіді на багато нагальних питань щодо трансфертного ціноутворення та буде корисна компаніям, операції яких підпадають під його правила.

Серед іншого, в УПК вказано наступне:

  • норми Податкового кодексу України (далі- «ПКУ»), які регулюють встановлення відповідності умов контрольованих операцій з сировинними товарами принципу «витягнутої руки», застосовуються з 1 січня 2021 року;
  • з 23 травня 2020 року встановлення відповідності умов контрольованих операцій з товарами, що мають біржове котирування, принципу «витягнутої руки», здійснюється за загальними правилами визначеними п.п. 39.2.2 п. 39.2 та п. 39.3 ст. 39 ПКУ, тобто шляхом визначення методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та умов зіставності контрольованої операції з неконтрольованою;
  • до контрольованих операцій, визначених п.п. «е» пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст 39 ПКУ, зокрема, можуть бути віднесені операції з реструктуризації бізнесу. Також, УПК уточнює, що платники податків з метою застосування правил трансфертного ціноутворення до операцій з реструктуризації бізнесу можуть використовувати роз’яснення Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб, розділ IX «Аспекти трансфертного ціноутворення під час реструктуризації бізнесу»;
  • платник податків не має права подати до податкових органів нове повідомлення про укладення договору, що передбачає здійснення контрольованих операцій з сировинними товарами, з причини зміни суттєвих умов у вже існуючому договорі, про який податкові органи вже були повідомлені;
  • якщо платник податків скористався правом не здійснювати коригування фінансового результату до оподаткуванняна 30 % вартості товарів, робіт, послуг, придбаних у певних категорій нерезидентів в неконтрольованих операціях або проданих таким нерезидентам, бо вважав, що сума витрат (доходів), отримана за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки», проте, в подальшому виявилося, що ціни не відповідають даному принципу, то коригування здійснюється на розмір різниці між фактичною вартістю придбання/продажу товарів та вартістю, визначеною за цінами відповідно до принципу «витягнутої руки». У такому разі здійснюється самостійне коригування ціни контрольованої операції та сум податкового зобов’язання як це передбачено ПКУ.

Варто звернути увагу, що діючи у відповідності до узагальнюючої податкової консультації, платник податків звільняється від притягнення до фінансової відповідальності.

Інформаційний лист ДПС щодо оподаткування проектів із значними інвестиціями

24 травня 2021 року на сайті Державної податкової служби України  опубліковано Інформаційний лист ДПС № 21 «Щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» (далі – «Інформаційний лист»).

Інформаційний лист присвячено нормам Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» (далі – «Закон»). Він, по суті, надає стислий перелік основних положень Закону, є його коротким резюме. Нових роз’яснень в Інформаційному листі не міститься.

Інформаційний лист коротко характеризує особливості оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями та вказує про:

  • звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств до 01 січня 2035 року;
  • звільнення від оподаткування ПДВ до 01 січня 2035 року;
  • визначення податкових (звітних) періодів для інвестора із значними інвестиціями;
  • порядку обчислення, відліку періоду звільнення від оподаткування податком на прибуток;
  • особливостей визначення об’єкта оподаткування при здійсненні контрольованих операцій в рамках виконання спеціального інвестиційного договору;
  • можливості зменшення ставки або повного звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються в рамках інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.
  • ДПС щодо штрафів для нерезидентів за порушення правил взяття на облік в податкових органах

На сайті загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України опубліковано консультацію в категорії 116.12 щодо штрафних санкцій, застосовних до нерезидента за порушення порядку взяття на облік в контролюючих органах протягом періоду дії карантину.

Податківці, посилаючись на Перехідні положення Податкового кодексу України, повідомили, що з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються. З цього правила передбачені деякі винятки, але до них не належить штраф, що підлягає застосуванню до нерезидента за порушення порядку взяття на податковий облік.

Отже, під час дії карантину штрафні санкції до нерезидентів за вказані правопорушення застосовуватися не будуть.

ДПС про відкриття реєстрів даних

28 травня 2021 року Державна податкова служба України (далі – «ДПС») на своєму сайті опублікувала новину щодо оприлюднення 5 нових наборів даних на Порталі відкритих даних та вебпорталі ДПС, а саме:

  • дані щодо фінансової звітності (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подані як додаток до звітної (звітної нової) податкової звітності за річний податковий (звітний) період відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
  • реєстр отримувачів бюджетної дотації;
  • реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;
  • перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий;
  • інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Нагадаємо, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 835 від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі – «Положення»), розпорядникам інформації, які визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації», мають забезпечити оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах наборів даних згідно з Положенням.

Верховний Суд про допоміжну та підготовчу діяльність представництва

Верховний Суд у своїй постанові висловився щодо того, чи призводять до визнання представництва постійним певні види та особливості його діяльності.

Так, у цій судовій справі податковий орган, серед іншого, наполягав на тому, що представництво компанії-позивача здійснювало тотожну діяльність по відношенню до материнської компанії та представляло на території України інтереси не лише материнської компанії, а й інтереси виробників різних країн світу.

У свою чергу компанія-позивач, зокрема, наполягала на здійсненні лише допоміжної та підготовчої діяльності, а також входженні решти компаній, чиї інтереси представлялися, до концерну компанії-позивача.

Дослідивши основні види діяльності компанії-позивача та її представництва, Верховний Суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що супровід державної санітарно-епідеміологічної експертизи зразків хімічної продукції слід вважати підготовчою та допоміжною діяльністю, необхідною для подальшого продажу консультаційних послуг материнською компанією, що є її основним видом діяльності.

Щодо взаємодії представництва з іншими компаніями-виробниками, Верховним Судом було зазначено, що отримання безкоштовних зразків продукції від інших компаній не свідчить про здійснення господарської діяльності представництва, зокрема, й щодо представництва інших осіб. Адже для підтвердження здійснення представництвом реалізації, отриманої від інших компаній продукції, податківцям варто було надати докази укладання договорів з третіми особами чи отримання доходів від здійснення такої діяльності, чого надано не було.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд дійшов висновку, що діяльність представництва щодо збирання та/або надання інформації, проведення наукового дослідження зразків хімічної продукції (тобто без мети їх подальшої поставки від імені нерезидента), не охоплюється поняттям «господарська діяльність», наведеним у Податковому кодексі України та не відноситься до постійних представництв нерезидентів.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України
945

Статті на тему

Як доводити бенефіціарний статус нерезидента після податкової реформи

16 Вересня 2021 Публікації

Як доводити бенефіціарний статус нерезидента після податкової реформи

Читати
Ключові позиції верховного суду щодо захисту прав споживачів банківських послуг

16 Вересня 2021 Публікації

Ключові позиції верховного суду щодо захисту прав споживачів банківських послуг

Читати
Судова справа канадського інвестора може створити в Україні небезпечний прецедент: позиція адвокатів GOLAW

16 Вересня 2021 Публікації

Судова справа канадського інвестора може створити в Україні небезпечний прецеден...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування