TAX ALERT 10.08.2023 | Дайджест головних податкових новин

Податкові зміни з 01.08.2023

01.08.2023 набрав чинності Закон України № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Зазначеним Законом скасовується більшість податкових пільг, введених на період дії воєнного стану, та повертається довоєнна система оподаткування платників податків з деякими особливостями. 

Про основні податкові зміни для платників податків, внесені Законом з 01.08.2023, можливо ознайомитися у нашій публікації тут.

Також, ДПС України опубліковано інформаційний лист № 4/2023 щодо особливостей переходу на довоєнну систему оподаткування у зв’язку із внесеними Законом змінами до податкового законодавства.  

Інформаційним листом висвітлено, зокрема, питання щодо:

• обліку рахунків та електронних гаманців в податкових органах, строків направлення повідомлення до останніх про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців та строків відновлення відповідальності банків, інших фінансових установ, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій до отримання повідомлення відповідного податкового органу про взяття рахунку на облік;
• особливостей переходу платників єдиного податку 3 групи за ставкою 2 % на сплату податку на прибуток підприємств та складання декларації з цього податку, визначення вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації, застосування «тонкої капіталізації» та податкових різниць;
• особливостей звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб донатів, що надходили на рахунок фізичної особи – волонтера, зареєстрованої у Реєстрі волонтерів після 01.08.2023, та коштів, отриманих фізичною особою як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
• звільнення від відповідальності за порушення законодавства про ЄСВ, вчинені у період з 24.02.2022 до 01.08.2023;
• особливостей відновлення прав та обов’язків платників ПДВ у зв’язку з їх переходом зі сплати єдиного податку 3 групи за ставкою 2 % на систему оподаткування, на якій вони перебували раніше, визначення податкових зобов`язань та формування податкового кредиту з ПДВ, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних («ЄРПН»);
• порядку переходу платників єдиного податку 3 групи за ставкою 2 % на спрощену систему оподаткування.

Зміни до форм податкової накладної та податкової звітності з ПДВ: наказ Міністерства фінансів набрав чинності

01.08.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2023 № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким внесено зміни до форм: податкової накладної, податкової декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Також, зазначеним наказом внесені зміни до порядку заповнення податкової накладної та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Як вказує ДПС України у своєму роз’ясненні, застосування таких форм з урахуванням змін, внесених Наказом, починається з:

• 01.08.2023 – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду направляються на реєстрацію в ЄРПН (у тому числі ті, які складені до 01.08.2023 та не зареєстровані в ЄРПН);
• 01.09.2023 – для податкової декларації з ПДВ, яка подається починаючи зі звітного (податкового) періоду за серпень 2023 року;
• 01.09.2023 – для уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS: опубліковано інформаційний лист

01.08.2023 ДПС України опублікувала інформаційний лист № 5/2023 щодо практичних питань тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS. 

Нагадаємо, що Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки («CRS») передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією для податкових цілей між державами – учасницями Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Законодавством передбачено, що першим звітним періодом, за який Україна передасть фінансову інформацію в рамках CRS, буде період, що розпочнеться 01.07.2023 та завершиться 31.12.2023. 

Більш детально про автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS) ми розповідали тут.

Так, в інформаційному листі № 5/2023 розглянуто, зокрема, практичні питання щодо визначення:

• організацій, які є підзвітними фінансовими установами, та на які поширюються вимоги податкового законодавства в частині міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки, а саме кастодіальних установ, депозитарних установ, інвестиційних компаній, визначених страхових компаній;
• організацій, які є непідзвітними фінансовими установами, а конкретно урядових організацій, міжнародних організацій, центральних банків, пенсійних фондів, кваліфікованих емітентів кредитних карток, звільнених інструментів спільного інвестування;
• рахунків та послуг, які вважаються фінансовими рахунками, а саме депозитного рахунку, кастодіального рахунку, частки в капіталі або у боргових зобов`язаннях в певних інвестиційних компаніях, договорів страхування з викупною сумою, договорів ануїтету;
• виключених рахунків, тобто накопичувального або пенсійного рахунку, непенсійного рахунку з пільговим оподаткуванням, строкового договору страхування життя, рахунку щодо управління спадковим майном, рахунку умовного зберігання (ескроу), депозитного рахунку, що виникає у зв`язку з поверненням клієнтом коштів понад суму заборгованості.

Обчислення строків давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання: правова позиція Верховного Суду

24.07.2023 Верховний Суд прийняв постанову у справі № 821/850/18, якою відступив від попередніх висновків щодо обчислення строків давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання.

Так, підприємству за результатами камеральної перевірки були донараховані штрафні санкції за порушення термінів сплати узгоджених зобов’язань. Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу підприємство звернулося до суду, мотивуючи свої вимоги, зокрема, тим, що податковим органом визначені суми штрафних санкцій поза межами строків давності, встановлених Податковим кодексом України («ПКУ»). 

Верховний Суд визначив, що спірним у цій справі є питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного ПКУ, як в частині проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату. 

Таке питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 820/495/18, від 24.05.2022 у справі № 280/928/20 висловлена позиція, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, визначених ПКУ (1095 днів), відлік яких пов`язується з останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Тобто, якщо платником податку не здійснено фактичну сплату податкового боргу у встановлений 1095-денний строк, зокрема, якщо було розстрочено такий борг, то нарахування податковим органом штрафних санкцій за фактом його погашення є протиправним.

Однак, Верховний Суд відступив від вказаної позиції та сформував наступний висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк (строк давності), визначений ПКУ, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, – є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.