fbpx

TAX ALERT 11.08.2020

Зміст

  1. Президент підписав закон щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи ФОП
  2. Зміни щодо взяття на облік нерезидентів
  3. Зміни в частині оподаткування доходів нерезидентів від відчуження інвестиційних активів
  4. Зміни, що стосуються виплати авансових внесків
  5. Зміни в частині оподаткування доходу від ліквідації КІК
  6. Зміни щодо функціонування електронного кабінету платника податків
  7. Зміни щодо спрощення роботи ФОП
  8. Набули чинності зміни до прав та обов’язків Державної податкової служби
  9. Зареєстровано законопроект щодо оподаткування КІК
  10. Оприлюднено проект змін до порядків стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу
  11. Оприлюднено проект змін до порядку електронного адміністрування ПДВ
  12. Податкова надала роз’яснення щодо оновлених штрафів за порушення застосування РРО
  13. ДПС про зміни щодо стягнення податкового боргу
  14. Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування для складання форми №20-ОПП
  15. ДПС щодо застосування оновлених кодів УКТ ЗЕД
  16. Щодо подачі податкових декларацій з плати за землю відокремленими підрозділами юридичної особи
  17. Верховний Суд про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна

Президент підписав закон щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи ФОП

5 серпня 2020 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (надалі – «Закон № 786-ІХ»), початковою метою якого було удосконалення роботи з електронним кабінетом платника податків, спрощення податкового обліку та скасування деяких вимог, які втратили актуальність на даному етапі розвитку відносин в податковій сфері. У той же час, в кінцевому варіанті Закону № 786-ІХ встановлюються зміни до податкового законодавства, які пов’язані з:

  • функціонуванням постійних представництв
  • оподаткуванням операцій з відчуження інвестиційних активів
  • оподаткуванням доходів фізичних осіб, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Більшість положень Закону №786-ІХ набули чинності 8 серпня 2020 року, тобто з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Натомість деякі інші зміни набувають чинності або в листопаді 2020 року, або 1 січня 2021 року. 

Основні зміни Закону пояснюємо нижче. 

Зміни щодо взяття на облік нерезидентів

Відтепер саме нерезидент має стати на облік в контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. При цьому, нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Варто наголосити, що дані положення набудуть чинності з 1 січня 2021 року.

В той же час, нагадаємо, що загальні положення щодо взяття на облік нерезидентів, в тому числі, тих, що здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (постійні представництва), передбачені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі – «Закон № 466-ІХ»), вже діють з 1 липня 2020 року.

Зміни в частині оподаткування доходів нерезидентів від відчуження інвестиційних активів

Законом № 466-ІХ було впроваджено новий підхід стосовно оподаткування податком на доходи нерезидентів операцій з відчуження акцій, часток, корпоративних прав та інших інвестиційних активів (надалі – «інвестиційний актив»). Так, українським податком на репатріацію оподатковуються доходи від відчуження інвестиційних активів іноземних компаній, вартість яких утворюється щонайменше на 50% за рахунок акцій/часток української компанії, які, у свою чергу, на 50 % утворюються за рахунок українського нерухомого майна.

Так, Законом № 786-ІХ доповнюються раніше прийняті положення та передбачається, що операція з відчуження нерезидентом інвестиційного активу безпосередньо української компанії, за умови, що вартість відповідного інвестиційного активу на 50% і більше утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні, також буде оподатковуватися податком на репатріацію.

При цьому Законом № 786-ІХ усунуто дублювання норм та уточнено, що у разі продажу нерезидентом іншому нерезиденту інвестиційних активів останній зобов’язаний утримати, задекларувати та перерахувати до бюджету в Україні податок на репатріацію за ставкою 15%, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата.

Нагадаємо, що задля здійснення даного обов’язку такий нерезидент зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, , що є предметом такого правочину, у встановленому ПК України порядку.

Зміни, що стосуються виплати авансових внесків

Закон встановлює, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до положень підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Нагадаємо, що відповідно до вже чинного Закону № 466-ІХ до дивідендів прирівнюються наступні платежі:

  • платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
  • суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу “витягнутої руки”;
  • вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу “витягнутої руки”;
  • сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу “витягнутої руки”;
  • виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Оновлені правила щодо сплати авансових внесків набудуть чинності 1 січня 2021 року.

Зміни в частині оподаткування доходу від ліквідації КІК

Положеннями Закону № 466-ІХ, які мають набути чинності з 1 січня 2021 року, передбачено, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані фізичною особою при ліквідації іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі, якщо процедура ліквідації такої іноземної юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2020 року (не пізніше 31 грудня 2021 року – у разі, якщо рішення про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи прийняте не пізніше 30 червня 2020 року).

Разом з цим, багато питань викликало, що вказана пільга має набути чинності з 1 січня 2021 року, хоча стосується 2020 року, та, враховуючи, що Закон № 466-ІХ був підписаний лише у травні 2020 року, зазначені пільгові строки вже втратили свою актуальність.

В свою чергу, Законом № 786-ІХ наразі внесено зміни до Перехідних положень ПК України, якими продовжено вказані строки, а саме встановлено, що: тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи, отримані фізичною особою внаслідок ліквідації іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі, якщо процедура ліквідації такої іноземної юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року.

Дана зміна є досить важливою, враховуючи складність та неоднозначність положень ПК України щодо контрольованих іноземних компаній.

Зміни щодо функціонування електронного кабінету платника податків

Законом передбачено ряд досить прогресивних та важливих змін, що стосуються роботи електронного кабінет платника податків.

Закон № 786-ІХ скасовує вимогу про подання заяви платником податків на приєднання до договору про визнання електронних документів та скасовує сам договір про визнання електронних документів для реєстрації в Електронному кабінеті платника податків. Враховуючи кількість податкових спорів, пов’язаних з даним договором, на наш погляд, така норма полегшить умови для ведення бізнесу.

Окрім цього, Закон передбачає, що копії податкових повідомлень-рішень та інших документів, які податковий орган надсилає платнику, будуть відображатися в Електронному кабінеті.

Також відтепер платнику податків не потрібно доводити відсутність вини через технічний збій у роботі електронного кабінету, адже скасовується необхідність підтвердження технічним адміністратором та/або методологом факту технічного збою, методологічних або технічних помилок.

Варто зазначити, що зміни стосовно визначення уповноважених осіб, які мають право користуватися електронним кабінетом, щодо правил впровадження електронного документообігу з ДПС, щодо скасування договору про визнання електронних документів набудуть чинності через 3 місяці з дня опублікування Закону № 786-ІХ, тобто з 8 листопада 2020 року.

Зміни щодо спрощення роботи ФОП

Закон № 786-ІХ встановив деякі спрощення в роботі фізичних осіб-підприємців, скасувавши вимогу щодо обов’язкової реєстрації Книги обліку доходів та витрат, а також обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб-підприємців І-ІІІ груп спрощеної системи оподаткування, які не є платниками ПДВ.

Також передбачено можливість вести облік у будь-якій зручній формі або паперовій, або електронній – із зазначенням суми доходу за місяць для фізичних осіб-підприємців І-ІІІ груп спрощеної системи оподаткування. 

Що стосується фізичних осіб-підприємців, які знаходяться на загальній системі оподаткування, то встановлюється можливість вести облік також у паперовому або електронному вигляді, однак за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів.

Зазначаємо, що положення щодо спрощення роботи ФОП набудуть чинності з 1 січня 2021 року.

Набули чинності зміни до прав та обов’язків Державної податкової служби

29 липня 2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України” від 27.07.2020 № 643, якою було оновлено норми постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.

Постанова передбачає досить значене розширення прав та компетенцій Державної податкової служби. Відтепер податкові органи мають право:

  • аналізувати фінансовий стан платника, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу заставою;
  • залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час здійснення податковим керуючим повноважень, визначених ПК України, фотозйомку та відеозапис;
  • одержувати безоплатно, зокрема, наступну інформацію:
  • від платників податків, а також Нацбанку та його установ про суми доходів, виплачених фізичним особам, та утриманих з них податків, зборів, платежів
  • від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб’єктам господарської діяльності; 
  • інформацію, необхідну для забезпечення реєстрації та обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
  • від органів статистики, необхідну для використання під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;
  • від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), необхідну для здійснення повноважень контролюючими органами щодо забезпечення погашення податкового боргу платника;
  • приймати рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великих платників податків, зняття їх з обліку та переведення до територіального органу ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків (його структурних підрозділів), та інших територіальних органів ДПС;
  • під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, зокрема щодо провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації;
  • одержувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок стану дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (зокрема без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню.

Зареєстровано законопроект щодо оподаткування КІК

2 липня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 3750 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві)», основна ціль якого:

  1. удосконалити процес запровадження міжнародних стандартів податкового контролю та правил для всіх учасників міжнародної торгівлі;
  2. імплементувати норми, передбачені Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування;
  3. реформувати інститут фінансової відповідальності та удосконалити процедури адміністрування податків та зборів.

В цілому, законопроект присвячений регулюванню контрольованих іноземних компаній (надалі – «КІК»). Так, зокрема, пропонується встановити дещо інші перехідні періоди для початку застосування норм щодо КІК:

  • норми, які регулюють порядок розрахунку скоригованого прибутку КІК, застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються після 1 січня 2023 року;
  • штрафні санкції та пеня за порушення вимог щодо КІК під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років;
  • до платника податків та/або його посадових осіб не застосовується за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм, які регулюють оподаткування КІК.

Таким чином, ініціатори законопроекту мають на меті сформувати набагато зрозуміліші передумови для запровадження КІК в Україні, а також надати можливість бізнесу адаптуватися до складних податкових нововведень.

Оприлюднено проект змін до порядків стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу

ДПС України оприлюднила проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244» (надалі – «Проект постанови»).

Враховуючи той факт, що останнім часом податкове законодавство значно змінилося, як зазначається в офіційному повідомленні на сайті ДПС України, даний Проект постанови розроблено з метою приведення положень постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» у відповідність до наступних законів:

  • Закону України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до ПК України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 
  • Закону України від № 466-IX;
  • законодавства з питань казначейського обслуговування виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями. 

Відтак основними нововведеннями, які пропонується Проектом постанови, є зміна та доповнення напрямку перерахування вилученої готівки, що раніше вносилася до бюджету шляхом спрямування відповідної вилученої готівки на єдиний рахунок та на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ.

Окрім цього, пропонується започаткувати делегування керівником контролюючого органу окремих повноважень. Зокрема, що стосуються зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, не тільки заступникам керівника контролюючого органу, але й уповноваженим особам контролюючих органів територіального рівня.

Оприлюднено проект змін до порядку електронного адміністрування ПДВ

ДПС України у своєму офіційному повідомленні від 5 серпня 2020 року, оприлюднила проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (надалі – «Проект постанови»), якою пропонується процедуру електронного адміністрування ПДВ привести у відповідність до останніх податкових змін.

Якщо проаналізувати нещодавні зміни до ПК України, встановлені Законом № 466-IX, то можна дійти висновку, що положення стосовно розрахунку суми податкової накладної для цілей її реєстрації дещо оновлені. Зокрема мова йде про оновлений розрахунок суми ∑ПопPax, а також про процедуру перерахунку реєстраційної суми платника у випадку відновлення за рішенням контролюючого органу його реєстрації платником ПДВ, анульованої за рішенням контролюючого органу.

З урахуванням цих та інших законодавчих змін виникає потреба приведення у відповідність підзаконних нормативно-правових актів. Саме тому Проект постанови передбачає, зокрема наступні зміни щодо електронного адміністрування ПДВ.

По-перше, змінено визначення «рахунку у системі електронного адміністрування податку». Встановлюється, що рахунок у системі електронного адміністрування податку – це рахунок, відкритий:

  • або платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти таким платником у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ,
  • або посадовою особою контролюючого органу у сумі готівкових коштів, стягнутих в рахунок погашення податкового боргу з податку,
  • або Казначейством у сумі коштів, повернутих як надміру сплачені податкові зобов’язання з ПДВ.

По-друге, проектом постанови встановлено термін для перерахунку суми ПДВ для цілей реєстрації податкової накладної. Так, податковим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми податку за зареєстрованими податковими накладними (∑Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми податку за зареєстрованими податковими накладними (∑Накл) окремо по кожному елементу формули розрахунку суми податкової накладної. 

Податкова надала роз’яснення щодо оновлених штрафів за порушення застосування РРО

Нагадаємо, що 1 серпня 2020 року набули чинності закони та нормативно-правові акти, які регулюють функціонування та порядок застосування розрахункових реєстраторів операцій (надалі – «РРО»), зокрема мова йде про:

  • Закон України №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»;
  • Закон України №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»;
  • Наказ Міністерства фінансів України №317, яким було внесено ряд змін до 1) Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги); 2) Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; 3) Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій; Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

З урахуванням цього, Офіс великих платників податків ДПС нагадав про нові розміри штрафних санкцій за порушення застосування РРО. Так, введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020, але Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Відтак, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) вже застосовується з 1 серпня 2020 року.

Водночас, вже з 1 січня 2021 року розмір штрафу за порушення законодавства щодо функціонування РРО або програмних РРО становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

При цьому додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлено.

ДПС про зміни щодо стягнення податкового боргу

28 липня 2020 року у своєму листі Офіс великих платників податків ДПС нагадав про основні зміни запроваджені Законом № 466-IX щодо стягнення податкового боргу.

Зокрема, податкова звернула увагу на те, що було змінено строки, пов’язані зі стягненням податкового боргу.

По-перше, строк наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу скорочується з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна. 

По-друге, строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем скорочується з двох до одного місяця

По-третє, податковий орган повинен оприлюднювати інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг на щоденній основі, замість щомісячної.

Також Законом № 466-ІХ доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема з дня 1) отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; 2) отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до податкового законодавства.

Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування для складання форми №20-ОПП

На сайті ДПС України оприлюднено оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27 липня 2020 року. Зокрема, перелік доповнено двома об’єктами оподаткування: і) 715 “ПТКС” та іі) 716 “ВАГОН”.

Із оновленим Довідником можна ознайомитися за посиланням.

ДПС щодо застосування оновлених кодів УКТ ЗЕД

4 серпня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС нагадав, що 3 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про Митний тариф України». З урахуванням цього, при заповненні податкових накладних з 03.07.2020 платники ПДВ повинні використовувати оновлені коди УКТ ЗЕД.

У своєму листі Офіс великих платників податків ДПС навів особливості складання податкової накладної та розрахунку коригування, враховуючи прийняті зміни.

Державна податкова служба України, у свою чергу, оприлюднила Інформаційний лист № 14: ПДВ і нові коди УКТ ЗЕД відповідно до нового Закону України «Про Митний тариф України».

У листі зазначається про наступне: 

  • на що звернути увагу при застосуванні норм закону; 
  • як складати податкову накладну та розрахунок коригування до неї починаючи з 3 липня 2020 року; 
  • на які коди УКТ ЗЕД посилатися для цілей звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 64 підрозділу 2 розділу XX ПК України для ввезення та постачання електромобілів.

Щодо подачі податкових декларацій з плати за землю відокремленими підрозділами юридичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернуло увагу на те, що відокремлені підрозділи (філії) юридичних осіб не мають права подавати податкові декларації з плати за землю.

Так, відповідно до ст. 269 ПК України платниками земельного податку є, зокрема, 1) власники земельних ділянок (юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти)) та 2) землекористувачі (юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти)). У свою чергу платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 ПК України).

Таким чином, згідно норм законодавства, що проаналізовані вище, власниками земельних ділянок або землекористувачами може бути лише юридична або фізична особа.

Водночас, згідно із ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

З урахуванням вищевикладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок зобов’язані подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі таких земельних ділянок.

Верховний Суд про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна

26 червня 2020 року Верховний Суд у справі № 280/2993/19 прийняв Постанову, в якій висловився щодо особливостей провадження у справах про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків.

Основна суть справи полягала в тому, що суди першої і апеляційної інстанції повернули позовну заяву Головного управління ДФС, мотивувавши своє рішення тим, що податковий орган звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з порушенням вимог адміністративного судочинства. Зокрема, податковий орган порушив 24-годинний строк для подачі заяви з моменту встановлення обставин, які зумовили звернення до суду (ч. 2 ст. 283 КАС України).

Водночас податковий орган надавав свої пояснення про те, що подану ним раніше заяву в порядку ст. 283 КАС України для термінового розгляду адміністративної справи, суд залишив без розгляду, тому він звертається до суду в загальному порядку, а не відповідно до ст. 283 КАС України. На такі аргументи суди попередніх інстанцій зазначили, що заявник може звернутися до суду в загальному порядку з відповідними позовними вимогами лише у випадку, якщо раніше була постановлена ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі, а не залишення її без розгляду.

Справа дійшла до Верховного Суду, де судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла протилежного висновку. Як зазначив Суд, податковий орган має право самостійно визначати порядок такого звернення до суду: в загальному порядку або відповідно до ст. 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов’язково зазначається в позовній заяві. Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутися до суду виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов’язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 283 КАС України у зв’язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до ч. 5 ст. 283 КАС України дає право податковому органу звернутися до суду в порядку загального провадження, але таке звернення можливе й без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному ст. 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України
Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

88

Статті на тему

Нові карантинні правила в Україні: що варто знати?

17 Вересня 2021 Публікації

Нові карантинні правила в Україні: що варто знати?

Читати
Як доводити бенефіціарний статус нерезидента після податкової реформи

16 Вересня 2021 Публікації

Як доводити бенефіціарний статус нерезидента після податкової реформи

Читати
Ключові позиції верховного суду щодо захисту прав споживачів банківських послуг

16 Вересня 2021 Публікації

Ключові позиції верховного суду щодо захисту прав споживачів банківських послуг

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування